** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

55

*

міністра освіти (25 жовтня). Врешті-решт, коли ці засоби, очевидно, підве­ли і справа загальмувалася, передано петицію до Найяснішого Пана (1 грудня 1899 р.). І всі ці прохання невтомний бурмістр вручав особисто на аудієнціях. Заяви були добре аргументовані, вказувалося на фреквен- цію учнів із сокальського повіту у львівських школах (близько 200), пере­конували всякими іншими аргументами, торкаючись тонких струн почут­тів, але... конкретних пропозицій щодо матеріальної підтримки з боку громади не давали; були тільки загальні запевнення. Зауважити треба, що в заявах з 1898 р. виразно говориться про „польську мову викладання“, хоч, власне, справа ця належала до компетенції Крайового сойму і тому, може, у перших листах з 1897 р. читаємо тільки взагалі про „гімназію“.

По тих форсовних стараннях, що не увінчалися успіхом, настала довга перерва. Оскільки створення гімназії наштовхнулося на такі труднощі, гро­мада в 1901 р. починає старатися про реальну школу, міркуючи, мабуть, що цей тип школи легше промовить до переконання уряду. Дійсно, як читаємо у проханні громади до Польського кола від 3 травня 1901 р., Шкільна Рада схилилася до відкриття у Сокалі реальної школи. Але вимоги щодо пожер­твувань громади зросли тимчасом значно: згідно з усними інформаціями ма­ла би громада виділити 150 000-200 000 корон. Зрозуміло, що така вимога захоронювала цю справу; тому відповідний лист до Польського кола сповне­ний гіркоти, енергійно протестує проти такої „несправедливосте“. Водночас внесено петиції до міністра Галичини і до Міністерства освіти.

До того часу місто Сокаль у своїх стараннях про гімназію, а потім про реальну школу зверталося тільки до урядових влад. Тепер стався рішучий переворот: почали стукати до сойму, і шлях цей виявився більш відповід­ним та ефективним. 25 червня 1901 р. внесено петицію на руки посла Вах- нянина*, який через два дні пізніше вже повідомив листовно, що комісія шкільна ухвалила просити уряд заснувати середню школу в Сокалі, однак, додає цей посол, через відсутність учителів може ця справа затриматися. Очевидно, просили про підтримку також інших послів від Сокальського повіту, тому що д-р Вінцент Країнський, тодішній маршал повіту і посол сойму сповіщає у листі з 28 червня 1901 року, що Шкільна краєва рада ві­діслала вже внесок до Міністерства освіти з гарячою підтримкою, а 20 листопада 1901 р. пише з Відня князь Павло Сапєга, що має надію до­могтися реальної школи. Але труднощі не зменшилися, навпаки почали наростати. З петиції, внесеної до сойму громадою 27 червня 1902 р., дові­дуємося, що Шкільна краєва рада запитувала, скільки громада жертвує на заснування гімназії, а згідно з усними інформаціями, даними бурмістрові, уряд сподівався від ґміни досить значних вкладів; не лише від 200 000 до 240 000 корон готівкою, але навіть забезпечення усім необхідним матеріалом у цеглі й дереві, а врешті постійної річної дотації на утримання гімназії.

Щоби справу звести в реальне русло, ухвалює громада 19 липня 1902 року пожертвувати урядові 35 000 корон і постаратися, щоб таку ж суму склало представництво повіту, отже, разом 70 000 корон. Для підтримки

Анатоль Вахнянин (1841-1908), громадський діяч, педагог, журналіст і композитор, посол до галицького сойму і віденського парламенту (1894-1900).

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
06:54, 8 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464