Свою долю жінка - українка
Хрестиком кладе на полотні.
Нитка, мов струмочок, в’ється дзвінко,
Засіває квіти весняні.
Приспів
Свою долю жінка - українка
Пташкою виспівує в саду.
До калини втоптує стежину,
Чи в найбільшу радість, чи в біду.
Свою долю жінка - українка
Русою косою обвива.
Калачем вкладе навкруг голівки -
Красоти жіночої жнива.
Приспів
Свою долю жінка - українка
Вимолить у Бога в молитвах.
Найсвятійше щастя материнства
Хай її прославить у віках.
|