| |
ст. 118
Погорєлова. Після війни в с.Скоморохи відкрито музей прикордонної застави ім. Героя Радянського Союзу Олексія Лопатіна, а завідуючою та екскурсоводом стала його дружина Анфіса Лопатіна» 189
Насправді не було ні героїчної сімнадцятиденної оборони 13-ї застави, ні «трьохтижневої оборони» солдатами Червоної Армії «доту коло с.Равщина та іншого доту в лісі, “гарнізон которого сопротивлялся больше месяца» (до 29 липня 1941 року), як писав В.Бєляєв.
Автор «документальної» повісті «Граница в огне» сам собі заперечував, описуючи оборону доту біля с.Равщина: «На х.Равщина розміщувалися регулярні війська. Жили вони в хатах, а коли почалася війна, командир, за званням капітан, завів їх в дот. Закрили вони за собою ці броньовані двері і оборонялися три тижні. (Чем они питались все это время? Раз точка еще не была оснащена, то и запасов продовольствия, наверное, не было). І коли німецькі танки пішли тою дорогою на Тартаків, команда дота відкрила по них вогонь. Ну, а потім, коли основні сили німців прорвалися туди, на Луцьк, стріляли все тихіше. (Наверное, снарядов у них было маловато). Розповідають, що гестапівці радянських воїнів газом подушили». 190
Нічим іншим, як наївною вигадкою В.Бєляєва, виглядає тритижнева оборона гарнізону доту біля с.Равщина, із стріляниною по німецьких танках, тому що в непристосованих до довготривалої оборони дотах не були встановлені гармати. Правдивим у повісті В.Бєляєва є лише повідомлення про похорон солдатів доту. В липні 1941 року німці дійсно привезли в с.Равщина євреїв зі Сокаля для того, щоб похоронити вже зотлілі трупи солдатів, які загинули в перші години війни.
Ще фантастичнішу картину битви бійців 13-ї прикордонної застави, з горами німецьких трупів і героїчною смертю її захисників, нарисував автор «документальної» повісті «Граница в огне»: «Під командуванням лейтенанта Лопатіна і політрука Гласова прикордонна застава в Скоморохах чотирнадцять діб вела самовіддану боротьбу з гітлерівцями, фашистам вдалося захопити заставу тоді, коли впав мертвим на щит кулемета її останній захисник Олексій Лопатін... Прикордонники з перших хвилин війни все стріляли і стріляли ... з автоматів, кулеметів, безперервно відбивали атаки німців і самі переходили в контратаки. Дула двох кулеметів розжарювалися до червоного. Перед заставою на Карбовому лузі лежало 200 трупів німецьких солдатів. Німці змушені були відступати і обійти заставу стороною. Прикордонники билися в оточенні. 57 із 60 прикордонників загинули”,191 – писав В.Бєляєв.
Зовсім іншу історію про події на 13-й заставі у перші дні війни 1941р. розповіли у 1997 році жителі села Скоморохи Михайло Баран і Іван Карп’юк. Вони знали правду, але мовчали, бо боялися репресій радянських органів. «Німці, – розповідав М.Баран,– на відтинку кордону 13-ї застави через Західний Буг не переправлялися. Застава була розташована на горбку в стороні від дороги Сокаль-Скоморохи-Стенятин, захована за високими тополями, оточена садом, тому під час німецького артилерійського обстрілу не постраждала. Не було жертв серед особового складу прикордонників застави. Пикордонники і їх сім’ї заховалися у підвалі за товстими стінами..Дев’ять днів, з 22 червня по 1 липня 1941 року застава мовчала. Дев’ять днів прикордолнники спостерігали, як через Скоморохи на Стенятин рухалися колони німецьких військ, але, щоб не видати своєї присутності, вогню не відкривали. Вони пасивно очікували на частини Червоної Армії, які прийдуть їм на виручку.
Перший постріл прикордонники застави зробили 1 липня 1941 року по німецькому мотоциклістові, що випадково появився на дорозі до застави, збившись зі шляху Сокаль-Перетоки. Після того, як прикордонники застави вбили жителя Василя Бецелюка, який хотів поховати німця, хтось зі скоморохівців повідомив німецьку військову комендатуру в Сокалі. 2 липня до села прибула група німецьких солдатів на чолі з лейтенантом, щоб вияснити, хто вбив німецького солдата. Німці навіть не підозрювали, що на заставі знаходяться радянські солдати. Допитуючи місцевого жителя Павла Панюту, офіцер сказав, що німецька армія вже під Києвом. На що йому П.Панюта відповів: «Як ви можете бути під Києвом, коли тут на заставі є руські солдати».Щоб пересвідчитися, що на заставі дійсно є прикордонники, німецький лейтенант дав у руки місцевому жителеві білий прапор і разом з ним, як парламентар, пішов до застави. Прикордонники вбили парламентарів.
