** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

19

*

славним церкви в Люблині, Красноставі й Сокалі. Запротестував проти цього насильства холмського владики, Методія Терлецького, православ­ний владика в Луцьку, Атаназій Пузина, і з цієї протестації довідуємося, як виглядало це насильство. В протестації читаємо, що холмський влади- ка-уніят опечатав у Сокалі церкви св. Миколи, Богородиці й Михайла, внаслідок чого більш аніж протягом року не було по церквах богослужен­ия й не відправлювано церковних треб. Церковну утвар і священичі одяги розграблено, церковні доми, шпиталь і майно спустошено, хворих ро­зігнано, 60 тисяч цеглин, приготованих для будови церкви? продано, дзві­ницю обідрано, паркани й огорожі рознесено.

Сокальські православні стають перед белзькими городськими актами як парафіяни церков, що „ніколи перед тим і тепер не були в унії“, та зі- знають, що, крім „челяді“ холмського владики, помагали йому в захоп­ленні церков місцевий ляндрійт і бурмістр, за що вони відтак дістали від висланника владики, о. Василя Черникевича, церковне поле й сіножаті в уживання.

За час свого володіння в Сокалі утворив собі холмський владика при­хильну унії партію, що під пресією урядових шикан і церковної клятви пішла до нього з чолобитнею і попросила відкрити церкви.

З листа холмського владики до його представника в Сокалі, о. Василя Черникевича, довідуємося, що частина сокальських міщан прийняла унію і, як така, була припущена до владичої ласки.

Прийшли тоді до владики сокальські міщани — Микола Стефанович, Федір Троянович, Федір Шишка, старші „райці“, Федір Рига — кравець­кий цехмістер, Андрій Сливка, Андрій Золотохвіст і, як цехмістри кушнір­ські старші, Семен Волкович, Федір Сокобуч, Іван Кратевич, Федір Куровський, Марко Римар, Іван Міхейович, Микола Бохецович, Матвій Яр- молик та його дядько Мартин — і покорившися, просили „прийняти їх до сполечности вірних Божих“.

Наскільки вищезгадані міщани не були репрезентантами загальної опінії, показалося це незабаром. 20 січня 1646 р. князь на Острозі Заслав- ський, луцький староста, покликує на свій суд луцького владику Атаназія Пузину й князя Григорія Святополка Четвертинського — луцького підко­морія, Андрія Заборовського — луцького війта і Степана Деревенського як відповідальних за бунт і бешкет, вчинені православними в Сокалі.

Отці Андрій Черникевич — пресвітер катедральної церкви святого Миколи в Сокалі, Іван Черникевич — пресвітер церкви святого Михайла, Лазар Костевич — пресвітер Поторицький, Степан Костевич — пресвітер Войславський та інші внесли до белзьких городських актів позов проти сокальських міщан, які під виглядом комісії, не покликавши до цього представників уряду, самі собі „na fancye chlopstwa sokalskiego, z roznych stron zebraney chalastry odszczepiencow“, під час вечірні в церкві святого Миколи напали на позовників, які заперлися в церкві; був тоді торговий день і зібране в місті „хлопство, п’яне, грубе, побунтоване яко бестії“, на­пало під проводом Пузини на церкву і тоді як луцький владика кричав:

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
07:53, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567