** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

28

*

Володимир Сироїд


СОКАЛЬЩИНА У XX СТ. — НА СКЛАДНИХ РОЗДОРІЖЖЯХ ІСТОРІЇ

На початку XX ст. Сокальщина, як і вся Галичина, входила до складу Австро-Угорської монархії і межувала з північної сторони з Російською імперією, яка при розподілі Польщі захопила Волинь.

Сокальський повіт у той час охоплював дві судові округи: Белзьку і Сокальську. До Белзької округи входило 38 громад і 34 двори; до Сокальської — 61 громада і 52 двори. Згідно з переписом населення з 31 грудня 1880 р., Сокальський повіт налічував тоді 80394 мешканців.

Наприкінці XIX ст. шосейна дорога з’єднала Сокаль із Великими Мостами, Жовквою і Львовом, а також була прокладена залізнична колія (1884) Сокаль-Белз-Рава-Руська, що дало поштовх до відповідного еко­номічного розвитку (побудовано парові цегляні заводи, паровий млин, механізований тартак, фабрику ремонту сільськогосподарських машин і т. д.). Розвивалося гончарне виробництво. Робітники Сокаля відчували жорстоку експлуатацію, умови праці, особливо на цегляних заводах, були дуже тяжкі.

Незважаючи на деякий економічний розвиток, культурний рівень більшосте мешканців міста в кінці XIX — на початку XX ст. залишився низьким: практично половина сокальських мешканців була неписьменна. Щоби поліпшити цей стан, австрійська влада на вимогу громадськости та інтелігенції відкрила декілька навчальних закладів (з 1885 р. почала діяти Учительська чоловіча семінарія, через 8 років — Учительська жіноча семі­нарія, відкрита гімназія, початкова школа).

Кінець XIX ст. — початок XX ст. ознаменувався національним про­будженням народу і його громадсько-культурного розвитку. До того спричинилася жертовна праця наших діячів, запровадження обов’язково­го загального навчання, заснування читалень та інших громадських орга­нізацій.

Селянські діти пішли до шкіл, середніх і високих, почала витворюва­тися верства інтелігентів і професіоналів, крім священиків, були й учителі, правники, лікарі, тісно пов’язані з народом. До того часу села Сокальщи- ни були засмічені москвофільськими товариствами „Общества ім. М. Кач- ковского“, які вважали себе „русскими“ і були ворожо налаштовані до ук­раїнства.

Адміністрація перебувала в польських руках. Щойно з утворенням по селах і містах читалень „Просвіти“ і при наполегливій праці священиків і студентів національна свідомість почала проникати в народні маси. Але щоби ширити цю свідомість, мусили спершу її набути самі студенти. І тут поважну роль відіграла школа. Сокаль, як на свій розмір, мав досить ба­гато шкіл. Була тут державна гімназія, учительська чоловіча й жіноча се-

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
12:42, 14 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464