86
*
Існування
Пласту в Сокалі пов’язують із виходом журналу „Пласт“ — органу Сокальського
пластового куреня (м. Сокаль, 1914, ч. 1, квітень, видання гектографічне). Не
можна, одначе, не враховувати той факт, що вже в 1912 році 32 учні Сокальської
гімназії утворили дружину пластунів при товаристві „Сокіл“. Опікунами пластунів
були вчителі Я. Біленький і В. Левицький.
23
квітня 1921 року в гімназії відновлено скаутівську організацію Пласт. Вона
складалася з двох дружин і творила „Дев’ятий полк ім. гетьмана Петра
Дорошенка“, а Сокальська станиця підлягала безпосередньо Пластовому Уладу, що
провадив свою діяльність під егідою Українського крайового товариства охорони
дітей і опіки над молоддю. Очолив пластунів учень 7-го класу Іван Тріска. Його
наступниками були Юрій Савчук (7 кл.) і Петро Саноцький (7 кл.). Опікуном
пластунів був о. Мирослав Ріпецький.
Члени
дружин проводили щотижнево збірки, а в неділю — рапорт після Богослуження. На
заняттях вивчали права й обов’язки пластунів, тере- нознавство, рятувальну справу,
знаки і правила сигналізації, виконували гімнастичні вправи. Розважальним
елементом зібрань були забави, співи, бесіди. В 1921/22 навч. році Пласт
охоплював 80 гімназистів, що становило 53% української учнівської молоді; у
наступному році кількість учасників зросла до 58,6% — 105 юнаків. Очолював полк
пластунів з 1922/23 навч. року учень 6 класу Василь Максимець. В полкову управу
входили Володимир Стефанишин (7 кл.) — писар, Василь Капелусь (7 кл.) —
скарбник, Дмитро Зінько (7 кл.). Полк складався з куренів, на чолі яких стояли
Микола Вибранець (7 кл.), Василь Муж (7 кл.) і Юліян Пелех (5 кл.). Пізніше
полк реформовано в курінь, що ділився на 3 чоти, кожна з яких мала 4 гуртки
відповідно до віку учнів. Опікунами пластунів були о. Мирослав Ріпецький та
Іван Сокіл, учитель фізики, колишній чотар 5-ї Сокальської бригади Української
Галицької Армії.
Активну
діяльність у Пласті провадили: Володимир Стефанишин, який пізніше створив
курінь старших пластунів „Крилаті“, Дмитро Зінько, з плином часу талановитий студент
медицини Українського (таємного) університету у Львові (дезорієнтований
большевицькою пропагандою „українізації“, подався до УССР, де й пропав
безвісти), пластуни Михайло Небожук, Мирон Винників, Євген Гриньків, Ярослав
Білинський, Софрон Коліда. Дуже віддано опікувалася пластунками („Полк ім.
Княгині Ольги“ в жіночій семінарії) Володимира Ріпецька, дружина довголітнього
голови Сокальської філії „Просвіти“ д-ра Олександра Ріпецького. Із Сокальського
гімназійного Пласту вийшли Іван Климів — „Легенда“, Омелян Плешкевич, Юліян
Пелех та інші. А втім, сокальських пластунів спіткала гірка доля значно
раніше, ніж загалом весь Пласт у Галичині, що його в 1930 р. поховав польський
уряд.
У
ніч з 12 на 13 лютого 1924 року польська поліція замучила під час слідства
34-річну Ольгу Басараб, учасницю першої жіночої чоти УСС у Львові,
організаторку українських військових з’єднань з вояків демобілізованої
австрійської армії, члена УВО. Її героїчна смерть мала великий |