СВЯТКУЄМ ВОСЬМИЛІТТЯ

   
Як тебе ворог мучив, Україно,
Я з ним за волю став до боротьби,
Пішов на захист твій, як личить сину,
І зіткав пісню з болю та журби,
Я вірив в те, що переможеш, нене,
І підеш світлим шляхом в майбуття,
Що синьо-жовті зацвітуть знамена,
А ти ітимеш до нових звитяг.
І сталось так. Ти вільна і соборна,
На всі світи тризуб твій засіяв...
Хоч недруги ярмо готують чорне,
Щоб запрягти тебе у нього знов.
Та ти не станеш більше на коліна,
Бо нас свобода в вільний світ веде.
Сутність свою утверджуй, Батьківщино,-
То й жадібність московська пропаде.
Хоч ще при владі в нас ділки брутальні,
Та дзвони дзвонять, кобза гомонить,
Тобі народ співає величальну
І ювілей твій Бог благословить.
НАРОДНИЙ   РУХ   СТВОРИВ   ЖИВИЙ   ЛАНЦЮГ
Імперії злетіли під укіс...
Рік дев’ятнадцятий - бої і кров.
На Україні дух Свободи зріс,
Львів з Києвом навік серця з’єднав,
Обі республіки злились в одну.
Про злуку сповістив софійський дзвін.
Здійснилась мрія і народ зітхнув,
Віддавши Богові низький уклін.
Кайдани рвались в згарищах заграв,
Як гаспиди, сповзались вороги,
Щоб нам не дати вирватись з оков
Щоб знищити народ наш до ноги.
 ...........
Стрілецьку славу, героїчний час,
Від зганьблень Україну увільнім!
Петлюра, Коновалець кличуть нас -
В живий ланцюг, за руки взявшись, йдім!
Овіймо славою минулі дні,
В які багато вкладено напруг...
Здолавши смерть і виживши в борні,
З московських видираймося яруг.
Ставаймо тісно в ряд - плече в плече, -
Усім народом і в один порив
Трощім ярмо, бо надто вже пече...
Свободи стяг повище - догори!
.............
Від Хусту до воронезьких рівнин
Ген українська хвиля попливла, -
В ній робітник, учений, селянин, -
Їх синьо-жовта барва сповила.
Івано-Франківськ, Львів і Київ-град
Зійшлись. За руки взялися брати.
Народи, подивіться на парад!
Разом із вами Україні йти.
        с.Плугів, Золочівський р-н.
        21.01.1990 р.