17
*
День 2 серпня 1519 р. був епохальним в історії нашого
міста. Тоді то зведено під Сокалем бій польсько-українських військ, на чолі
яких стояли тоді гетьман М. Фірлєй і князь Костянтин Острозький, які, одначе,
мусіли уступити перед перевагою татарви і, як говорить хроніст, „уїхали на со-
кальський замок, на кращий час себе для Речі Посполитої резервуючи“.
Тоді старий Сокаль, знищений і спалений татарами, „до такої
прийшов нужди, що зовсім ніхто не хотів у ньому мешкати“. Це спонукало тогочасного
сокальського старосту Андрія Тенчинського (1524 р.) до перенесення оселі на
інше місце.
Нове місто укріплено, але замок остався в румовищах поза
його межами. В 1549 р. навідуються до Сокаля знову татари, які спалили місто
разом з Бабинцем і палатою старости.
Люстрація сокальського староства з 1564-1565 р. так описує
культурно-промисловий стан і національний склад нашого міста: „Сокаль, — чигаємо
там — містечко над Бугом лежаче, в ньому міщани зі своїх домів чиншу на замок
не дають, ані з городів, бо подали справу, що їм це надано на оправу міста і
тільки з поля дають чинш“.
„Шевців там завсіди в повному числі є шістнадцять...
пекарів, як котрого року, скільки їх зголоситься, на цей час є їх тридцять і
сім... а крім цього інших пекарів, що не постійно хліб випікають, хіба на торг
або на Іярмарок... на той час шістнадцять... рибалок там же, що мають свобідну ловлю на
ріці Бузі всякими сітями, яких на той час є двадцять і один, рибалок
других, які вудками ловлять, там же є трьох; гончарів, що возять * горшки на
продаж до міста, таких на цей час є дев’ять; різників у Сокалі цехових нема,
тільки такі, що зголосяться на замку і їм можна в торгові дні продавати м’ясо
на торзі... таких на той час є двадцять і три; а зачинають вони бити худобу від
Великодня до м’ясопусту, в якім то часі є неділь сорок і п’ять, але Русь, якої
там є немало в Сокалі, постить, крім великого посту в рік десять неділь, через
те в той час для самих поляків мало б’ють худоби. Жидів на той час тільки на
два доми“.
З
наведеної люстрації довідуємося, який промисел мав у Сокалі своїх представників
та що перевага місцевого, українського населення була тут очевидна, але... як
це донині буває —зовсім не респектована.
II
Нещастя міста й королівська опіка.
Боротьба за і проти унії. Бунт православних, 1646. Хмельницький у Сокалі.
Дальша історія.
В
1571 р. видав польський король Жиґмонт Август привілей
для міста Стоянова, в
якому, м. ін., доручає стоянівцям причинитися до скорішого укріплення Сокаля, в
замку якого вони мають шукати захисту в час небезпеки. Говориться тут про
сокальський замок, але це було, мабуть, тільки помешкання для старости, яке не
мало, а в кожному разі не виявило в пізнішій історії Сокаля свого
оборонного характеру. |