** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

85

*

ській літературі; Леґендарна історія України (Я. Бурбело, 4 кл.); Виник­нення Української держави (Д. Яцишин, 3 кл.); Василь Стефаник (Микола Ничай, 4 кл.); Українські новелісти на початку XX століття (М. Калине- вич, 4 кл.); Значення „Русалки Дністрової“ в українській літературі (Стефанія Караван, 4 кл.); Українські народні думи (Микола Ничай, 4 кл.).

Крім цього: учні виступили з рефератами в секції германістики: Sturm und Drangperiode in der deutschen Literatur (Буря і натиск в німецькій літе­ратурі) — Н. Сняданко (8 кл.); Die deutschen Klöster im Mittelalter (Ні­мецькі монастирі у середньовіччі) — Петро Воробій (4 кл.); в історико- краєзнавчій секції: Станіслав Жолкевський (Григорій Тхір, 8 кл.); Ромуальд Трауґут (Мирослава Сенів, 8 кл.), а також гуманістичній: Платон і його філософія (Василь Тхір, 8 кл.); Аристотель (Володимир Ковалів, 8 кл.).

1937/38 навч. рік. Робота гуртка українознавства у звіті дирекції не висвітлена. Тільки зазначено, що головою секції германістики був учень 1-го класу ліцею Петро Воробій.

Офіційно організованою структурою був також гімназійний учнів­ський український хор. До 1933 року він був чоловічий, пізніше змішаний. До хору належали всі учні, які мали належний слух і голос. Диригентами українського гімназійного хору були Ярослав Кнейчук (1921-1925), Бог­дан Шилкевич (1926-1928), Богдан Горбачевський (1929-1930), Роман Книш (1931-1934), Микола Ничай (1935-1939). Проби хору відбувалися щосуботи пополудні. Це було приємністю для учасників, культурною роз­вагою і правдивим плеканням рідної пісні. В репертуарі хору — церковні і народні пісні, побутові і класичні. Тут зароджувались не тільки любов і повага до української пісні, а й потреба щоденного її вжитку. Тож не див­но, що гімназисти, хлопці і дівчата, всюди, де тільки могли, співали. Спі­вали в час дозвілля, коли сходились разом по домах, зі співом на устах ви­рушали на прогулянки.

Хор співав у церкві під час шкільної Служби Божої о 9-й годині кож­ної третьої неділі на зміну з чоловічим і жіночим хорами. Від початку шкільного року до березня йшли приготування до Шевченківських уро­чистостей. Перед Різдвом хор співав у церкві колядки. Як згадує диригент хору Роман Книш (Надбужанщина: Збірник.— Т. 2.—-_С. 372), традицією хористів було збиратися на Щедрий вечір у бурсі Святого Миколая, звід­ки вони йшли колядувати до своїх батьків, українських учителів, лікарів, адвокатів, шановних сокальчан і до всіх охочих.

Кожен хорист був активістом популяризації української пісні в місцях проживання своїх батьків, організатором сільської молоді та її патріотич­ного гарту.

В умовах конституційних свобод в Австро-Угорщині ідеї і зразки скаутингу змогли оформитися у Галичині в оригінальну за назвою і змістом українську організацію Пласт. До 1914 року юнацькі й дівочі пластові організації існували в Галичині при всіх українських і багатьох польських гімназіях.

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
15:17, 13 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464