** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

17

*

День 2 серпня 1519 р. був епохальним в історії нашого міста. Тоді то зведено під Сокалем бій польсько-українських військ, на чолі яких стояли тоді гетьман М. Фірлєй і князь Костянтин Острозький, які, одначе, мусіли уступити перед перевагою татарви і, як говорить хроніст, „уїхали на со- кальський замок, на кращий час себе для Речі Посполитої резервуючи“.

Тоді старий Сокаль, знищений і спалений татарами, „до такої при­йшов нужди, що зовсім ніхто не хотів у ньому мешкати“. Це спонукало то­гочасного сокальського старосту Андрія Тенчинського (1524 р.) до пере­несення оселі на інше місце.

Нове місто укріплено, але замок остався в румовищах поза його межа­ми. В 1549 р. навідуються до Сокаля знову татари, які спалили місто ра­зом з Бабинцем і палатою старости.

Люстрація сокальського староства з 1564-1565 р. так описує культур­но-промисловий стан і національний склад нашого міста: „Сокаль, — чи­гаємо там — містечко над Бугом лежаче, в ньому міщани зі своїх домів чиншу на замок не дають, ані з городів, бо подали справу, що їм це нада­но на оправу міста і тільки з поля дають чинш“.

„Шевців там завсіди в повному числі є шістнадцять... пекарів, як кот­рого року, скільки їх зголоситься, на цей час є їх тридцять і сім... а крім цього інших пекарів, що не постійно хліб випікають, хіба на торг або на Іярмарок... на той час шістнадцять... рибалок там же, що мають свобідну ловлю на ріці Бузі всякими сітями, яких на той час є двадцять і один, рибалок других, які вудками ловлять, там же є трьох; гончарів, що возять * горшки на продаж до міста, таких на цей час є дев’ять; різників у Сокалі цехових нема, тільки такі, що зголосяться на замку і їм можна в торгові дні продавати м’ясо на торзі... таких на той час є двадцять і три; а зачинають вони бити худобу від Великодня до м’ясопусту, в якім то часі є неділь сорок і п’ять, але Русь, якої там є немало в Сокалі, постить, крім великого посту в рік десять неділь, через те в той час для самих поляків мало б’ють худоби. Жидів на той час тільки на два доми“.

З наведеної люстрації довідуємося, який промисел мав у Сокалі своїх представників та що перевага місцевого, українського населення була тут очевидна, але... як це донині буває —зовсім не респектована.

II


Нещастя міста й королівська опіка. Боротьба за і проти унії. Бунт православних, 1646. Хмельницький у Сокалі. Дальша історія.

В 1571 р. видав польський король Жиґмонт Август привілей для міста Стоянова, в якому, м. ін., доручає стоянівцям причинитися до скорішого укріплення Сокаля, в замку якого вони мають шукати захисту в час небез­пеки. Говориться тут про сокальський замок, але це було, мабуть, тільки помешкання для старости, яке не мало, а в кожному разі не виявило в пізнішій історії Сокаля свого оборонного характеру.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:16, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
+380686916567