** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

72

*

вернувся до Сокаля директор гімназії Генрик Копія, який покинув місто 24 серпня 1914 р. разом з австрійськими військовими частинами, що відступали. Однак епідемія тифу і холери, яка спалахнула на той час у міс­ті, відсунула на невизначений час відновлення навчання у гімназії. Тільки у вересні 1916 р. на прохання мешканців міста і при сприянні повітової ра­ди, яка надала для гімназії один поверх у своєму будинку, зроблено спро­бу поновити заняття. Утім, самі приміщення, в яких передбачалося розміс­тити класи, потребували ґрунтовного ремонту. Гімназіяльний будинок на­далі перебував у підпорядкуванні керівництва військового шпиталю. І хоч стараннями громадськости, керівництва повітовою радою і педагогічного колективу (директор, два вчителі і один замісник учителя) удалося відно­вити заняття 17 січня 1917 р., однак лише 9 березня 1917 р. був більш- менш укомплектований штат учителів і розпочато навчальний процес, який закінчився 14 липня 1917 р. Цей умовно піврічний навчальний період закінчили 92 учні перших-четвертих класів. Українців було 46 (50%), по­ляків — 36 (39,1%), жидів — 10 (10,9%).

10 вересня 1918 р. гімназія перепровадилася до власного будинку, де й розпочався навчальний рік. В умовах тривалої і жорстокої війни Австро- Угорська імперія зазнала нищівної поразки і в жовтні 1918 року почала розпадатися. Українці почали активну підготовку до створення власної держави. Парламентарії, керівники політичних партій, церковні ієрархи утворили Українську Національну Раду. 1 листопада 1918 р. Українська Національна Рада проголосила Українську державу.

Організатором установлення української влади в Сокалі був Олек­сандр Охрим, австрійський офіцер, українець, родом з Будинина. Він був добре знайомий з повітовим комендантом жандармерії Котиком і його дружиною Катериною Іванець. Втаємничений у план захоплення влади, Котик не тільки прийняв його без застережень, а й поінформував про склад постерунків жандармерії у повіті та порекомендував надійних жандармів- українців (Варениця, Герасимович, Мельник, Михальчук, Ктитор).

1 листопада о 3-й годині ночі були захоплені перший (головний), а від­так другий Сокальський постерунки жандармерії, згодом роззброєні вій­ськові частини, що охороняли пересильні пункти з полоненими і склади австрійської армії. До Сокаля прибули старшини і стрільці, які служили в австрійських частинах і перебували на той час у відпустках (пор. Василь Дикий, сот. Лука Михальчук, пор. Василь Гаук, хор. Лука Сич, пор. Іван Ващук, хор. Юліян Вець, Михайло Мельничук та ін.), а також селяни з навколишніх сіл. Провівши військовий переворот і перебравши владу від місцевого повітового старости, впродовж 1 листопада учасники зриву здійснили відповідні організаційні переміни у всій Сокальщині.

Організацію міліції доручено колишньому кошовому „Січі“, уроджен­цеві с. Тудорковичів Іванові Драґану. Цивільну адміністрацію очолив суддя Тисовський. Головою Повітової ради став Ярослав Біленький. 12 грудня по­чала виходити газета „Голос з-над Буга“ — офіційний орган Повітової ради.

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:23, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567