** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокальщина. Книга пам’яті України. 1914 – 1990

Храми Сокальщини із книги

"Церкви України. Перемиська єпархія"

Василь Слободян Львів 1998р.

 

ст. 17

«Січі» виникли в селах Будинин, Себечів, Довжнів, Мошків, Глухів, Ванів, Ліски…5  Січові товариства поширилися по цілому терені Сокальщини.
Сокальські січовики взяли участь у великому здвигу «Січей» і «Соколів» у Львові 28 червня 1914р. Львів’яни радісно вітали тисячні колони Українських Січових Стрільців, які з крісами в руках марширували вулицями міста. «А ми тую червону калину піднімемо, а ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо»,— співали січовики, повертаючись із Шевченківського свята у Львові.
У цей час нагрянула звістка про вбивство австрійського престолонаслідника у сербському місті Сараєво. Стало зрозуміло: наближається війна.
1 серпня 1914р. у Львові була створена Головна Українська Рада (ГУР). До її складу увійшли представники трьох українських партій: національно-демократичної, соціал-демократичної і радикальної. Її очолив Голова української парламентської репрезентації Кость Левицький. У її склад увійшов доктор Є. Петрушевич, заступник голови  українського Сеймового Клубу. В маніфесті 3 серпня 1914р. ГУР закликала український народ стати на боці Австро-Угорщини і Німеччини для боротьби проти Росії за визволення України. У маніфесті наголошувалося: «Війни хоче цар російської імперії, яка є історичним ворогом України. Царський уряд відібрав в українців найсвятіше право — право рідної мови. В царській Росії найбільш поневолений український народ. Тому перемога Австро-Угорщини пришвидшить години визволення України».
На початку Першої світової війни, у серпні 1914р., Головна Українська Рада приступила до формування Бойової Управи під керівництвом Кирила Трильовського, яка видала маніфест з закликом: «До боротьби проти історичного ворога — Росії, за визволення українського народу з московської неволі, за вільну самостійну українську державу».6  Так була створена українська військова формація «Українські Січові Стрільці», яка трансформувалася у військове товариство «Січові Стрільці». 28 тисяч добровольців з усіх повітів  Західної України, переважно 18-20 літнього віку, відгукнулися на заклик Головної Української Ради, але австрійська влада дала дозвіл на формування лише двотисячного легіону Українських Січових Стрільців. Квоту було збільшено на 500 чоловік. У серпні 1914р. у Львові створено перших 10 сотень УСС. Серед старшин, що створювали легіон УСС, були Михайло Волошин, Дмитро Вітовський, Василь Дідушок, Сень Горук, Михайло Галущинський, Степан Шухевич, Теодор Рожанківський, сотник сокальської  сотні Осип Семенюк. Сотня О.Семенюка розміщувалася в будинку «Бурса педагогічного товариства» на вулиці Вірменській, 25.7  Очолив легіон УСС Михайло Галущинський.
Десятки сокальчан у серпні 1914р. зголосилися до лав Українських Січових Стрільців. У списках бойових відділів Першого полку УСС числилися на 1 червня 1916р. тринадцять Стрільців з Сокальщини. Це Михайло Герус, Адам Павлюк, Іван Кічун, Антін Пущалівський, Іван Дмитрук, Степан Кобак, Тимко Рупа, Володимир Козій, Михайло Мельник, Гриць Пура, Степан Матрипула, Антін Кожем’якін, Іван Шимко.8
У серпні 1914р. на 450 кілометровому Галицькому фронті розгорнулася одна з найбільших у Першій світовій війні битв, у якій взяло участь 1,5 млн. солдатів і офіцерів. Вона почалася 6 серпня наступом російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала М. Іванова. Через місяць армія генерала Рузького зайняла Львів, а 8-а армія генерала Брусилова оволоділа Галичем і відтіснила австрійську армію в Карпати. В результаті цієї операції Австро-Угорщина зазнала важких втрат - 400 тис. солдатів і офіцерів вбитими і пораненими, з них 100 тис. потрапили в полон. Вся Галичина була зайнята російськими військами.
Сокальщину, першою із східногалицьких повітів, зайняли російські війська. 13 серпня, майже без бою, армія генерала Рузького зайняла Сокаль. За винятком незначних сутичок під Перетоками і Скоморохами, у Сокальському повіті не було більших воєнних дій у перші дні війни.9
Розвиваючи наступ, російські війська наблизилися до Карпат. Через загрозу полону, легіон УСС переправили ешелоном зі Стрия в Закарпаття під командування австрійського генерала Гофмана. 7 вересня затверджено організаційну структуру УСС, призначено командирів, оголошено їх військові звання, створено три курені. Командиром першого куреня став отаман М. Волошин. Другим куренем командував Григорій Коссак. До нього увійшли сотні Сеня Горука, сокальчанина Осипа Семенюка, Осипа Букшованого. Третім куренем командував отаман Степан Шухевич. Чотами командували вихідці з інтелігенції, значна частина четарів походила з селян, зокрема, четар Матвій Яворський з Махнівка

