** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

18

*

В 1578 р. установив король Баторій ярмарок у Сокалі на св. Войтіха, до якого в 1639 р. додав король Володислав IV другий ярмарок — на св. Михайла. Останній мав тривати два тижні й відбуватися в ринку.

Як ми бачили з люстрації 1565 р., в місті було два жидівські доми і довго те скромне число не зростало, тим більше, що королівські привілеї (Баторія, 1585 р.) закріпили той стан на протязі малощо не двох століть. Ще донедавна гніздилися жиди тільки на Зарваниці, нині зайняли вони ринок і головну сокальську артерію, звану Львівською вулицею.

Промінь світла, забарвленого кривавим відблиском братовбивчої бо­ротьби, кидає на культурно-національний рух українського Сокаля XVI— XVII в. історія боротьби за і проти унії. На долю нашого міста припала, м. ін., історична подія, наслідки якої заважили на цілій пізнішій історії Ук­раїни.

В 1594 р. відбулася в сокальській церкві святого Миколи вступна на­рада українських церковних ієрархів, з перемиським владикою Копистинським на чолі, про унію з Римом, яку рік згодом підписали деякі владики в Бересті. Сокаль і Сокальщина не приєдналися тоді до унії, але коли в 1596 р. прийняв унію холмський владика, якому підлягала Белзчина, почалися для Сокаля страшні, озорені полум’ям пожеж і обагрені кров’ю дні внут­рішньої боротьби. Розгоряється вона щойно в 30-х роках XVII в., але її руйнівні первопочини відчуваються уже з кінця XVI в.

До старань польських королів над піднесенням міста, раз-у-раз руйно­ваного татарськими наскоками, слід зарахувати преважливий для міста привілей короля Жигмонта III, з 1607 р., про право складу руської соли, з якого, в нормальних умовах, могло місто мати велетенські зиски.

В парі з королівськими привілеями й наданнями, що мали на меті за­кріпити безпечність і добробут католицького міщанства, яке заєдно було готове до оборони державних інтересів на нашій землі, йдуть зусилля в напрямі духовного завоювання Сокаля й околиці. Рівно стільки коштів і енергії, скільки витрачувано на будову й удержання замків та твердинь, стільки їх витрачувано на будову й удержання латинських костелів та мо­настирів, призначених не так для заспокоєння релігійних потреб колоніс­тів, як для притягання й задержання при апостазії місцевого населення.

В 1611 р. починається будова бернардинського монастиря, що пере­йняв на себе ролю зруйнованого сокальського замку, а в 1624 р. затвердив король Жиґмонт III „вінування“ монастиря Бриґідок на Бабинці. Той же король Жиґмонт III, привілеєм з дня 5. XI.1611 р., надав Маркові з Фелін Фелінському, жовнірові з Лівонії, лан на Бабинці, з правом заложення на ньому оселі, пропінації і т. д. Та не мав Сокаль щастя під опікунськими крилами польської влади. В 1616 р. погоріло місто так основно, що на ці­лий ряд літ не міг королівський скарб стягти з нього якого-небудь податку.

А тим часом серед українського населення Сокаля й Сокальщини роз­горялася злощасна в своїх наслідках боротьба.

З інструкції православних депутатів на варшавський сейм 1639 р. дові­дуємося, що уніятський холмський владика насильно повідбирав право-

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
11:32, 7 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464