|
Понад гай березовий, понад ліс,
Вітровій із заходу хмару ніс, -
Золотило сонечко крила їй,
І, здалось, що в хмарі тій - чародій.
Приспів:
Бо з тої хмарини листочки калини,
Квітучії луки і зелен-трава.
Спивають краплини цілющого плину,
Від якого їхня пишність ожива.
Напувала дощиком хмара та,
Землю, що замучила спрагота,
Тішились вологістю пшениці,
В людей радість сяяла на лиці.
Приспів:
Бо з тої хмарини доли й верховини,
Ліси і діброви і зелен-трава.
Спивають краплини цілющого плину,
Від якого їхня пишність ожива.
По ожилій травоньці із двора
Вибігає зграйкою дітвора,
По лужку розсипались, наче біб,
На устах із галасом: - Буде хліб!
Приспів:
Бо з тої хмарини лани України,
І степи безкраї, і зелен-трава.
Спивають краплини цілющого плину,
Від якого їхня пишність ожива. |