Знов вогнів електричних намисто,
Мов казковий ланцюг золотий,
Заглядає Сокаль в річку чисту -
Він прекрасний - і все молодий .

Приспів:

Де б мене вже не кидала доля,
Скільки пройдено довгих доріг.
Повертаюсь до рідного міста, двічі
На батьківський старенький поріг.

По далеких тернистих дорогах,
Вперто йшов я сюди день і ніч.
Тільки тут спілкувався я з Богом,
З ним я був лише тут увіч на віч.

Приспів:

Мов казкові над Бугом гайочки
На полянах шовкова трава.
Там джерельця єднають струмочки,
А закоханих - ніжні слова.

Приспів:

Скільки там солов’їного свисту,
Не змовкають концерти й на мить,
Найгарніше у світі є місто
Це - Сокаль, що над Бугом стоїть.

Приспів: