** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга

 Книги | Автори

СОКАЛЬСЬКА ГІМНАЗІЯ Пропам’ятна книга
Олег Романів

 

6

*

польською мовою викладання й далі упродовж 1919-1939 рр. гімназію повністю польонізовано, а українці в ній піддавалися репресіям та переслідуванням, гімназія у ті часи все ж таки виконувала велику місію школи національної консолідації та усвідомлення української молоді. В силу етнодемографічних обставин Сокальщини, попри адміністративну дискримінацію, українці на усіх етапах існування гімназії становили в ній понад половину учнівського складу. І тому для них гімназія стала не тільки школою елітної підготовки, але теж і політичного гарту. Велике значення мали літературно-науковий гурток, хор, оркестр, заняття з релігії. З 1912 р. діяла Пластова організація, яка через свою політичну і національну спрямованість була закрита вже у 1924 р., тобто значно раніше, як у всій Галичині. Протягом 20-30 рр. в гімназії була створена і ефективно діяла мережа ОУН, в якій пройшли школу підпільної боротьби численні гімназисти, що стали активними дієвими особами визвольних змагань в час і після Другої світової війни. Естафету кращих традицій до­воєнного періоду перейняли від своїх старших колег гімназисти 1941- 1944 рр., коли в гімназії діяла мережа ОУН, а також його молодіжна організація „Юнацтво ОУН“.

 

 

В 20-50 роках минулого століття Сокальщина вийшла на одне із провідних місць за рівнем національної свідомости та участи у визвольно­му змагу на теренах Західної України. І в цьому великий внесок тих, хто пройшов школу виховання в Сокальській гімназії. Серед колишніх со- кальських гімназистів відомі провідники визвольної боротьби — Василь Сидор — „Шелест", Іван Климів — „Легенда“, Дмитро Штикало, Євген Штендера, Богдан Дороцький, Володимир Небожук, численні старшини, підстаршини та бойовики УПА, понад 40 гімназистів обрали свій бойовий шлях до української свободи через дивізію „Галичина". Мартиролог укра­їнства в час Другої світової війни та після неї має свій трагічний ужинок серед колишніх Сокальських гімназистів. Приблизні підсумки наших жертв просто вражають. Понад 70 гімназистів загинули у визвольній боротьбі з совєтськими та німецькими окупантами[1]. Біля 140 наших колег за свою політичну діяльність (чи у зв’язку з підозрою у такій) стали жерт­вами совєтських, німецьких та польських тюрем та таборів. Після закінчення війни репресії над нашими гімназистами тривали по обі сторо­ни Бузького кордону (зокрема, трьох наших гімназистів засуджено поля­ками до смертної кари).

 

 

В долі сокальських гімназистів, наче в дзеркалі історії, відбита трагічна доля Сокальської землі, границі якої (як району), „наче сало`` починаючи від 1939 р., чотири рази перекроювалися окупантами (у 1939, 1941, 1944 та 1952 рр.), а корінне українське населення зазнавало репресій трьох режимів, у тому числі польських репресій, пов’язаних з акцією

 

 

 


[1] Цікаве спостереження: статистика засвідчує, що практично ніхто з гімназистів не піддався мобілізації в Червону армію після повернення большевицької влади і обирав інший, альтернативний шлях життя та боротьби.

 

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
11:45, 7 грудня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464