Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

повернутися  на головну Храму серця
повернутися до травневого номеру
У номері:
 
  
Інформаційний блок
 

Журливий відгомін рідної землі

Пам`ять слідів, пам`ять могил. Доки житимуть на землі українці, вони пам`ятатимуть героїчне і трагічне минуле свого народу.

дні сумного ювілею с.Городиловичі
дні сумного ювілею с.Городиловичі
Ці травневі дні – дні сумного ювілею с.Городиловичі. Сюди звідусіль з’їжджались люди, щоб знову і знову згадати і вшанувати тих, хто залишився в пам’яті, припасти до рідної землі, ще раз поглянути на ті милі серцю місця, де колись стояла їхня хата, садок, а нині чисте поле.
З болем у душі та сльозами в очах зустрічали односельців, які ділились спогадами, показували, де колись знаходилася їхня домівка.
Вшанування дня пам’яті розпочалося Службою Божою, яку відправляли Сокальський декан о.Василь Білецький, о.Орест Рубель та о.Петро Звір. 
В цей день відбулося освячення дзвону, який був знятий ще в дні війни, відправлено панахиду, а опісля– концерт.
Гостями цього дня були голова Старобільського осередку Союзу Українок Ольга Мірошниченко, дівчата, які вже були на Сокальщині, а цього року є учасниками фестивалю «Мамині зіроньки-2006», Олеся Черевата, яка після повернення із Західної України (2005 р.) почала писати вірші і взяла собі псевдонім Олеся Львівська. Неодноразово виступала в Польщі, Італії у покійного нині Івана Павла ІІ Папи Римського. Дівчата дарували всім присутнім пісні у власному виконанні. Пані Ольга з трепетом та хвилюванням сказала, що вони приїхали сюди й тому, що ми українці, ми єдиний народ. Приїхали сказати, що люблять нас, нашу мову і пісню. Вона поділилась тим, що перші кроки на Луганщині вже зроблені, тобто зареєстрована організація Союз українок, народ прагне любові, злагоди і миру. Ті, хто вже бував на Сокальщині закохані в Західну Україну, і, як вони кажуть, «захворіли» нею. Гостями цих вшанувань були ансамбль «Берегиня» та хор «Повстанець».
Біля каплички. Свята Літургія
Біля каплички. Свята Літургія
В цей день прибули і члени Сокальської станиці Братства ОУН-УПА, члени районної організації КУНу
Власне, хочеться наголосити, що о.Орест Рубель та колишні городилівці складають велику подяку районній організації Конгресу українських націоналістів, за побудову каплички та опіку над цим меморіальним комплексом. 
Хочеться зацитувати слова голови РО КУНу Олега Глинського, який сказав: «Сьогодні вшановується пам’ять трагедії, яка сталася 60 років тому, саме в цьому місці, на цій землі, коли все село було    знищено і спалено, а люди вивезені. Сьогодні вшановуємо полеглих героїв за незалежність України. Саме пам’ять нам дає сили, укріплює віру, переконання і скеровує дії у розбудові нашої незалежної України. Саме пам’ять спонукає районну організацію КУН взяти під свою опіку цей  меморіальний комплекс, що був створений 10 років тому, і дехто з ініціаторів його створення сьогодні тут присутні.
Панахида
Панахида
Розуміючи, що людина і нація сильна своїм корінням, яке дає нам натхнення до добрих вчинків і дій, ми взяли під свою опіку цей меморіальний комплекс і частину зобов’язання вже виконали – тобто поставили капличку.
Оскільки на 10 п’ятницю по Великодню тут був великий відпуст, відповідно ми, дотримуючись традиції, хочемо завершити облаштування цього меморіального пам’ятника: зробити накриття для церковного хору, відновити хрести, огорожу, табличку на могилі Василя Кропиви та ін.»
Дуже гарну пропозицію вніс член проводу Сокальської РО НРУ Богдан Нечай: щоб став традиційним цей збір жителів 68 сіл Сокальщини, щоб «ніхто не був забутий», а нинішнє покоління берегло цю пам`ять.
Пам`ять слідів, пам`ять могил. Доки житимуть на землі українці, вони пам`ятатимуть героїчне і трагічне минуле свого народу.

 
Оленка Покотюк

 
  
Інформаційний блок
 

Прикладення робіт А.Покотюка до святих мощей

18 травня світова громадськість відзначала День музеїв. Сокальський музей «Людина. Земля. Всесвіт» підготував експозицію творів директора музею –авторських ікон митця Анатолія Покотюка для представлення в храмі святого Миколая у Белзі.
З 19 травня в княжому місті перебували мощі священомученика Миколи Чарнецького. До цієї події проводилися релігійні духовні заходи. 19 травня о 20 год. відбулася зустріч мощей святого, молебень і реколекції – релігійні навчання. В ці дні читались молитви над хворими в наміренні оздоровлення та намащення святою олією.
Заходи завершились в понеділок 22 травня. О 10-й  год.– утреня, далі Святкова Літургія, по закінченні якої відбулася урочиста хода до каплиці Белзької Матері Божої. Увесь цей час перебування святих мощей Миколая Чарнецького на белзькій землі в церкві Миколая була представлена виставка авторських ікон Анатолія Покотюка. За словами митця, йому дуже приємно, що його твори, де вкладені реліквії з святих місць світу, будуть перебувати поряд із святими мощами, а також те, що є ще одна можливість представити власні доробки на широкий загал.

 

 
  
Інформаційний блок
 

Виставка Червоноградського музею історії релігії у Луцьку

Напередодні Міжнародного дня музеїв 17 травня Червоноградський музей історії релігії презентував у Луцьку виставку творів сакрального мистецтва «Повернені із забуття». Експозиція була представлена в обласному краєзнавчому музеї, і в музеї Волинської ікони.

На виставці було представлено понад 30 експонатів із зібрання музею історії релігії – ікони та скульптури VII-XIX століття. Це твори, які виявлені під час спеціальних експедицій Львівщиною, і відновлені працівниками місцевої реставраційної майстерні.

 

 
  
Інформаційний блок
 

Ювілей танцювального колективу «Бужани»

Танцювальний колектив «Бужани» села Ільковичі цього місяця відзначив 20-річчя з часу присвоєння йому звання народного. З цього приводу в народному домі села відбувся урочистий концерт. Вітати іменинників прибули танцювальні колективи «Первоцвіт» аграрного університету з Дублян, «Барвінок» з сусіднього села Скоморохи, учнівські ансамблі шкіл села Перетоки та №2  м.Сокаля, керівництво Сокальського району, сільський голова Ганна Гарасимчук, директор Перетоцької школи Марія Чорна, а також гості зі Львова – Побєда Харісов – голова національної спілки хореографів України та методист з хореографії Львівської області Тарас Шіт.

