назії
відвідували Шлезьк, Краків, Варшаву, сталеливарні в Гуті Королівській,
копальню соли в Бохні з її чудовими сталагмітами і сталактитами. Він також
навчав географії учнів нижчих кляс, а вчив він та пояснював чудово. Словік
залишався вірний своїм соціялістичним поглядам і на робітничих парадах 1
травня маршував у робітничій колоні вулицею попри нашу гімназію.
Рисування
у нашій гімназії навчав маляр Я. Журавський, поляк, одружений з українкою
Сатурською. Він ходив з учнями малювати цікаві краєвиди й архітектурні будівлі
в Сокалі, мав звичку креслити різні картини на обкладинці шкільного щоденника.
Серед малярів Польщі він мав уже значне ім’я, часто брав участь у польських
малярських виставках, а також виставляв свої картини у вітринах найкращих сокальських
крамниць. Пригадую собі його картину-олію „Явна грішниця“, що своїми колоритом
і формою приковувала увагу прохожих.
Вкінці
слід згадати вчителя руханки Станіслава Цибулю. Була це проста людина і
невідомо, чи він мав будь-які кваліфікації навчати рухан- ку в гімназії. Одну
ділянку він знав добре, а саме спортивні ігри. Він навчив нас грати в
„палянта“ — різновид північноамериканського бейзболу.
В учительському
колективі було двоє жидів: Айзенберґ, який учив історію, і Цукер — учитель
німецької мови.
Пласт[*]
Перші клітини організованого Пласту в Галичині постали перед
Першою світовою війною, восени 1911 року, при державній Академічній гімназії
у Львові. Засновником Пласту як організації української молоді був д-р
Олександер Тисовський (псевдо „Дрот“).
Немає офіційних даних про те, що Пласт існував при Сокальській
гімназії перед Першою світовою війною, але відомо, що вже у квітні 1914 р. у
Сокалі вийшов журнал „Пласт“. Це наочний доказ того, що Пласт у Сокалі був уже
створений. По українській визвольній війні Пласт відновив свою діяльність у
Львові в 1920—1921 роках.
Також у Сокальській державній гімназії, уже восени 1921 року,
створено пластову станицю, що мала назву „Десятий полк ім. гетьмана Петра Дорошенка“.
Опікуном Пласту був учитель Іван Сокіл, колишній старшина УГА. Протягом
шкільного року кожної суботи відбувалися сходини нашого „полку“, на які
приходив наш опікун і на військовий лад переводив перегляд усіх пластових
частин. Згодом „полк“ перезвано на „курінь“, але назва „полк“ таки залишилася
аж до ліквідації Пласту в Сокалі. За пластовою термінологією, я вживаю
правильний термін „курінь“ замість слова „полк“.
У склад пластової старшини нашого куреня входили учні вищих
кляс гімназії: курінним був Богдан Блащук, курінним писарем Володимир Сте-
[*]Докладніші дані про діяльність Пласту в Сокальській гімназії наводяться в
статті Й. Канюка „Сокальська гімназія у 1906-1939 роках. Короткий нарис історії
розвитку“, поміщеній у цьому збірнику. — Прим. ред.