87

вплив на патріотичне виховання молоді. У панахиді, відслуженій в пам’ять Ольги Басараб, брав участь у повному складі „Дев’ятий полк ім. гетьмана Петра Дорошенка“ сокальських пластунів під проводом Ва­силя Максимця. Керівництво гімназії з висновками не забарилося. Рішен­ня Кураторії Львівських шкіл було негайне і недвозначне. В березні 1924 року пластунську організацію Сокальської гімназії заборонили „

z powodu przekeoczenia zakresu swego dzialania i uzywania nedozwolonych odznak“ (через порушення меж своєї діяльности і використання недозволених від­знак). Василя Максимця, Миколу Вибранця і Василя Мужа, учнів 7-го класу, відрахували з гімназії. Останнім двом пізніше дозволили закінчити навчання у Сокальській гімназії.

У цих, начебто безневинних, далеких на перший погляд від політики структурах (Марійська дружина, літературно-науковий гурток, учнів­ський український хор, Пласт), українська молодь у польській гімназії от­римала великий заряд патріотизму, що став двигуном осмислення причин гіркої поразки українства в 1918—1920 рр.

У міжчасі вже на початку свого існування Польська держава підпо­рядковувала собі політичне, культурне та економічне життя у Галичині, при тому ігноруючи потреби українців. Заборонялося вживати у шкільних свідоцтвах слова „українська мова“ (офіційно „руська“), користуватися українською мовою у державних установах, систематично створювалися перешкоди українцям, крім тих, що служили у Війську Польському і мали польське громадянство, здобути вищу освіту. Влада скасувала всі україн­ські катедри і доцентуру у Львівському державному університеті.

У липні 1921 року Науковим товариством ім. Шевченка і Товариством викладів ім. Петра Могили був заснований приватний Львівський (таєм­ний) український університет, студії в якому визнавали закордонні універ­ситети. У складі Університету був технічний відділ, який з 1923 року існу­вав як Українська висока технічна школа, що мала будівельно-інженерний (17 катедр, 2 роки студій), машиновий (17 катедр, 2 роки студій), лісо-аг- рономічний (27 катедр, 2 роки студій) і хемічний (9 катедр, 1 рік студій) факультети. Конспіративні умови навчання були складні, заняття відбува­лися нелегально у випадкових приміщеннях. Серед студентів Українського таємного університету були випускники Сокальської гімназії, зокрема: Богдан Блащук (навчався у гімназії з 1-го до 8-го класу, матуру склав у 1924 р.), голова товариства „Січ“ у Сокалі, Павло Редька (випускник 1922 р.), Олександр Хмара (матура 1921 р.) — студенти права; Дмитро Зінько (учень 5-8 класів у 1920-1923 рр., член Пласту Сокальської гімна­зії, випускник 1924 р.), Йосип Демчук (випускник 1922 р.), Євген Караван (матура 1921 р.), Іван Лах (матура 1921 р.) — студенти медичного факуль­тету, на якому була можливість навчатися тільки два перші роки (теоре­тичні предмети), оскільки вивчення клінічних дисциплін необхідно було далі продовжувати переважно за кордоном; Теофіл Небожук (навчався у гімназії з 3-го класу, матуру здав в 1922 р.) — студент будівельно-інженер­ного факультету; Петро Стефанишин (гімназію закінчив у 1921 р.), студі-