** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

101

*

Реакція на цю промову була дуже неприхильна не тільки серед учнів, а й також серед громадськости Сокаля і поза ним. У популярному півтижне- вику „Новий Час“, що виходив у Львові в пресовому концерні І. Тиктора, був надрукований дуже критичний допис про наш концерт, підписаний криптонімом. Дописувач усю вину за виступ промовця на Шевченківській академії з доповіддю польською мовою скинув на Степана Шаха. Справді, така подія трапилася уперше в історії нашої гімназії по Першій світовій війні. Ніхто не знав, хто був автором допису, але сам Шах перека­зав мені, що цей допис написав Африкан Хрущ, мій земляк із Хороброва, який у той час був секретарем філії Т-ва „Просвіта“ в Сокалі. У місті хо­дили поголоси, що внаслідок цієї події Степан Шах здобув велику ласку в шкільній кураторії у Львові, яка, оцінюючи цей його успіх в її полоніза- ційній політиці в Галичині, перевела його з Сокаля до Академічної Гімна­зії у Львові, а згодом на пост директора державної гімназії з українською мовою навчання у Перемишлі. Чи ці чутки були правдиві, мені невідомо, бо це міг бути також тільки випадковий збіг обставин.

В 1930-х роках у сокальській гімназії зорганізовано духову оркестру. Кошти закупівлі інструментів покрила дирекція школи. Опікуном оркест­ри був учитель Никодим Ґавронський, а його асистентом — учень Богдан Шилкевич. Оркестра ця була у стадії розвитку і не перевищувала аматор­ського рівня у своїх виступах на форумі Сокальської гімназії.

У навчальному році 1921/22 цей же вчитель Ґавронський зорганізував у гімназії радіоаматорський клюб. Великим прихильником і його правою рукою в царині радіотехніки — був учень Михайло Трешневський, син о. Е. Трешневського, пароха в Хороброві та Варязького декана. Член­ський внесок до клюбу становив 5 польських злотих, що на ті часи була чимала сума. Радіотехніка була улюбленим заняттям Ґавронського, який бажав цю ділянку опанувати і висліди своїх дослідів продемонструвати учням нашої гімназії.

Треба ще тут згадати, що дирекція гімназії у шкільному 1921/22 році дала дозвіл улаштувати курс танців, що його провів якийсь мандрівний учитель танців, гарно вдягнений, елегантний пан. Курс тривав три тижні, а його учасниками були гімназисти та учениці жіночої семінарії.

У Сокальській гімназії не було ніяких спортових команд. Під час лек­цій руханки учні брали участь у всіляких спортивних іграх, а особливо любили „відбиванку“.

У згоді з мілітаристськими тенденціями польської окупаційної влади на землях Західної України дирекція гімназії, на доручення шкільної кура­торії, заснувала Загін військової підготовки (Гуфєц пшиспособєня войско- веґо). Була це парамілітарна організація, що мала на меті дати середньо- шкільній молоді початковий військовий вишкіл. „Стрільці“ в цьому загоні вчилися стріляти по цілях із ручної вогнепальної зброї. Комендантом за­гону був учень нашої гімназії Казімєж Садов’як, що в той час мав уже пев­ні зачатки на професійного старшину польської армії; при тому був вели­кий україножер.

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
13:15, 14 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464