Після вбивства німецького офіцера німці встановили дві гармати – одну в с.Ільковичі біля хати Григорія Гурського, другу – в с.Скоморохи на подвір’ї Василя Бецелюка. 192 Прикордонники бачили, як німці встановлювали гармати, але цього разу не стріляли. Цей факт підтверджує і письменник В.Бєляєв: «З кулеметами проти гармат багато не повоюєш, думав О.Лопатін, і, щоб даремно не втрачати людей, наказав всім бійцям покинути верхні поверхи будівлі». 193
Німці обстрілювали заставу 1-2 години. Коли був зруйнований другий поверх, прикордонники вивісили білий прапор. Із підвалів застави вийшли жінки і діти командирів: Анфіса Лопатіна з двома дітьми, мати О.Лопатіна, Євдокія Гласова і Євдокія Погорєлова
|
Зміст:
ст. 1
ст. 2
ст. 3
ст. 4 Редакційна колегія книги
ст. 5 ЗАЛИШИМО ЇХ ІМЕНА МАЙБУТНІМ ПОКОЛІННЯМ
ст .6 ВІД РЕДАКЦІЇ
ст. 7
ст. 8. Сокальський район Коротка історична довідка
ст. 9
ст. 10
ст. 11
ст. 12
ст. 13. Пам’ятник Президентові ЗУНР Євгену Петрушевичу в Сокалі. Споруджений у 2009 році
ст. 14. РОЗДІЛ І В БОРОТЬБІ ЗА ВОЛЮ
ст. 15
ст. 16
ст. 17
ст. 18
ст. 19
ст. 20
ст. 21
ст. 22
ст. 23
ст. 24
ст. 25
ст. 26
ст. 27
ст. 28
ст. 29
ст. 30
ст. 31
ст. 32
ст. 33
ст. 34
ст. 35
ст. 36
37
ст. 38
ст. 39
ст. 40
ст. 41
cт. 42
ст. 43
cт. 44
cт. 45
cт. 46
РОЗДІЛ ІІ МІЖ ДВОМА ВІЙНАМИ
cт. 48
ст. 49
ст. 50
ст. 51
ст. 52
ст. 53
ст. 54
ст.55
ст. 56
ст. 57
ст. 58 Розділ ІІІ СОКАЛЬЩИНА – ПОВСТАНСЬКИЙ КРАЙ
ст. 59
cт. 60
ст. 61
cт. 62
ст. 63
ст. 64
ст. 65
ст. 66
ст. 67
ст. 68
ст. 69
ст. 70
ст. 71
ст. 72
ст. 73
ст. 74
ст. 75
ст. 76
ст. 77
ст. 78
ст. 79
ст. 80
ст. 81
ст. 82
ст. 83
ст. 84
ст. 85
ст. 86
ст. 87
ст. 88
ст. 89
ст. 90
ст. 91
ст. 92
ст. 93
ст. 94
ст. 95
ст. 96
ст. 97
ст. 98
ст. 99
ст. 100
ст. 101
ст. 102
ст. 103
ст. 104
ст. 105
ст. 106
ст. 107
ст. 108
ст. 109
ст. 110
ст. 111
ст. 112 РОЗДІЛ ІV. МІЖ МОЛОТОМ І НАКОВАЛЬНЕЮ
ст. 113
ст. 114
ст. 115
ст. 116
ст. 117
ст. 118
ст. 119
ст. 120
ст. 121
ст. 122
ст. 124
ст. 124
ст. 125
ст. 126
ст. 127
Розділ V НЕВИННІ ЖЕРТВИ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
ст. 129
cт. 229
ст. 130
ст. 131
ст. 132
ст. 133
cт. 134
cт. 135
cт. 136
cт. 137
cт. 138
cт. 139
cт. 140
cт. 141
cт. 142
cт. 143
cт. 144
cт. 145
cт. 146
cт. 147
cт. 148
cт. 149
cт. 150
cт. 151
cт. 152
cт. 153
ст. 154
ст. 155
ст. 156
ст. 157
ст. 158
ст. 159
ст. 160
ст. 161
ст. 162
ст. 163
ст. 164
ст. 165
ст. 166
ст. 167
ст. 168
ст. 169
ст. 170
ст. 171
ст. 172
ст. 173
ст. 174
ст. 175
ст. 176
ст. 177
ст. 178
ст. 179
ст. 180
ст. 181
ст. 182
cт. 183
cт. 184
ст. 185
cт. 186
ст. 187
ст. 188
ст. 189
ст. 190
ст. 191
ст. 192
ст. 193
ст. 194
ст. 195
ст. 196
cт. 197
cт. 198
cт. 199
ст. 200
ст. 201
ст. 202
