ст. 8. Сокальський район Коротка історична довідка
Сокальський районКоротка історична довідкаСокальський район у складі Львівської області УРСР утворений після встановлення радянської влади на західноукраїнських землях у грудні 1939 р. Тоді ж територія колишнього Сокальського повіту була розділена на дві частини, відповідно до підписаного радянсько-німецького договору. Кордон проліг по річці Західний Буг – Солокія. Правобережні землі з м. Сокаль і навколишніми селами відійшли до УРСР, а західна частина повіту з м. Белз — під владу німецької окупаційної адміністрації. 22 червня 1941 року територія Сокальського району була включена до складу Генерал-губернаторства, створеного на території Польщі. Розпочався особливий німецький окупаційний режим, який тривав до липня 1944 року, коли радянські війська вдруге вступили на територію Прибужжя. Але Сокальщина й надалі залишається розколотою. Відповідно до умов Люблінської угоди, підписаної між урядами УРСР та польським Тимчасовим Комітетом Національного Визволення (9 вересня 1944 р.), та договору, підписаного між урядами СРСР та ПНР про встановлення радянсько-польського кордону (серпень 1945 р.), західна частина території Сокальщини з містами Кристинопіль, Белз та Угнів залишилася у складі ПНР. Остаточно процес встановлення радянсько- польського кордону завершився у 1951 р., коли на основі договору між СРСР і ПНР про обмін прикордонними територіями лівобережна частина Прибузьких земель була повернена до УРСР. На цій території було утворено Забузький район з адміністративним центром у м. Белз. На території колишнього Сокальського повіту в післявоєнний період було утворено три райони – Сокальський, Шевченківський ( з центром у с.Межиріччя) і Забузький, які у період 1959 - 1965р.р. неодноразово реорганізовуються і зливаються в один Сокальський район. Слід також відзначити, що на короткий період (1962 – 1965 рр.) до Сокальського району входила територія сусіднього Радехівського району. Також до Сокальського району у 1962 р. було включено 7 населених пунктів Горохівського району Волинської області – це села Бодячів, Залижня, Матів, Смиків, Княже, Фусів, Шпиколоси та частина Великомостівського і Рава-Руського районів. Таким чином сучасні межі району остаточно сформувалися в середині 60-х років XX ст. Проте і сьогодні значна кількість населених пунктів колишнього Сокальського повіту залишилась за його межами. Це села Корчин, Андріївка, Бишів, Гоголів, Забава, Збоїсько, Поздимир, Радванці, Рожджалів, Торки, Яструбичі, які у повоєнний час відійшли до складу Радехівського району Львівської області. Ще двадцять сіл, згідно договору між СРСР та Польщею (1945р.), залишилися у складі Польської республіки, а шістнадцять населених пунктів району у ході воєнного лихоліття були спалені або зруйновані і зникли з лиця землі. Сокальський район розташований на півночі Львівської області . На заході він межує з Люблінським воєводством Польської республіки, на півночі – з Волинською областю, на південному сході – з Радехівським і Кам’янко- Бузьким, на півдні – Жовківським районами Львівської області. Територія району становить 1572 км2, населення – 94210 чоловік (станом на 1 січня 2009 року). На території району функціонує 71 загальноосвітній заклад, в тому числі гімназія, два професійних ліцеї, три будинки учнівської творчості, дитячо-юнацька спортивна школа, станція юних техніків, дві школи естетичного виховання – у м. Сокаль та м. Великі Мости. Для організації відпочинку населення, розвитку культури та художньої самодіяльності в містах і селах працюють 82 Народні доми, 74 бібліотеки. Медичну допомогу населенню надають три лікарні та 11 амбулаторій, 50 фельдшерсько- медичних пунктів.
Адміністративним та культурним центром району є м. Сокаль, яке розташоване на правому березі р. Західний Буг. У ньому проживає 21,5 тис. чоловік. До складу району входять 4 міста районного підпорядкування (Сокаль, Белз, Великі Мости, Угнів), селище міського типу Жвирка, 32 сільські ради – усього 106 населених пунктів. У центрі району знаходиться місто обласного підпоряд-кування – Червоноград з м. Соснівка та смт. Гірник, де проживає 83,1 тис. чоловік. Відстань від Сокаля до обласного центру м. Львів – 90 км . Через територію району прокладена залізнична колія Львів – Сокаль – Ковель та шосейна магістраль у цьому ж напрямі, що створює вигідні умови для сполучення Сокаля і району з обласним центром та багатьма містами Волині. Сокальський край має свою давню історію, в якій є багато трагічних сторінок. Перші поселення людей появилися в Надбужанщині у період енеоліту мідно-кам’яного віку ( 4-3 тис. років до н. е.). Підтвердженням цього є знахідки кам’яних знарядь праці: кам’яні сокири, скребачки, ножі, наконечники до стріл, які були виявлені на околицях міст Сокаля, Белза, Угнова та в інших поселеннях. Особливу цінність становить сокира, зроблена з рогу лося, знайдена на території Угнова і передана до природничого музею Львова. Вчені датують цю унікальну знахідку ІІ тис. до н. е. і зазначають, що вона мала ритуальне призначення. У першому тисячолітті нашої ери на берегах річки Західний Буг поселяються східнослов’янські племена, які з часом об’єднуються в Дулібський племінний союз (VІІ ст. н. е.). Більшість істориків
|