** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

358

*

Ч. 9-10, 17-18), а разом з тим настали арешти і ув’язнення (квітень 1933 р. — Бриґідки, з червня 1934 до квітня 1936 р. — Береза Картузька). В нестерпних умовах табірного режиму в Березі Картузькій Д. Штикало створив „Великодню писанку“ і „Думу про Березу Картузьку“ (11-21 квіт­ня 1935 р.). В 1936 р. в „Обріях“ надруковані його вірші „Залицяння до весни“, з публіцистики „Над світом сяє хрест меча“, про виклик долі і на­каз сучасникам до національно-хрестоносного походу за „бути чи не бу­ти“ українській нації. Він співпрацює у виданнях „Вісті“, „Голос нації“, „Хрест меча“, редагує „Наш клич“.

На той час Дмитро Штикало голова Союзу Українських Студентсь­ких Організацій під Польщею (СУСОП) — напівлегального утворення, яке об’єднувало 27 студентських товариств університетів Польщі, 65 по­вітових секцій, в тім секції студентів у Сокалі. Він один з тих дієвих осіб, які формували думку українського студентства, ідеолог націоналістично­го руху тридцятих років, який „палав вогнистим духом націоналізму в наступі, що очищує рідні душі від тавра сервілізму“ (Кухар Р. Дмитро Штикало — провісник національної бурі // Надбужанщина.— Нью Йорк, Париж, Сідней, Торонто, 1986.— Т. 1.— С. 843). Навесні 1939 р. польська поліція арештувала всіх учасників чергового Конгресу СУСОП, долю яких вже вирішувала Друга світова війна. На жаль, постійні ареш­ти і переслідування не дозволили Д. Штикалові завершити студії в університеті, а Береза Картузька „потрясла його настільки фізично і нервово, що він вже ніколи не відзискав того життєвого еляну, яким він відзначався у своїх студентських часах“ (Янів В. Зустріч з полковником Є. Коновальцем на тлі настроїв доби // Євген Коновалець та його до­ба.— Мюнхен, 1974,— С. 463). В час революційно-збройної боротьби за визволення й державну незалежність Дмитро Штикало працював редак­тором підпільної радіостанції ОУН-УПА „Афродита“.Згідно з наказом Проводу ОУН він експатріювався на Захід, де проводив політико-пропа- ґандивну діяльність в Організації, керував радіопередачами в Мадриді, редагував „Український самостійник“ (Мюнхен), „Українець — Час“ (Париж), „Визвольний Шлях“ (Лондон), „Шлях Перемоги“ (Мюнхен). Він був членом управи Союзу Українців Британії, учасником усіх кон­ференцій Закордонних Частин ОУН, їх провідним діячем, одним з тих, що формували політичну думку і програму 34 (закордонних частин) ОУН, головним суддею Товариського Суду 34 ОУН.

Поліційні знущання по тюрмах і в концтаборі та роки ворожих пере­слідувань підірвали здоров’я Дмитра Штикала, а подальші побутові не- зручности і поневіряння виснажили його фізичні сили. Помер цей невтом­ний борець за незалежність українського народу 4 листопада 1963 р., недоживши декілька днів до свого 54-річчя[*]. Похований у Мюнхені.

Йосип КАНЮК



[*] Обставини смерти Дмитра Штикала до кінця не з’ясовані. За версією В.-М. Не- божука (див. спогад в нашому збірнику), Д. Штикало був убитий кегебістами в Лондоні, подібно, як Степан Бандера в Мюнхені.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
14:41, 8 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464