** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

16

*

ти узагальнюючих висновків про життя й культуру території Сокаля в ча­сах, необнятих писаною історією.

Можливо, що під землею дрімає ще цілий доісторичний архів, а може те, що найдено, це тільки сліди заблуканих в нашу околицю мандрівників.

На всякий випадок, писана історія згадує наше місто доволі пізно. Не згадує Сокаля, ані більшої оселі на його місці, літопис Нестора, а вістка дослідника Шнайдера про первопочини міста, з уваги на недостачу доку­ментальних даних, здається нам доволі фантастичною. Цей то, зрештою, заслужений, автор невиданого в цілості топографічного словника Галичи­ни говорить, між іншим, таке:

„На лівому надбережжі Бугу, на так званих Огородах і Жабинах, ляг­ла в часах заведення християнства на Україні первісна оселя Сокаля й Ба­бинця, звана Щебловом“.

Правда, традиція, яка ставить первісний Сокаль на лівому березі Бугу, в околиці нинішнього залізничного двірця, могла б покриватися з випад­ковою знахідкою на цьому місці крем`яного знаряддя, але покищо це ще тільки припущення, а не стверджений наукою факт.

У княжих часах належала територія нашого міста до Белзького уділь­ного князівства, що найдовше з усіх галицьких уділів задержав свою удільну суверенність і щойно у другій половині XV в. (1462 р.) був вклю­чений до земель польської корони. Першим із чужинецьких володарів над Белзчиною, після остаточного розпаду Галицько-Волинської держави, був шурин короля Ягайла — мазовецький князь Зимовит і щойно в одному з виданих тим князем актів, уперше в історії, згадується наш Сокаль. Стало­ся це 1411 р., коли то князь Зимовит, резидуючи в Сокалі, видав привілей для міста Буська. Треба припускати, що вже тоді Сокаль був замітним і, без сумніву, укріпленим городом.

Тринадцять літ згодом (1424 р.) видав той же князь Зимовит привілей про перенесення нашого міста з руського права на магдебурзьке і продав війтівство в ньому, разом з 4-ма ланами ґрунтів (коло 120 моргів), лазнею та половиною різницьких, пекарських і шевських яток, якомусь Миколі Шональсові, краківському міщанинові, за 150 гривень. З моментом, коли рід мазовецького князя вимер (1462 р.), прилучено Белзьке князівство до Польщі й перемінено на воєводство, в якому Сокаль із довколишніми се­лами означено як „сокальське староство“.

Татарські напади, з яких перший, за польської влади, нотують хроніки під 1499 р., а чергові в 1502—1503, 1509 і 1511 роках, не дають містові змо­ги розвинутися й зміцніти, тому польські королі раз у раз звільняють Со­каль від податків та інших державних тягарів.

З нагоди одного з таких королівських привілеїв (1506 р.) довідуємося, м. ін., що місто мало щороку вибирати бурмістра, лавників і по двох „рай- ців“ — католиків і православних. В місті, в якому чужинецький, напливо- вий елемент не міг закріпитися з остраху перед татарською небезпекою, місцеве населення творило тоді переважну більшість, але у правах стояло воно далеко позаду чужинецьких зайдів.

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
00:51, 6 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464