Зміст:

ст. 1
ст. 2
ст. 3
ст. 4 Редакційна колегія книги
ст. 5 ЗАЛИШИМО ЇХ ІМЕНА МАЙБУТНІМ ПОКОЛІННЯМ
ст .6 ВІД РЕДАКЦІЇ
ст. 7
ст. 8. Сокальський район Коротка історична довідка
ст. 9
ст. 10
ст. 11
ст. 12
ст. 13. Пам’ятник Президентові ЗУНР Євгену Петрушевичу в Сокалі. Споруджений у 2009 році
ст. 14. РОЗДІЛ І В БОРОТЬБІ ЗА ВОЛЮ
ст. 15
ст. 16
ст. 17
ст. 18
ст. 19
ст. 20
ст. 21
ст. 22
ст. 23
ст. 24
ст. 25
ст. 26
ст. 27
ст. 28
ст. 29
ст. 30
ст. 31
ст. 32
ст. 33
ст. 34
ст. 35
ст. 36
37
ст. 38
ст. 39
ст. 40
ст. 41
cт. 42
ст. 43
cт. 44
cт. 45
cт. 46
РОЗДІЛ ІІ МІЖ ДВОМА ВІЙНАМИ
cт. 48
ст. 49
ст. 50
ст. 51
ст. 52
ст. 53
ст. 54
ст.55
ст. 56
ст. 57
ст. 58 Розділ ІІІ СОКАЛЬЩИНА – ПОВСТАНСЬКИЙ КРАЙ
ст. 59
cт. 60
ст. 61
cт. 62
ст. 63
ст. 64
ст. 65
ст. 66
ст. 67
ст. 68
ст. 69
ст. 70
ст. 71
ст. 72
ст. 73
ст. 74
ст. 75
ст. 76
ст. 77
ст. 78
ст. 79
ст. 80
ст. 81
ст. 82
ст. 83
ст. 84
ст. 85
ст. 86
ст. 87
ст. 88
ст. 89
ст. 90
ст. 91
ст. 92
ст. 93
ст. 94
ст. 95
ст. 96
ст. 97
ст. 98
ст. 99
ст. 100
ст. 101
ст. 102
ст. 103
ст. 104
ст. 105
ст. 106
ст. 107
ст. 108
ст. 109
ст. 110
ст. 111
ст. 112 РОЗДІЛ ІV. МІЖ МОЛОТОМ І НАКОВАЛЬНЕЮ
ст. 113
ст. 114
ст. 115
ст. 116
ст. 117
ст. 118
ст. 119
ст. 120
ст. 121
ст. 122
ст. 124
ст. 124
ст. 125
ст. 126
ст. 127
Розділ V НЕВИННІ ЖЕРТВИ ОКУПАЦІЙНИХ РЕЖИМІВ
ст. 129
cт. 229
ст. 130
ст. 131
ст. 132
ст. 133
cт. 134
cт. 135
cт. 136
cт. 137
cт. 138
cт. 139
cт. 140
cт. 141
cт. 142
cт. 143
cт. 144
cт. 145
cт. 146
cт. 147
cт. 148
cт. 149
cт. 150
cт. 151
cт. 152
cт. 153
ст. 154
ст. 155
ст. 156
ст. 157
ст. 158
ст. 159
ст. 160
ст. 161
ст. 162
ст. 163
ст. 164
ст. 165
ст. 166
ст. 167
ст. 168
ст. 169
ст. 170
ст. 171
ст. 172
ст. 173
ст. 174
ст. 175
ст. 176
ст. 177
ст. 178
ст. 179
ст. 180
ст. 181
ст. 182
cт. 183
cт. 184
ст. 185
cт. 186
ст. 187
ст. 188
ст. 189
ст. 190
ст. 191
ст. 192
ст. 193
ст. 194
ст. 195
ст. 196
cт. 197
cт. 198
cт. 199
ст. 200
ст. 201
ст. 202
ст. 203
ст. 204
ст. 205
ст. 206
ст. 207
ст. 208
ст. 209
ст. 210
ст. 211
ст. 212
ст. 213
ст. 214
ст. 215
ст. 216
ст. 217
ст. 218
ст. 219
ст. 220
ст. 221
ст. 222
ст. 223
ст. 224
ст. 225
ст. 226
ст. 227
cт. 228
cт. 230
cт. 231
cт. 232
cт. 233
cт. 234
cт. 235
cт. 236
cт. 237
cт. 238
cт. 239
cт. 240
cт. 241
cт. 242
cт. 243
cт. 244
cт. 245
cт. 246
cт. 247
cт. 248
cт. 249
cт. 250
cт. 251
ст. 252
cт. 253
ст. 254
ст. 255
ст. 256
ст. 257