Вів програму актор Львівського театру імені Марії Заньковецької Юрій Чеков. Гучними оплесками зустрічали глядачі усіх учасників концерту, особливо тепло підтримували своїх ювілярів.

 

 
  
Інформаційний блок
 

Круглий стіл за участю новообраних депутатів

Круглий стіл за участю новообраних депутатів
Круглий стіл за участю новообраних депутатів
Круглий стіл за участю депутатів міської ради, міського та районного керівництва, директорів і представників комунальних служб, громадських організацій відбувся 15 травня 2006 р. в Сокалі. Він проходив у районному центрі зайнятості, його тема – «Тарифи на комунальні платежі у нашому місті: проблеми та шляхи їх вирішення».
Цей захід відбувався в рамках проекту нашого міста «Добробут кожної людини – запорука демократії», що втілюється на теренах Сокаля коаліцією громадських організацій в межах великої програми «Демократизація України: програма малих проектів», за фінансової підтримки DFID – Міністерства з міжнародного розвитку Великої Британії.
На круглому столі було заслухано керівників та представників підприємств міста, їх аргументи на користь підняття тарифів. Виступи комунальників жваво обговорювались, вимальовувались можливі варіанти подолання кризових ситуацій на підприємствах без підняття цін на послуги. Учасники заходу висловились на користь певних змін в законодавстві, пропозиції по які потрібно направляти до Верховної Ради України. Це в компетенції міської ради, 5 депутатів якої (з майже двох десятків запрошених) взяли участь в роботі круглого столу.
В ході засідання присутні також обговорили роботу міської влади та комунальників з виконання узагальнених пропозицій громадських слухань «Житлово-комунальні проблеми міста Сокаль і шляхи їх вирішення», які проходили в нашому місті 9 лютого. В підсумку учасники розглянули пропозиції з подальшої співпраці НУО, керівництва комунальних підприємств та влади міста. Серед них: проведення громадських слухань, організація звіту міського голови Сокаля перед громадою та зустрічей комунальників з мешканцями нашого міста. Один із заходів, швидше за все, відбудеться вже на початку червня.
 

 
  
Інформаційний блок
 

Часткове вирішення проблеми – працевлаштування громадян

Цьогоріч Сокальський РЦЗ уклав 64 договори про організацію оплачуваних громадських робіт на 1035 робочих місць. Про це повідомила начальника відділу взаємодії з працедавцями Сокальського районного центру зайнятості Людмила Веселова. Безробітні залучаються не лише до благоустрою територій міст і сіл. Вони також мають змогу доглядати за особами похилого віку й інвалідами, брати участь у відбудові історико-архітектурних пам’яток, заповідників, як, приміром, Державного історико-архітектурного заповідника у Белзі. Щоправда, для проведення реставраційних робіт більше потрібні чоловіки. А ось жінкам пропонують роботу у Товаристві Червоного Хреста або ж у сільському господарстві.
Районний центр зайнятості активно співпрацює із сільськими та селищними радами щодо залучення незайнятих мешканців села до оплачуваних громадських робіт, які фінансуються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Селяни допомагають ремонтувати об’єкти соціальної сфери, дитячі дошкільні заклади, спортивні майданчики, народні доми тощо.
Впродовж поточного року було укладено 30 угод із сільськими та селищними радами на 118 робочих місць. Наразі ще не всі безробітні приступили до праці, позаяк запізніла цьогорічна весна не сприяла цьому, а тому ремонтно-будівельні роботи теж доводилося відкладати на пізніший термін. Проте вже у ці дні, коли надворі потеплішало, задумане буде реалізовуватись у конкретні справи.

 
За інформацією ТРК «Сокаль»

 
  
Інформаційний блок
 

В Сокалі відбулась прем`єра музичної казки «Чарівна шкатулка»

Вистава Чарівна шкатулка
Вистава Чарівна шкатулка
3 червня 2006 р. сокальчани отримали велику насолоду, оглянувши в Народному домі «Просвіта» прем`єру музичної казки для дорослих «Чарівна шкатулка». Автор – Ярослав Кравченко (голова Телязької сільської ради). Казка була поставлена режисером-постановником Оксаною Яник. Учасниками казки була студентська молодь та учні Сокальської дитячої школи мистецтв ім.В.Матюка. (В наступному номері ознайомитесь з відгуками сокальчан та коментарями учасників дійства).
 
Оленка Покотюк

 
  
Інформаційний блок
 

Сокальські жінки – депутати мають прекрасну можливість підвищити свої професійні навички

19 травня 2006 р. в приміщенні Малої Академії відбувся черговий тренінг для жінок, які стали депутатами місцевих рад та посадовими особами місцевого самоврядування Сокальщини.

Тренінг для жінок-депутатів та посадових осіб місцевого самоврядування
Тренінг для жінок-депутатів та посадових осіб місцевого самоврядування
Ці тренінги відбуваються в рамках проекту «Досвідчені жінки-політики – демократична і паритетна місцева влада» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Даний проект виконує коаліція громадських організації та органів місцевого самоврядування у складі БФ «Майбуття», молодіжного жіночого гендерного Центру ім. Н.Кобринської (м.Львів), ЛОО ВГО Ліга жінок-виборців «50/50» (м.Львів), БФ «Громадські ініціативи» та Агенція розвитку Радехівщини (м.Радехів, Львівська обл.), ГО «Перспектива» (м.Сокаль), сільська рада с.Нове Село (Городецький р-н, Львівська обл., належить 6 сіл), сільська рада с.Крушельниця, сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Надія» (Сколівський р-н, Львівська обл., належить 5 сіл).
Метою цього тренінгу є сформування та покращення професійних навичок жінок, котрі балатувалися кандидатами у депутати, а тепер уже є ними із 4-ох сільських районів Львівської області, необхідні для їх ефективної участі у місцевих виборах 2006 р. та уже ефективної роботи в новообраних органах місцевого  самоврядування шляхом інформаційно-просвітницької роботи.
На сьогоднішній день уже проведено серію тренінгів на теми «Просвіта та мобілізація виборців», Ефективна комунікація» та ін.
На тренінгах, зокрема, обговорювались ті моменти, які допомагають у спілкуванні. Що таке критика, як виходити з конфліктних ситуацій і як їх уникати. Важливим моментом тренінгу «Ефективна комунікація» було обговорення методу роботи з виборцями, власне, що очікує депутат від виборців і навпаки. Тобто, знання очікувань дає можливість визначити точну проблему, її масштабність та сприяти ефективному її розв’язанні та визначити її терміновість, нагальність.
Тренінги проводили високопрофесійні спеціалісти, надзвичайно тонкі психологи, тренери-консультанти Оксана Порайко (м.Львів) та Дарина Кульчицька (м.Львів).
 
