** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

40

*

                                                                      Доля Сокальських земель після Другої світової війни



Російські і польські окупанти, реалізуючи свої великодержавні інтере­си, по декілька разів переділювали західноукраїнські землі і в тому числі територію Сокальщини. Наш край з родючими землями і різноманітними природними багатствами здавна вабив загарбників. Століттями Польща намагалася полонізувати українське населення Прибузького краю, засе­лювала міста і села польськими колоністами. Сокальщина, з її яскравим українським етносом та родючими землями, є унікальним прикладом територіяльних експериментів, переселень та знущань над українським населенням цього багатостраждального краю.

Щоб прискорити полонізацію Сокальщини, польський уряд у 1920— 1930 роках почав інтенсивно поселяти на землях Сокальського повіту польських колоністів. Польські колонії виникають біля Стенятина, Сіль­ця, на Сокальському Закерзонні біля Войславич, Конотіп, Лубова, Лешкова, в Острові, Угринові, Ворохті, Сулимові, Жнятині, Довжневі, Печигорах.

У вересні 1944 р. польський та московський уряди підписали угоду про обмін населенням, за яким встановлювався польсько-совєтський кор­дон у межах Сокальського району по річках Західний Буг і Солокія. Ця угода про визначення лінії совєтського кордону офіційно була зафіксова­на 16.08.1945 р. Виселення українського населення Сокальського Закер- зоння супроводжувалося нелюдським терором польських і московських озброєних банд проти мирних жителів. Українська Повстанська Армія узяла під захист українське населення Сокальського Закерзоння і частини Холмщини, звільнила на деякий час від польських банд територію між річками Західним Бугом, Солокією і Гучвою. Через те виселення українців Сокальського Закерзоння розпочалося у другий етап навесні-влітку 1946 року, найпізніше серед усіх українських земель Закерзоння.

Майже чотири роки (1944-1947) урядові банди МВД, Міліції Обива­тельської, Війська Польського мордували українське населення західної Сокальщини, палили, нищили наші села.

Виселенців із Сокальського Закерзоння вивозили переважно в Терно­пільську, Івано-Франківську, Львівську області, а також на схід України. Важко передати словами те, що довелося пережити нашим замлякам-висе- ленцям, вигнаним з прадідівської землі. Вони сумували за рідним краєм. Але надія на повернення до рідних згарищ не покидала їх. Кінцевим актом ліквідації Сокальського Закерзоння стала лиховісна акція „Вісла“, за якою залишки українського населення з наміром швидкої асиміляції розпорошувалися в Західній Польщі на колишніх німецьких теренах.

Коли 15 лютого 1951 р. підписано договір між Совєтським Союзом і Польщею у справі зміни границі, у зв’язку з розбудовою Львівсько-Волин­ського вугільного басейну, не всі місцевості Сокальщини повернулися до УРСР. До України повернено більшу частину Сокальського району пло­щею 480 кв. км з містами Белз, Угнів, Варяж, Кристинопіль в обмін на ба­гаті на нафту і газ українські землі в Підкарпатті з містом Устрики Доліш-

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:25, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567