|
Хто? Хто скаже?.. порадить?..
Пропонуємо Вам нову рубрику «Хто скаже? порадить?», яка виникла саме з листів читачів.
Тема кохання є вічною. Воно розділене і навпаки нещасливе, часами трагічне.І як впоратись з тими буревіями, які заполонюють душу?
До редакції надійшов лист, саме який спонукав до роздумів. Пропонуємо його вашій увазі, з надією, що відгукнетеся на «крик душі».
Я живу в одному із сіл Сокальщини. Мені 16 років. З Віталієм ми дружили більше двох років, ділились враженнями від побачених телефільмів, разом ходили на дискотеки, навіть у сусіднє село. Він був завжди уважний до мене, чуйний, був хорошим другом. Я в усьому довірялась йому: у дружбі, любові.
Недавно, у суботу, ми мали зустрітись, щоб йти на дискотеку. Чекала я годину-дві, але він не приходив. Побачила його здалека, хотіла підійти, але він вдав, що не помічає мене і попрямував геть. Я догнала його, але і тепер він глянув на мене байдуже, ніби ми незнайомі. Мені стало боляче, дуже боляче, адже ми були хорошими друзями, нічого не таїли, він був для мене опорою, а тепер?.. Що мені робити? Як підійти до нього, як привернути його? Що сказати?.. Прошу, порадьте. Може у когось було подібне? | |