Оленка Покотюк

 
  
Інформаційний блок
 

У Сокалі впроваджується експеримерт із загальнообов`язкового пенсійного страхування

У Сокальському районі експеримент проводиться відповідно до Постанови Кабінету міністрів «Про створення автоматизованої системи накопичувального фонду загальнообов’язкового державного пенсійного страхування».
Накопичувальний фонд буде утворюватися внаслідок інвестування і розміщення коштів з метою отримання прибутку на користь застрахованої особи. Для того, аби з’ясувати, як усе це працює, ми відправились в Сокальське управління Пенсійного фонду. Як нам пояснили, на сьогодні в Україні функціонує перший і третій рівні пенсійної системи. Для їх забезпечення і функціонування необхідно запровадити другий рівень – цю саму накопичувальну систему.
Тетяна Бородкіна, перший заступник начальника управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі, розповіла з чого складається система пенсійного забезпечення.
«Важливим є те, що страхові внески до фонду та інвестиційний дохід, який ви отримали, не підлягатимуть оподаткуванню. Сама система формується за рахунок коштів застрахованих осіб, які, вийшовши на пенсію, зможуть отримати довічну пенсію або одноразову виплату, це вже за їх бажанням.
В системі накопичувального пенсійного страхування є свої обмеження. Особи, яким виповнилось 50 років,– це стосується чоловіків – та жінкам, яким вже є 45, не братимуть участь у цій програмі. Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі звертається до платників податків з проханням завітати до управління та отримати пакет програмного забезпечення і зразка нової звітності. За додатковою інформацією можна звертатись за телефоном у Сокалі – 2-81-34.»
Наразі експеримент проводиться лише у Сокальському та Жидачівському районах. В разі вдалого впровадження ця система буде працювати по усій Україні.

 
За інформацією ТРК "Сокаль"

 
  
Інформаційний блок
 

Новини Унiверситету «Львiвський Ставропiгiон»

* * *
Цикл цікавих лекцій відбувся в університеті «Львівський Ставропігіон». Лектор Олександр Малюта – доктор філософських наук, академік Української академії інформатики, академік Петровської академії наук і культури (м.Санкт-Петербург).
Теми лекцій: «Мудрославіє як мислення ХХІ століття», «Інваріантне моделювання суспільства» та ін.
Відбулась лекція для студентів факультету прикладної лінгвістики співфундатора університету «Львівський Ставропігіон» доктора філологічних наук, професора зі США (Філадельфія), академіка НАН України Леоніда Рудницького англійською мовою на тему: «Твори Т.Шевченка в США».

* * *
На засіданні вченої ради університету «Львівський Ставропігіон» була розглянута і затверджена ювілейна геральдика університету, присвячена 420-річчю Ставропігії і 5-річчю утворення у Львові університету «Львівський Ставропігіон»: пропам’ятна медаль вченої ради університету, святкова хоругва університету «Львівський Ставропігіон»; значок випускника університету. Автором університетської геральдики є відомий у Львові геральдист, член геральдичної комісії Верховної ради України п.Анатолій Феньов, який був удостоєний звання «Почесний професор університету «Львівський Ставропігіон»» з геральдики за ґрунтовне дослідження історії Ставропігії.

* * *
12-13 травня 2006 р. у Львові відбулась Всеукраїнська наукова конференція ПСИХОАНАЛІЗ В УКРАЇНІ (до 150-річчя від дня народження З.Фройда).
Організаторами цієї конференції виступили університет «Львівський Ставропігіон», Одеський національний університет ім.І.І. Мечникова, Львівський науково-практичний центр професійно-технічної світи АПН України, Кафедра філософії національного університету «Львівська політехніка», Львівська філософська спілка «COGITO», Українська Спілка психотерапевтів. До організаційного комітету конференції увійшли: Верников М.М., завідувач кафедри культурології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, Фільц О.О., голова української Спілки психотерапевтів, президент Європейської асоціації психотерапевтів; Кміт Я.М., ректор університету «Львівський Ставропігіон» та ін.
З великою увагою були заслухані доповіді Фільца О.О. «Три базові суперечності концепції Фройда»; Верникова М.М. «Психоаналіз у науковій творчості Степана Балея»; Кечура Р. В. «Сучасні міфи про психоаналіз»; Кміта Я.М. «Про концепцію кафедри прикладного психоаналізу в університеті «Львівський Ставропігіон»» та ін.

 
Ярослав Кміт, в.о. ректора університету «Львівський Ставропігіон»

 
  
Інформаційний блок
 

«ТАЙФУН» ЗАХИЩАЄ СВІЙ ТИТУЛ

Нещодавно відбувся V-й (заключний) етап V-го юнацького чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?». Перемогу у напруженій боротьбі, здобула команда Сокальської СЗШ №3 «Тайфун», яка виявилася сильнішою за інші 13 команд суперників. Друге місце посіла команда Сокальської гімназії –«Злюки бобри», третю сходинку виборола команда Сокальської гімназії «Бригада» (капітан-ПавлоТарадаха).

Найсильніша юнацька команда району «Тайфун»
Найсильніша юнацька команда району «Тайфун»
Таким чином чемпіоном Сокальського району вдруге поспіль стала команда Сокальської СЗШ №3 «Тайфун»,  перемігши у трьох з п’яти етапів, яка перемагала, незважаючи на те, що вона мала у своєму складі лише 4 гравців( у команді може грати до 6 осіб).Склад переможців (див. світлину): Баланюк Максим, Гарвона Катерина, Мацюк Мар’яна та Кучер Андрій, які забезпечили команді максимальний результат -117 балів. Срібним призером чемпіонату стала команда, яка також представляла Сокальську СЗШ №3- «Ерудити» (капітан-Мущинська Ольга) набравши 98 балів, це дуже високий результат для команди, яку сформували учні 9-го класу. Бронзовим призером ювілейного чемпіонату є команда Сокальської гімназії «Злюки бобри» (капітан-Венгерак Вікторія). Вона фінішувала з показником 96 балів.
Організаторами V-го юнацького чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?», виступили Сокальська ліга інтелектуальної творчості, районний відділ освіти та відділ у справах сім’ї та молоді Сокальської райдержадміністрації.
Оргкомітет висловлює подяку спонсорам  турніру- фірмі «Ніка» та піццерії «Фігаро», Сокальській гімназії, що  забезпечили якісні умов для проведення змагань; та інформаційним партнерам ігор «Що? Де? Коли?» на теренах Сокальщини: ТРК «Сокаль», часописам «Голос з-над Бугу» та «Храм Серця».
 
Володимир Войтюк, президент Сокальської ліги інтелектуальної творчості

 
  
Інформаційний блок
 

Закінчився ІІІ дорослий чемпіонат Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?»

