** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

95

*

шкільна влада вживала у школах слово „руський“ замість „український“. Шах з’явився у нашій гімназії 1925 р. і перебував тут не довше, як три ро­ки. Зі Сокаля його переведено до Академічної гімназії у Львові з україн­ською мовою навчання; згодом він став директором державної гімназії у Перемишлі. Був це завжди елегантно вдягнений пан, „денді“, що вирізняв­ся виглядом і поставою між усіма вчителями нашої гімназії. Навчання ук­раїнської мови й літератури вів на дуже високому рівні і дуже цікаво; кож­на його лекція була для нас духовним бенкетом. Його лекції були для нас тим цінніші, що до того часу ми вчилися української мови лише самотуж­ки, бо польська шкільна влада не дозволяла вивчати українську мову ґрунтовно. По його відході до Львова прийшов до гімназії україніст Антін Демчук, родом із Сокаля. Була це гарна і тактовна людина.

Викладачами польської мови були різні вчителі. В нижчих клясах учив польську мову відомий польський поет, виразник футуристичного на­пряму в польській літературі, Юліян Пшибось. Він був малого зросту, завжди елегантно вдягнений. Під час навчання Пшибось бував захоплений своїми поетичними візіями і здавалося, що він не був зацікавлений своїми учнями, які одразу з’ясували його психіку.

У вищих клясах викладачем польської мови був Ян Шуфа — пострах для учнів у нашій гімназії. Він мав своєрідний стиль і методу навчання. Улюбле­ним „коником“ — засобом у його навчанні був твір Адама Міцкевича „Пан Тадеуш“. Шуфа знав його майже напам’ять і вимагав від нас вивчати на­пам’ять довгі уривки цієї польської епопеї. Унаслідок того поема „Пан Таде­уш“, хоч і гарна своєю формою, була предметом ненависти серед гімназис­тів. Шуфа був дуже вимогливий, головно ж у письмових вправах, що їх він часто перечитував кілька разів, за кожним разом вишукуючи нові помилки. В деяких учнів цілі сторінки домашніх вправ були покреслені його синім олівцем і мали страшний вигляд. Шкільні й домашні вправи у зошитах були вирішальним чинником в оцінці знання польської мови його учнів.

Таким же пострахом для ^чнів Сокальської гімназії був учитель латини Роман Ратусінський, поляк. Його знання граматики та клясичної мітології було блискуче. Зате поза рамки цього знання він не виходив: діапазон його знання та інтелектуальні здібносте були дуже обмежені. Доказом того була його неспроможність скласти вчительський іспит, хоч і пробував це тричі.

Пізніше польську мову у вищих клясах учив д-р Єжи Поґоновський, який приятелював з Шахом. Він дуже гарно ставився до учнів-українців і часто, на перервах, розмовляв із ними українською мовою. У другій поло­вині 30-х років Поґоновський відкрив адвокатську канцелярію у Варшаві і був оборонцем українців у Варшавському апеляційному суді.

Викладачами німецької мови були А. Процик і Кость Бутринський, обидва українці. Перший із них мав русофільські погляди, тримав усе ру­ку на серці й нарікав, що „мнє серце болі“ (болить мене серце); він учив нас співати інтернаціональний студентський гимн „Ґавдеамус іґітур“. Дру­гий учитель, К. Бутринський*, надміру нервовий, не міг дати собі ради зі

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
13:16, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567