cт. 258
ст. 259
cт. 260
cт. 261
cт. 262
cт. 263
cт. 264
cт. 265
cт. 266
cт. 267
cт. 268
cт. 269
ст. 270
ст. 271
ст. 272
ст. 273
ст. 274
ст. 275
ст. 276
ст. 277
ст. 278
ст. 279
ст. 280
ст. 281
ст. 282
ст. 283
ст. 284
ст. 285
ст. 286
ст. 287
ст. 288
ст. 289
ст. 290
ст. 291
ст. 292
ст. 293
ст. 294
ст. 295
ст. 296
ст. 297
ст. 298
ст. 299
ст. 300
ст. 301
ст. 302
ст. 303
ст. 304
ст. 305
ст. 306
ст. 307
ст. 308
ст. 309
ст. 310
ст. 311
ст. 312
ст. 313
ст. 314
ст. 315
ст. 316
ст. 317
ст. 318
ст. 319
ст. 320
ст. 321
ст. 322
ст. 323
ст. 324
ст. 325
ст. 326
ст. 327
ст. 328
ст. 329
ст. 330
ст. 331
ст. 332
ст. 334
ст. 334
ст. 335
ст. 336
ст. 337
ст. 338
ст. 339
ст. 340
ст. 341
ст. 342
ст. 343
ст. 344
ст. 345
ст. 346
ст. 347
ст. 348
ст. 349
ст. 350
ст. 351
cт. 352
cт. 353
cт. 354
cт. 355
cт. 356
cт. 357
cт. 358
cт. 359
cт. 360
cт. 361
cт. 362
cт. 363
cт. 364
cт. 365
cт. 366
cт. 367
cт. 368
cт. 369
cт. 370
cт. 371
cт. 372
cт. 373
cт. 374
cт. 375
cт. 376
cт. 377
cт. 378
cт. 379
cт. 380
cт. 381
cт. 382
cт. 383
cт. 384
cт. 385
cт. 386
cт. 387
cт. 388
cт. 389
cт. 390
cт. 391
cт. 392
cт. 393
cт. 394
cт. 395
cт. 396
cт. 397
cт. 398
cт. 399
cт. 400
cт. 401
cт. 402
cт. 403
cт. 404
cт. 405
cт. 406
cт. 407
cт. 408
cт. 409
cт. 410
cт. 411
cт. 412
cт. 413
cт. 414
cт. 415
cт. 416
cт. 417
cт. 418
cт. 419
cт. 420
cт. 421
cт. 422
cт. 423
cт. 424
cт. 425
cт. 426
cт. 427
cт. 428
ст. 429
ст. 430
ст. 431
ст. 432
ст. 433
ст. 434
ст. 435
ст. 436
ст. 437
ст. 438
ст. 439
ст. 440
ст. 441
ст. 442
ст. 443
ст. 444
ст. 445
ст. 446
ст. 447
ст. 448
ст. 449
ст. 450
ст. 451
ст. 452
ст. 453
ст. 454
ст. 455
ст. 456
ст. 457
ст. 458
ст. 459
ст. 460
ст. 461
ст. 462
ст. 463
ст. 464
ст. 465
ст. 466
ст. 467
ст. 468
ст. 469
ст. 470
ст. 471
ст. 472
ст. 473
ст. 474
ст. 475
ст. 476
ст. 477
ст. 478
ст. 479
ст. 480
ст. 481
ст. 482
ст. 483
ст. 484
ст. 485
ст. 486
ст. 487
ст. 488
ст. 489
ст. 490
ст. 491
ст. 492
ст. 493
ст. 494
ст. 495
ст. 496
ст. 497
cт. 498
ст. 499
ст. 500
ст. 501
ст. 502
ст. 503
ст. 504
ст. 505
ст. 506
ст. 507
ст. 508
ст. 509
ст. 510
ст. 511
ст. 512
ст. 513
ст. 514
ст. 515
ст. 517
ст. 517
ст. 518
ст. 519
ст. 520
ст. 521
ст. 522
ст. 523
ст. 524
ст. 525
ст. 526
ст. 527
ст. 528
ст. 529
ст. 530


RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
21:25, 14 листопада 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464