Що? Де? Коли? у приміщенні диско-клубу Вікторія
Що? Де? Коли? у приміщенні диско-клубу Вікторія
28 травня у приміщенні диско-клубу «Вікторія», відбувся V-й (заключний) етап ІІІ-го Дорослого чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?». У змаганнях взяли участь 16 команд: 8 з яких були командами педагогів, а інші сформували студенти, переможець та бронзовий призер юнацького чемпіонату, представники ЗМІ та інші.
Перемогу у змаганнях здобула команда зі Жвирки «1715» (капітан-Тарас Малюх). Друге місце у команди педагогів Поторицької СШ «Діалог». Третє місце, виборола команда «Чемпіони».
Таким чином переможцем ІІІ-го Дорослого чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?», стала команда «Чемпіони», яка набрала 84 бали і лише за додатковим показником кількістю взятих запитань, випередила команду «1715», яка стала срібним призером, у котрої також стало 84 бали. Таким чином вперше чемпіоном Дорослого чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?» стала команда з міста Сокаль, оскільки переможцем двох попередніх чемпіонатів була команда «1715», яка представляла Жвирку. З приємністю повідомляю склад переможців: Олександр Хлєвной (капітан), Степан Манько, Мар’яна Маковська, Олена Івасів, Назар Мухачов, Василь Кавецький, до речі Василь є єдиним триразовим чемпіоном Дорослого чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?». Бронзовим призером чемпіонату стала команда «Грінпіс» (капітан-Микола Гуменюк).
У рамках ІІІ-го Дорослого чемпіонату Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?», відбувся ІІІ-й чемпіонат Сокальського району з гри «Що? Де? Коли?» серед педагогів. Переможцем цього чемпіонату стала команда педагогів Забузької СШ «Дует плюс» (капітан-Наталія Коновалець), яка набрала таку саму кількість балів як і команда, котра посіла друге місце, проте випередила її за кількістю взятих запитань. Срібним призером чемпіонату стала команда педагогів Сокальської СЗШ№3 «Любисток» (капітан-Павлюк Володимир). Бронзовим призером стала команда педагогів Поторицької СШ «Діалог» (капітан-Любов Шевчук).
Організаторами чемпіонату, виступили Сокальська ліга інтелектуальної творчості, відділ у справах сім’ї та молоді Сокальської райдержадміністрації та районний відділ освіти.
Оргкомітет чемпіонату, висловлює щиру подяку спонсорам змагань: ТзОВ «Скорпіон», ТзОВ «Аніс», фірмі «Ніка», піццерії «Фігаро», працівникам диско-клубу «Вікторія», зокрема DJ Whit-у та DJ Міллєру. Також подяка  висловлюється інформаційним партнерам змагань ТРК «Сокаль», газетам «Голос з-над Бугу» та «Храм Серця».
 
Володимир Войтюк, президент Сокальської ліги інтелектуальної творчості

 
  
Релігія. Суспільство.
 

Чудотворна ікона Холмської Богородиці. Повернення з небуття.

(Закінчення. Поч. в № 57, 58)

До 1891 року на святій іконі була стара, ще з часів унії, риза, частково втрачена. Тому вирішили виготовити нову в майстерні ювелірів Овчиннікових у Москві.

Матір Божа Холмська. Ікона 1789 р. Полотно олія. Люблинський музей
Матір Божа Холмська. Ікона 1789 р. Полотно олія. Люблинський музей
Нова риза обійшлася у 1300 рублів. Як зазначалося у цьому ж виданні, риза та кіот з палісандрового дерева з бронзовим полиском були виготовлені виключно на пожертви «благочестивих богомольців». Ці пожертви збиралися в 1880-х роках, на тарілку, при прикладанні до ікони та в карнавки, які були прибиті біля царських врат й до однієї з колон собору. Цього ж року, 8 вересня, за участю єпископів: Холмсько-Варшавського Леонтія, Люблинського – Флавіана, Волинського і Житомирського – Модеста ризи були освячені та накладені на ікону. Від того часу ікона стала опускною. У дні великих свят та на прохання паломників її клали на аналой для того, щоб богомольці могли прикластися до святині.
27 січня 1900 року ризи прикрасили перлами та дорогоцінним камінням. Прикраси ці надійшли як пожертви.
Риза набула нового вигляду і цінності та стала «відповідальною до вагомості значення Холмської святині».
До старої ризи поставилися з належною пошаною. Спочатку вона знаходилася в ризниці кафедрального собору, а потім була перенесена в церковно-археологічний музей при Братстві, в якому вона зберігалася не як експонат поруч з іншими предметами старовини, а як святиня. Риза була покладена на ікону Божої Матері, копію Холмської Чудотворної ікони, і поміщена в головному куті музейної зали. Перед цією іконою запалювалася лампада і до неї зверталися з молитвою на початку та в кінці всіх урочистих загальних зборів Холмського Братства.
Святкова Літургія на честь повернення ікони до Холма. 27 вересня 1943 р.
Святкова Літургія на честь повернення ікони до Холма. 27 вересня 1943 р.
Перша світова війна стала жорстоким випробуванням для Холмської єпархії. У липні 1915 року православне духовенство полишає окупований австрійськими військами Холм. Тоді ж ключник Холмського Кафедрального собору проієрей о.Микола Ганкевич відвіз ікону Пресвятої Діви до Москви. Там вона пробула близько трьох років. Коли в Росії встановилася більшовицька влада, святиню вирішили переправити до Києва, де у 1918 році було проголошено створення Української Народної Республіки, до складу якої увійшла і Холмщина. Отець М.Ганкевич та М.Корнилович, один з холмських патріотів, таємно перевезли ікону і помістили її у церкву Флорівського жіночого монастиря на Подолі. Але і тут вона пробула недовго.
У 20-30-х роках ікону стало небезпечно зберігати в церкві, оскільки нова влада під приводом допомоги голодуючим проводила тотальну конфіскацію церковних цінностей. Коштовний оклад на іконі був занадто великою спокусою. Святиню винесли з монастиря і почали переховувати у приватних домівках Києва.
Холм. На прощу до Холмської Богородиці. Поштова листівка ХХ ст.
Холм. На прощу до Холмської Богородиці. Поштова листівка ХХ ст.
19 травня 1940 року у вже окупованій німцями Польщі була відновлена Холмська православна єпархія, на чолі якої став тоді ще архієпископ Іларіон (Іван Огієнко). Українцям було повернуто Холмський православний кафедральний собор, Архієпископські Палати, інші соборні будівлі та цвинтар.
Найбільшою турботою Владики Іларіона стало віднайдення Чудотворного Образу Пресвятої Богородиці та повернення його до Холма. Свої клопотання про це Архієпископ розпочав ще наприкінці 1941 року. Зв’язавшися з поінформованими людьми, які знали про місцезнаходження святині, він у лютому 1942 року відрядив до Києва свого урядовця магістра М.Середюка і дав йому 1000 карбованців для реставрації ікони. Ці кошти були передані отцю протоієрею Анатолію Юнаку «на забезпечення святого Образу». Як з’ясувалося, починаючи з 16 липня 1933 року, протягом десяти років святиня зберігалася в родині цього священика, вихідця з Холмщини. Так звану «малу реставрацію» здійснив професор мистецтва, реставратор Микола Прахов. Ймовірно, тоді й були склеєні роз’єднані дошки.
У вересні 1943 року, на свято Хрестовоздвиження, отець протоієрей А.Юнак та заступник міського Голови м.Києва професор В.Д.Волканович привезли святиню до Холма. Тисячі холмщан вийшли її зустрічати.
В неділю, 3 жовтня, відбулося урочисте внесення Чудотворного Образу Божої Матері до кафедрального Свято-Пречистенського собору. Величні святкування розпочалися о 8 годині відправою у Свято-Андріївській церкві. О 10 годині Владика відправив божественну літургію в кафедральному соборі. Після богослужіння величний хресний хід на чолі з Архіпастирем, Високопреосвященнішим Архієпископом Іларіоном, вирушив з кафедрального собору до Свято-Андріївської церкви.
Олександр Тарасевич. Матір Божа Холмська. Гравюра XVII ст.
Олександр Тарасевич. Матір Божа Холмська. Гравюра XVII ст.
Після того, як ікона була винесена з церкви, хресний хід під супровід дзвонів і величного співу повернувся до собору. Тисячі парафіян стали учасниками цих урочистостей. У соборі з нагоди такої радісної події Владика виступив із зверненням «До всього Всечесного Духовенства, Преподобного Монашества та до всіх Боголюбивих вірних нашої Холмсько-Підляської Православної Єпархії». В ньому говорилося: «Радісна подія трапилася у нашому невимовно тяжкому житті, радісна й велика. Пречиста вернулася знов до Холма!»
Сучасні дослідники свої розвідки закінчували 1944-45 роками. Висловлювалися припущення, що Іванові Огієнку вдалося вивезти ікону в еміграцію; що у 1945 році під час депортації українців з Холмщини вона була перевезена в Україну і десь переховується; що ікона, врешті, втрачена назавжди. З цією думкою змирилися.