ст. 203
ст. 204
ст. 205
ст. 206
ст. 207
ст. 208
ст. 209
ст. 210
ст. 211
ст. 212
ст. 213
ст. 214
ст. 215
ст. 216
ст. 217
ст. 218
ст. 219
ст. 220
ст. 221
ст. 222
ст. 223
ст. 224
ст. 225
ст. 226
ст. 227
cт. 228
cт. 230
cт. 231
cт. 232
cт. 233
cт. 234
cт. 235
cт. 236
cт. 237
cт. 238
cт. 239
cт. 240
cт. 241
cт. 242
cт. 243
cт. 244
cт. 245
cт. 246
cт. 247
cт. 248
cт. 249
cт. 250
cт. 251
ст. 252
cт. 253
ст. 254
ст. 255
ст. 256
ст. 257
cт. 258
ст. 259
cт. 260
cт. 261
cт. 262
cт. 263
cт. 264
cт. 265
cт. 266
cт. 267
cт. 268
cт. 269
ст. 270
ст. 271
ст. 272
ст. 273
ст. 274
ст. 275
ст. 276
ст. 277
ст. 278
ст. 279
ст. 280
ст. 281
ст. 282
ст. 283
ст. 284
ст. 285
ст. 286
ст. 287
ст. 288
ст. 289
ст. 290
ст. 291
ст. 292
ст. 293
ст. 294
ст. 295
ст. 296
ст. 297
ст. 298
ст. 299
ст. 300
ст. 301
ст. 302
ст. 303
ст. 304
ст. 305
ст. 306
ст. 307
ст. 308
ст. 309
ст. 310
ст. 311
ст. 312
ст. 313
ст. 314
ст. 315
ст. 316
ст. 317
ст. 318
ст. 319
ст. 320
ст. 321
ст. 322
ст. 323
ст. 324
ст. 325
ст. 326
ст. 327
ст. 328
ст. 329
ст. 330
ст. 331
ст. 332
ст. 334
ст. 334
ст. 335
ст. 336
ст. 337
ст. 338
ст. 339
ст. 340
ст. 341
ст. 342
ст. 343
ст. 344
ст. 345
ст. 346
ст. 347
ст. 348
ст. 349
ст. 350
ст. 351
cт. 352
cт. 353
cт. 354
cт. 355
cт. 356
cт. 357
cт. 358
cт. 359
cт. 360
cт. 361
cт. 362
cт. 363
cт. 364
cт. 365
cт. 366
cт. 367
cт. 368
cт. 369
cт. 370
cт. 371
cт. 372
cт. 373
cт. 374
cт. 375
cт. 376
cт. 377
cт. 378
cт. 379
cт. 380
cт. 381
cт. 382
cт. 383
cт. 384
cт. 385
cт. 386
cт. 387
cт. 388
cт. 389
cт. 390
cт. 391
cт. 392
cт. 393
cт. 394
cт. 395
cт. 396
cт. 397
cт. 398
cт. 399
cт. 400
cт. 401
cт. 402
cт. 403
cт. 404
cт. 405
cт. 406
cт. 407
cт. 408
cт. 409
cт. 410
cт. 411
cт. 412
cт. 413
cт. 414
cт. 415
cт. 416
cт. 417
cт. 418
cт. 419
cт. 420
cт. 421
cт. 422
cт. 423
cт. 424
cт. 425
cт. 426
cт. 427
cт. 428
ст. 429
ст. 430
ст. 431
ст. 432
ст. 433
ст. 434
ст. 435
ст. 436
ст. 437
ст. 438
ст. 439
ст. 440
ст. 441
ст. 442
ст. 443
ст. 444
ст. 445
ст. 446
ст. 447
ст. 448
ст. 449
ст. 450
ст. 451
ст. 452
ст. 453
ст. 454
ст. 455
ст. 456
ст. 457
ст. 458
ст. 459
ст. 460
ст. 461
ст. 462
ст. 463
ст. 464
ст. 465
ст. 466
ст. 467
ст. 468
ст. 469
ст. 470
ст. 471
ст. 472
ст. 473
ст. 474
ст. 475
ст. 476
ст. 477
ст. 478
ст. 479
ст. 480
ст. 481
ст. 482
ст. 483
ст. 484
ст. 485
ст. 486
ст. 487
ст. 488
ст. 489
ст. 490
ст. 491
ст. 492
ст. 493
ст. 494
ст. 495
ст. 496
ст. 497
cт. 498
ст. 499
ст. 500
ст. 501
ст. 502
ст. 503
ст. 504
ст. 505
ст. 506
ст. 507
ст. 508
ст. 509
ст. 510
ст. 511
ст. 512
ст. 513
ст. 514
ст. 515
ст. 517
ст. 517
ст. 518
ст. 519
ст. 520
ст. 521
ст. 522
ст. 523
ст. 524
ст. 525
ст. 526
ст. 527
ст. 528
ст. 529
ст. 530
|
