ГЕРОЯМ КРУТ

   Подорожній, повідай спартанцям про нашу загибель: Вірні законам своїм, тут ми кістьми полягли.
   Напис на братській могилі „Героям Фермопіла”

Кишить, де не глянь москалями,
Віє від них чужиною...
Приборкати Київ штиками
Надіслано банду Москвою.
Під Крутами стали стіною
Проти ворожої зграї.
Що мучить нас, в тюрмах вбиває, -
Триста студентів-героїв,
На смертний герць вийшли з ордою,
Дикою дуже і злою,
Щоб Ленін не зміг Україну
Перетворити в руїну.
Хоробро змагалися вої
З червонозахланцем в двобої,
Як Фермопіла оборонці -
Спартанські жертовні герої.
...Вони Свободу, онуче,
Від ворогів боронили,
Щоб плем’я московське, падлюче,
По тюрмах нас не гноїло..
Кров’ю своєю святою
Рідну землицю полили –
Вся Україна тужила,
А Москва Київ гнобила.

Предківський дух невмирущий,
Княжих часів і козачих,
Поруч з крутянцями йдучи,
Варварів з півночі бачив.
І бачив мужів недолугих,
Кинувших юнь на наругу.
Та подвиг безсмертних соколів
В народі не стреться ніколи.
Задіяні чином крутянців,
Бандера, Шухевич і Лебедь
УПА в бій вели на поганців
І нищили сталінську негідь...
Одержимі “волею” люди,
Надію у муках плекали,
Що Соборна Вкраїна в нас буде,
За що по Сибірах страждали.
Допоки сіятимуть зорі,
Ми того не смієм забути,
Як триста відважних героїв
Пожертвою стали у Крутах.
Як рвали одвічні окови
Під стягом журби і любови -
Незрівнянність їхньої слави
На олтареві Держави