 
нашi святинi

 
  
Релігія. Суспільство.
 

Повернення до храму через віки

авторська ікона Анатолія Покотюка «Сокальська Божа Мати» в костелі оо.Бернардинів м.Сокаль
авторська ікона Анатолія Покотюка «Сокальська Божа Мати» в костелі оо.Бернардинів м.Сокаль
Нещодавно авторська ікона Анатолія Покотюка, директора Сокальського музею «Людина. Земля. Всесвіт», «Сокальська Богородиця» побувала в кляшторі оо.Бернардинів м.Сокаль, де колись був чудотворний образ Сокальської Божої Матері, під фресками, що створені ще за цих древніх часів...
Автор щиро вдячний всім, хто допоміг йому у цій благородній і святій місії...
В найближчий час ця авторська ікона побуває в м.Грубешові (Польща) і буде прикладена до Чудотворного образу Сокальської Богородиці, що знаходиться там, у костелі св.Станіслава Костки.
На світлині: авторська ікона Анатолія Покотюка «Сокальська Божа Мати» в костелі оо.Бернардинів м.Сокаль
 
Оленка Покотюк

 
  
Релігія. Суспільство.
 

Духовне відродження м.Белза

Нещодавно у духовному житті м.Белза сталася велика подія. Три дні в церкві св.Миколая були виставлені мощі священомученика Миколая Чарнецького, перевезені з монастиря св.Альфонса м.Львова.

Під час урочистостей біля каплиці Белзької Божої Матері
Під час урочистостей біля каплиці Белзької Божої Матері
Цьому передувала велика робота серед парафіян священика греко-католицької громади отця Олексія Яворського.
Реколекції для молоді, дітей, батьків, служби Божі за оздоровлення збагатили душі багатьох мирян, які відвідали храм св.Миколая. Проповіді проігумена о.Василя Іваніва були повчальними не тільки для дітей і їх батьків, але й для багатьох парафіян старшого покоління. Для кожного знайшлося тепле слово, щира молитва, життєві приклади. Тому не дивно, що три дні до храму йшли і йшли люди з усіх навколишніх сіл, а також приїжджали з м.Сокаля, Великих Мостів, Львова.
З безмежною вдячністю хочеться звернутися до великого майстра, творця багатьох відомих в усій Україні ікон Богородиці – Анатолія Стратоновича Покотюка. Талант художника яскраво відображений у його роботах, які він з радістю привіз і виставив у церкві св.Миколая.
І засвітився храм особливим світлом, і наповнилася любов’ю і трепетом душа кожного, хто вдивлявся у замислені очі Богородиці, у глибину смутку і терпіння, яке таїлися у погляді її.
Прикладення ікони А.Покотюка до мощей Миколи Чарнецького
Прикладення ікони А.Покотюка до мощей Миколи Чарнецького
Анатолій Стратонович особисто розповідав історію створення своїх ікон, де і коли вони були виставлені. Десятки фотографій різних місць України, сотні відгуків людей, що побували на цих виставках. Сьогоднішня виставка подивувала навіть сокальчан, які приїхали спеціально на літургію-зустріч святих мощей Миколая Чарнецького.
З глибокою пошаною і вдячністю хочеться вклонитися людині, нашому земляку, який не розгубив свій талант, не розмазав по стінах барів і кнайп, а зберіг і передав у своїх творіннях найцінніше – душу людську. Хочеться вірити, що з такими людьми ми зможемо відбудувати те, що руйнувалося віками.
Здається, починається потихенько відроджуватись місто Белз не тільки архітектурно, але й духовно. Дуже багато белзян докладають до цього свої зусилля. І хочеться подякувати за все отцю Олексію, священику греко-католицької громади, який щиро вболіває за церковні справи, за дітей своїх парафіян і їх батьків. У нього багато хороших ідей і планів. Дай, Боже, йому сили і здоров’я усе втілити в життя. Зараз о.Олексій домовляється про встановлення у нашому храмі Туринської Плащаниці. Тому ми з певністю можемо говорити, що з поверненням до м.Белза копії Белзько-Ченстоховської Богородиці, місто почало оживати.
 
Ігор Макачка, член церковного комітету церкви св.Миколая

 
  
Релігія. Суспільство.
 

Молитва до Преосвященного Владики Миколая Чернецького про материнство

О милостивий Владико, Заступнику перед Богом, Чудотворче наших днів, я взиваю до Тебе і надіюся на Твою допомогу. Ти на землі завжди виконував Божі наміри, допоможи і мені сповнити святу Божу волю. Благаю через тебе, Творця життя, від якого всі походять, щоб зробив мене плідною в наслідстві, щоб я виховала дітей для Бога в цьому житті й наслідків Царства Його слави в майбутньому.

