** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

110

*

Зенон Кошалківський; у Францію — Дарія Жук. На Заході перебувають Атанасія Клим — мисткиня, член спілки народних майстрів України, Ма­рія Пліхота, Іван Кохан та інші.

Гімназисти, які в 1944 році були в молодших класах і не встигли закін­чити Сокальську гімназію, також не залишилися осторонь національно-виз­вольної боротьби. За даними проведеного у 1993-1994 рр. опитування (після конгресу гімназистів у Сокалі) майже 40% колишніх учнів VI і VII класів бра­ли участь у визвольній боротьбі з окупантами, а з врахуванням молодших (II—III) класів, то приблизно 1/5 усіх учнів Сокальської гімназії брали участь в підпільній роботі. З них біля 12% загинуло безпосередньо в боях та від рук НКВД і польських боївок, заарештовано, засуджено до різних термінів тю­ремного ув’язнення або вивезено в Сибір понад 14%, в тому числі засуджено до 25 років 13 осіб. Учень VII класу гімназії Григорій Марущак у 1949 р. був страчений в Кемеровському концтаборі, а учня того ж класу Михайла Балія польський суд засудив до страти. Пізніше покарання замінено на 25 років тюрми, і тільки в 1954 p. М. Балій вийшов на волю (помер у 1981 p.), був професором Варшавського університету, доктором філології.

Значна частина колишніх учнів Сокальської гімназії опинилась на те­ренах Польщі. Більшість з них була насильно переселена до тодішнього Радянського Союзу, зокрема у Львівську область. Багато з них з родина­ми виїхало відразу на Захід, деякі залишилися в Польщі, але опісля опини­лися у різних країнах Заходу. Зокрема: в Канаді — Ігор Дроневич, Миросла­ва Іванець, Йосип Кульчик, Лідія Метелля, Богдан Мельничук; у США — Ігор Богачевський (відомий вчений у галузі ракетобудування), Марія Богачевська, Надія Бурбела, Арменія Клим, Наталія Дорожинська, Ярослав Муж, Богдан Ладвищенко, Михайло Цвях, Роман Яцушко; в Австралії — проф. Іван Пелех, Лонгин Олійник та чимало інших колишніх вихованців Сокальської гімназії, про яких сьогодні не маємо вірогідних даних.

Восени 1944 р. у приміщенні гімназії почала функціонувати Сокаль- ська середня школа № 1. Окрім неї в місті відкрито також декілька непов­но-середніх шкіл, а в приміщенні чоловічої бурси гімназії відкрито педаго­гічне училище (в 60-70-х роках в Сокалі утворено ще дві середні школи). Директором середньої школи № 1 спочатку призначено професора гімна­зії Михайла Тимошика. Але згодом його замінено партійним керівником і шкільним наглядачем учнівства Овчаренком, протягом декількох наступ­них років зміни директорів цієї школи відбувалися досить часто. Опісля Михайло Тимошик переїхав до Львова і працював доцентом у Державно­му університеті ім. І. Франка. В школі залишилися працювати професори Ераст Грицик, Іван Юрійчук, короткочасно Михайло Дуліба та деякі ін­ші. Професор Юрій Дем’янчик і Василь Білик працювали в педучилищі, що відкрилося в приміщеннях чоловічої бурси гімназії. Згодом В. Білик переїхав до Львова, а пізніше в Станиславів (сьогодні м. Ів.-Франківськ).

Тільки незначна частина (менше 19%) гімназистів продовжила навчан­ня в Сокальській середній школі восени 1944 р. У 1945 р. закінчили серед­ню школу в Сокалі 15 колишніх гімназистів, у 1946 р. — 13, в 1948 р. — 9,

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
10:52, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567