** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

112

*

народ голодує, особливо у східних областях України. На вулицях Сокаля та інших міст і сіл західних областей щораз частіше почали з’являтися зне- можені люди, які приїхали чи прийшли зі Східної України, щоб тут в За­хідній Україні, де ще не була впроваджена колгоспна система, для себе і своєї родини купити щось з їжі, виміняти чи просто випросити (йдеться про голод на Східній Україні 1947 р., коли тисячі виснажених українських людей посунули в Галичину за хлібом). А щодо миру, то „совєтський на­род“ воював у різних кінцях світу аж до розвалу большевицької імперії, а під російськими прапорами воює до сьогодні, і кінця того „миру“ не видно...

В школі запровадили військову підготовку, вивчали будову автомата, гранат та мін, кожний учень мусив вистругати з дерева кріс і вчитися мар­ширувати під російські команди, співати російські пісні і кричати „ура“. Заняття проводили т. зв. фізруки, переважно відставні військовики. 9 трав­ня 1945 року, в день оголошення закінчення війни з Німеччиною, в Сокалі розпочалася страшна стрілянина — це стріляли вгору совєтські вояки, енкаведисти та стрибки. Зникла остання надія на те, що щось може змінити­ся в найближчий час.

Облави в навколишніх селах ставали щораз інтенсивнішими та жорсто­кішими. Почалася організація колгоспів, арешти і виселення людей в Си­бір, як за зв’язки з УПА, так і в рамках „розкуркулювання“, а часто прос­то, щоб відібрати майно в заможніших людей. Знущання над людьми не­рідко приймало зовсім не прикриту і варварську форму. Запам’ятався з тих часів посивілий молодий парубок, прив’язаний поперек брички, якого ву­лицями міста везли два стрибки, поставивши на нього ноги і автомати.

Усе, що відбувалося в місті та регіоні, знаходило своє відображення в шкільній атмосфері. Забороняли святкувати релігійні свята, в школі прово­дилася інтенсивна пропаганда атеїзму і комуністичної ідеології та росій­ського шовінізму. Вчителів змушували постійно, майже на кожному уроці, згадувати „великих російських вчених“, які усе геть в світі перші відкрили і вивчили, а тільки західні імперіалісти фальсифікують історію і не хочуть цього визнавати. Вихвалявся „великий російський народ“ і російська мова, яка була „зеркалом русской революции“ і якою треба усім розмовляти, бо нею говорив „великий Ленін“. Таким чином, цілеспрямовано чи ні, але в школі систематично привчали дітей до подвійної моралі. Привчали одне говорити на уроках і зовсім інше думати і говорити вдома чи між собою, бо вже усі, навіть малі діти, добре зрозуміли і переконалися, чим грозить не тільки відкрите заперечення, але навіть висловлення вголос сумніву що­до будь-якого твердження комуністичної ідеології чи рішення большевицької партії та представників совєтської влади. Інтенсивна і систематична ідео­логічна обробка населення і учнівської молоді в тоталітарному режимі не могла принести інші результати, окрім вимушеного лицемірства. Настрої серед учнів, як і серед більшости населення, були в цей час настільки анти- совєтськими, що в ці роки, на відміну від наступних, навіть не було спроб залучити місцевих учнів до комсомолу. В класах не було комсомольських „ячеєк“. У створену шкільну комсомольську організацію залучали тільки

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
19:43, 11 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464