 
молитва

 
  
Історія
 

Трагічний відгомін Городилівської землі...

14 травня – день, коли все довкола співає подяку та шану Матері. Проте в історії с.Городиловичі він має не зовсім святкове забарвлення. Скажімо, навіть трагічне.
Цього дня, 60 років тому, примусово вивозили жителів села, без будь-яких надій на повернення...

1946 р. «В неділю рано...»
«В неділю рано, ще сонце не сходить, Городилівські люди із села виходять...» – це слова пісні, яку співали городилівські жителі зі сльозами на очах, покидаючи рідне село. Її автор – Ольга Мадзьопа (1923 р.н.), жителька Городиловичів, тоді молода дівчина 23 років. Саме 10 травня сумна звістка облетіла село. Люди, беручи із собою найнеобхідніше, з болем покидали все, що було миле та рідне серцю. Жителів с.Городиловичів відправляли на Тернопільщину, у польські колонії. Вибирались зі села декілька днів.
Виїжджаючи, забрали зі собою й ікону Городилівської Богородиці. З розповідей о.Ореста Рубеля, у 1941 р., коли почалася війна, люди боялися, що може згоріти церква і хотіли забрати чудотворний образ у село. Але спроба зняти його не вдалася. У тих, хто знімав його, почали дуже боліти, терпнути руки. Церква залишилась неушкодженою і перестояла всю війну. А коли виселяли село в 1946 р., тоді цей образ люди спокійно зняли і забрали на Тернопільщину.

Дивне зникнення образу

Так виглядала церква Пресвятої Богородиці с.Городиловичі в 40-х роках минулого століття
Так виглядала церква Пресвятої Богородиці с.Городиловичі в 40-х роках минулого століття
Один з давніх переказів про ікону Матері Божої Городилівської розповідає, що на тому місці, де зараз побудована капличка, в давні часи був густий ліс. Село Городиловичі знаходилось на горбочку. Церкву думали будувати в селі біля плебанії. Одного разу люди побачили над лісом ясність. Коли пішли туди, то побачили на дубі чи пеньку (того ніхто точно сказати не може) ікону Божої Матері. Люди забрали її до села, поставили в капличці і хотіли там побудувати церкву. На другий день ікона зникла і знайшли її на тому самому місці в лісі, де вона з’явилась перший раз. Так було три рази. Тоді вирішили жителі села побудувати церкву в лісі. Пан-дідич дозволив вирубати ліс на тому місці, дав дерево, і там була побудована невеличка церква. Пізніше, в 1748 році, (така дата була вирізана ножем над дверима церкви) добудували більшу церкву. На десяту п’ятницю після Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа в Городиловичах святкували відпуст. Люди зі всієї округи йшли та їхали до церкви. Більшість приходили ще у четвер, сповідалися. На другий день, у п’ятницю, служилася велика відправа, на якій були присутні багато священиків. Хворі, каліки благали Матір Божу про зцілення. І вона допомагала їм.
Існує ще одна легенда про виникнення образу.
Десь 400 років тому пасли худобу два хлопчики. Одному було 9 років, а другому – 12. Там, де зараз стоїть в Городиловичах капличка, був старий дубовий ліс, і на старому дубі ті хлопці побачили образ Божої Матері. Вони хотіли зняти його, але їм не вдавалося. Хлопці сказали про це батькам. Прийшли батьки на місце з’явлення, але також не змогли зняти образ. Про все люди розповіли своєму священику. Священик також намагався зняти ікону з дуба, але не міг. Лише тоді, коли прийшла процесія з хоругвами з сіл Старгорода, Тудорковичі, Войславичі, Ульвівок, і відбулося в лісі велике Богослужіння, тільки тоді змогли зняти цей образ і віднести до Городилівської церкви. Поставили його на престол біля Святих Тайн. На другий день, коли священик прийшов до церкви, образа тут не було. Виявилося, що він знову висить на дубі в лісі. Зібралася велична процесія, приїхав Єпископ і особисто зняв образ та переніс до церкви, поставив його на малому престолі, де люди мали можливість поклонятися йому. Після цього величного Богослужіння біля церкви поставили варту, бо подумали, що це хтось переносить цей образ на одне і теж місце. Опівночі вартові побачили якусь блискавку над собою. А вранці священик, прийшовши до церкви, здивувався, оскільки образу Матері Божої знову не було. На третій раз образ до церкви не переносили, а громада вирішила за допомогою навколишніх сіл перенести церкву до лісу, де відбувалося це чудо. Зрізали дуб, на корені поставили престіл, а з стовбура було зроблено іконостас і головний престіл. Перебудували церкву за три місяці. Образ Божої Матері повісили у захристії проти престолу. Об’явлення образа відбулося у десяту п’ятницю після Великодня. Відтоді кожного року у цю п’ятницю в Городиловичах відбувалося велике Богослужіння.
Котра з цих легенд є правдивою, напевно, не скажемо, проте кожна з них свідчить про Божу присутність та святість.

Зцілення
Розповідали, що одного разу привела мати сліпу дівчину, почепила до ікони дороге намисто, щиро молилася та просила Божу Матір про допомогу – і дочка прозріла. Вони дуже зраділи і плакали від радості. Але мати подумала: «А може забрати назад намисто? Дуже воно дороге. Дочка вже бачить». Намисто впало з образу, а дівчина знову стала сліпою.
Коли було перебудовано церкву і в ній розпочалися постійні Богослужіння, на четверту неділю під час Служби Божої почувся звук дзвонів. Священик запитав провізора про те, хто дзвонить під час Служби Божої. Коли провізор подивився на дзвіницю, то побачив, що там не було нікого, а дзвін лунає. Після відправи священик вийшов на двір і побачив, що до церкви прийшов хлопець– інвалід на милицях. Хлопець сказав, що прийшов просити Матінку Божу про виздоровлення. Мешкав він у Тудорковичах і мав 22 роки. Священик взяв його за руку і повів до церкви. Дзвони дзвонили до тієї пори, поки хлопець не зайшов до церкви. Священик порадив йому на колінах обійти три рази кругом обидвох престолів. За третім разом хлопець нормально встав і без милиць вийшов на середину церкви. Через два місяці він приніс милиці до церкви на пам’ять про чудо, яке відбулося з ним.
У Войславичах на Великдень мати купала трьохмісячну дитину у ночвах. Дитина дуже плакала. Мати розгнівалася і сказала: «Лежи каменем!», так і сталось. Дитина не ворухнулася і витягти її з ночвів було неможливо. Перелякавшись, мати побігла до священика і розповіла про біду, яка сталася. Священик запропонував їй принести дитину з ночвами у церкву до Городилович, висповідатися і просити прощення біля чудотворної ікони Матері Божої. Вона так і зробила. Городилівський священик взяв ті ночви з дитиною, обніс три рази кругом престолу – і дитина почала ворушитися і виздоровіла.
У селі Пецинарів трьохрічний хлопець не ходив, а повзав по долівці. Привезли його до Городилович в церкву, дитина, повзаючи, полізла кругом престолу три рази. На другий день цей хлопчик встав на ноги.

