|
Причаїлась між гілля тиша вечорова,
Лиш зітхає в сутінках яблунька в цвіту.
Біль і радість заплела в пісню колискову,
Скільки ж кривди пережито на твоїм віку?
Приспів:
Заворожена красою яблуні, пташина
В’є гніздечко для маляток у густім гіллі.
Чом лягає на обличчя суму павутина?
Чим схвильовані стежини на твоїм чолі?
Чим схвильовані стежини на твоїм чолі.
Від негоди захистить пташечки малечу,
Добра й тиха яблунька в затишнім саду.
Зігріваєш нас теплом, лагідна й сердечна,
Хоч приносимо тобі ми радість і біду.
Приспів:
|