Повернення додому
На Тернопільщині жителі Городилович проживали до 1954 року, а потім повернулися до рідної домівки, де не застали нічого, лише цвинтар. Тому замешкали хто де міг: у с.Ланковому, м.Червонограді, с.Бояничах, м.Сокалі, с.Ульвівку, м.Вінниці, а також виїхали до Америки, Німеччини, Канади.
Повертаючись, забрали і образ Богородиці, який потрапив до церкви с.Борятин Сокальського району. Як розповідали очевидці, ікону не дуже хотіли приймати в церкві, тому довший час жінка, яка її мала, переховувала у себе.
По декількох роках священик все ж згодився взяти цей образ до церкви. За переказами в той рік була велика посуха, та як тільки образ занесли до Божого храму, пішов дощ.
В 1990 р. о.Ярослав Кащук з парафіянами с.Городиловичі (тепер мешканцями с.Ульвівок) перенесли ікону до церкви Успення Пресвятої Богородиці, де вона знаходилася до теперішнього часу.

Дзвін пам’яті

Дзвін, який був знятий ще в часи ІІ світової війни, і встановлений напередодні 60-ї річниці вивезення
Дзвін, який був знятий ще в часи ІІ світової війни, і встановлений напередодні 60-ї річниці вивезення
Дзвін з дзвіниці Городилівської церкви був знятий і захований ще в часи війни дяком Зіновієм Процюком.
Після повернення на Сокальщину ним же викопаний і перевезений до с.Завишень, а в 1972 р. до с.Ульвівок, де зберігався у різних людей, таким чином попав і до родини Ольги Мадзьопи.
Напередодні відзначення 60-ї річниці примусового вивезення населення с.Городиловичі, його було встановлено на дзвіниці, яка була збудована 1925 р.
Усіх дзвонів на дзвіниці було п’ять. Один великий і чотири маленьких. До сьогодні зберігся лише один великий.
Як розповіла п.Ольга:
«Колись господарі купували дзвони до церкви. Їх хрестили і давали ім’я старшого сина». Також дзвін купував і її дідусь, назвав його Іваном. І як стверджує її брат, який встановлював дзвін до цьогорічних вшанувань пам’яті городилівців, це саме той дзвін, куплений дідусем.

Відроджена з попелу

Металеві кріплення, на яких розміщувались ікони станцій Хресної дороги
Металеві кріплення, на яких розміщувались ікони станцій Хресної дороги
Церкву Пресвятої Богородиці (с.Городиловичі) було спалено у 1947 р. поляками і лише на початку 90-х років на місці згорілої церкви побудували капличку. З того часу з’їжджаються колишні жителі с.Городиловичі, їхні діти, внуки та правнуки, щоб віддати данину загиблим односельчанам, згадати всіх, хто зазнавав поневірянь.
Місце, на якому колись стояла церква, а нині капличка, наповнена благодаттю та спокоєм. Довкола церкви стоїть 12 лип, на яких колись в спеціальних ящечках розміщували ікони стацій «Хресної дороги», яка ж тут і відправлялася. Ще й до тепер на тих деревах можна побачити металеві пластини  (кріплення).
На церковному подвір’ї сьогодні розміщено меморіальний пам’ятник, що складається з 31 хреста, які були встановлені до 50-річчя знищення польсько-московськими загарбниками 68 українських сіл Сокальщини (Корків, Маджарка, Павловичі, Городиловичі, Безеїв, Пивовшина, Клюсів, Луцьке, Гора та ін.) та насильно виселено 40,6 тис.мешканців. На сьогодні відновлено 37 сіл, і приєднаних до Польщі – 20, невідновлених – 11. А також височіє могила Січовим стрільцям та пам’ятник начальнику штабу групи УПА «Південь» Василю Процюку-Кропиві.

З історії назви
За однією з версій, колишнє село спалили татари, а нове будували на тих місцях, де були городи, так і виникла назва села – Городиловичі.

* * *

Пісня Ольги Мадзьопи, співаючи яку, жителі
Городиловичів виїздили зі села.

Пісня

10 мая ми ще ніц не знали,
Прийшли поляченьки та й нам заказали.
10 мая ми не сподівались,
Прийшли поляченьки та й нам заказали,
Щоб ми за годину всі ся спакували.
Ми ся пакували, на двір викидали
А вони що хтіли, то нам забирали.
В неділю рано, ще сонце не сходить
Городилівські люди зі села виходять.
Прийшли на станцію, шатра розпинають,
Молодії дівчата сльозами ся вмивають.
Але приїхав поїзд та почав свистати,
Городилівські люди мусять від’їжджати.
Їдуть вони їдуть, але не напевно,
Бо самі не знають, чи назад повернуть.

* * *

Я з Городиловичів, 80 років маю,
І яке було наше село добре пам’ятаю.
Під гаєм стояла церква,
В селі була школа
І хати білі чепурні, і садки довкола.
Ще стояла серед села читальня “Просвіти”,
Всі сюди сходились, дорослі і діти.
Хто виставу подивитись, хто потанцювати.
З бібльотики книжку взяти, щоби почитати.
Були весілля, хрестини, і всі веселились.
І ніхто не бачив, щоби коли п’яні селом ходили.
Вийдуть вечером дівчата,
Гуртом посідають.
Поговорять і тихенько пісень заспівають.
А хлопці підуть вздовж села
Та як заспівають.
Люди потомлені слухають,
Спати не лягають.
Ой був то раз веселий час.
Так хлопці все співали
А гарні мали голоси, аж пташки затихали.
Були в селі ідейні люди, аж згадати мило.
Одні з перших у повіті
Січовим стрільцям висипали могилу.
Жандарми не дозволяли, то вночі ходили.
Дорослі і малі, всі,
Чим хто міг, ту землю носили.
І висипали високу, хрестом увінчали,
Молилися і січових стрільців поминали.
Були люди працьовиті,
Світлі голови мали.
Одні в окрузі громадою цегольню збудували.
Тепер вийду на горбочок, погляну довкола:
Де стояла гарне село, тепер чисте поле.
Будинки порозбирали, садки порубали.
І так страрались, щоб люди
і місця не пізнали.
А я так кажу: “Село моє колись гарне,
Село моє рідне, за що тебе так знищили?
Чого таке бідне?
Не тільки нас вивозили, а й усі кругом села.
Але вони й зараз стоять гарні і веселі.
А нашого села нема, хати не біліють.
На тім місці, як писав Шевченко,
Внуки жито сіють.
Та вірмо, люди, пройдуть роки,
Хоч нас і не буде,
але все на тому місці село і церква буде.

 
Оленка Покотюк

 
  
Мистецтво
 

Релігійна тематика у творчості європейських художників. Тайна вечеря

"Тайна вечеря" – геніальне творіння Леонардо да Вінчі і один із найвеличніших шедеврів всіх часів і народів. Композицію «Тайної вечері» великий Леонардо написав на стіні трапезної Міланського монастиря Санта Марія делла Граціє на замовлення правителя Мілану герцога Людовіка Моро. Сюжетом картини став епізод, коли Ісус Христос викриває зрадника між своїх 12-х апостолів. Ця надзвичайна трагічна подія в житті Ісуса Христа описана в усіх чотирьох Євангелістів.
«І коли вони сиділи за столом та їли, Ісус промовив: «Істинно кажу вам, один з вас, що їсть зі мною, зрадить мене.»» (Мр. 14:18).
Тема тайної вечері ще до Леонардо да Вінчі порушувалася іншими італійськими художниками Джотто і Доменіко Гірдандайо.
«Один із вас зрадить мене» – ці слова впали громовою блискавкою на присутніх апостолів. В одних ці слова, викликали обурення, інші були вражені і засмучені.

Леонардо да Вінчі. Тайна вечеря
Леонардо да Вінчі. Тайна вечеря
Вся композиція «Тайної вечері» пронизана рухом, який спричинили слова Ісуса Христа. Зрадник Юда сидить разом з іншими апостолами. Характерно, що художники зображували Юду на відстані від інших апостолів. А Леонардо да Вінчі виділив зрадника серед апостолів, обгорнувши його чорною тінню. Ісус Христос – центральна фігура композиції. Це ідеал людської краси, величний, натхненний. Голова його освітлена неначе денним світлом трапезної. Світло й тіні надають лику Христа особливого натхнення.
Фреска «Тайної вечері» писалася художником протягом трьох років, з 1495 по 1498. Леонардо да Вінчі довго шукав моделі для написання Юди і Ісуса Христа. За твердженням  італійського художника Вазарі, голова Спасителя на картині не була закінченою. На жаль, шедевр Леонардо да Вінчі – «Тайна вечеря» в первісному вигляді до нас не дійшов. В 1796 році Мілан був окупований армією Наполеона Бонапарта. Трапезна монастиря була перетворена в конюшню, а пізніше – в тюрму. Самі монахи монастиря в стіні трапезної пробили нішу для дверей, чим пошкодивши знамениту фреску. Були знищені ноги Христа і деяких апостолів. Фреска була затоплена водою.
Лейтмотив «Тайної вечері» – зрада. Це негативне явище, як вічний супутник роду людського побуту, є в усіх сферах життя суспільства. Зрада спричинює державні перевороти, банкрутства господарських структур, сімейні драми. Релігійний Юда став символом і носієм негативних явищ у суспільстві.
Юда – символ зради і запроданства на всіх етапах людського розвитку. В січні 1952 року новітній юда за 25 тисяч радянських карбованців видав чотирьох українських повстанців, які знаходилися в криївці села Велике Колодно, що під Львовом.
Коли станеш перед Богом,
Нічого не змінеш.
Де ж ти тоді, чоловіче,
Срібняки подінеш?
Таке звернення до сьогоднішнього юди опублікувала газета «Голос з-над Бугу». Цей послідовник Юди Іскаріота, будучи представником народу у державному парламенті, зрадив його ідейні засади і політичні принципи свого знаного батька. Так що тема «Тайної Вечері» – принцип зради, була і залишається актуальною.
 
Петро Мавко, історик, м.Белз

 
  
Література
 

Джерело кохання

Тетяна закохалася. Закохалася вперше в житті з такою пристрастю й щирістю, на яку здатна лише юна дівчина в свої шістнадцять років. Трапилося це весною, коли все цвіло та буяло, а повітря вечірнього села було насичене гудінням невгамовних хрущів. В ту незабутню неділю вона з подругами прогулювалася лісом. На одній мальовничій галявині випадково натрапила на товариство знайомих хлопців, з якими був і Олег. Молодий хлопець, що проживав в місті, проте частенько приїздив в село до стареньких батьків, і був добре відомий серед сільської молоді. Таня і раніше неодноразово бачила юнака, але тільки в цю мить, дивлячись на його симпатичне обличчя, худорляву постать і коротке світле волосся, чомусь відчула щось незвичне. Якесь незвідане досі почуття, що вихором увірвалося в її душу, примусило серце застукотіти в шаленому ритмі.
В захопленні дівчина забула про час і просиділа в лісі з хлопцями до самого вечора. Тоді вона, наче уві сні, повернулася додому ще не усвідомлюючи того, що всесильне кохання вже повністю заволоділо її серцем. Вона просто була щаслива від незвіданого досі почуття, яке повноводним джерелом зануртувало в її душі.
На наступній дискотеці Олег підійшов до неї і запросив на танець. Таня без вагань погодилася і наче потрапила в казку. Його обійми, тихий лагідний голос і наївний погляд світло-сірих очей довели дівчину до повного екстазу. Не тямлячи себе, вона забула тоді про все: і про танці, і про подруг, які на неї чекали. Зачарована юнка ловила кожне слово парубка, кожен його жест та усмішку. Та найбільшим блаженством для Тані стало те, що хлопець пообіцяв приїхати на наступні вихідні і провести їх разом.
І він дотримав свого слова. Олег приїхав, і вони не розлучалися два вечори підряд. Хлопець і дівчина довго прогулювались нічним селом. І в цих побаченнях Таню найбільше вразила поведінка юнака. На відміну від більшості її попередніх залицяльників, Олег ніколи не домагався її, не було в ньому тої вульгарної нахабності, яка так її дратувала, лише ніжність й повага.
Максимум, що парубок міг собі дозволити, це палкий жагучий поцілунок на прощання. Проте і він, єдиний, доводив дівчину до шаленства. Згадуючи його, вона втрачала здоровий глузд. Теплі м’які вуста хлопця, їх малиновий присмак, змушував Таню втрачати контроль над собою. Неоднозначні помисли і мрії дикими конями проносились в її душі, викликаючи загадкову й солодку бентегу в серці.
Так тривало всю весну і літо. Вони зустрічалися щотижня, на кожні вихідні й свята, на які Олег тільки міг вирватись з роботи. І ці миттєвості, проведені разом, були найщасливішими в житті Тані. Вона вже і не уявляла свого існування без хлопця. Всі її мрії і плани на майбутнє, всі думки та надії були пов’язані з ним. Єдиним й неповторним обранцем, якого дівчина кохала понад усе на світі.
Восени Таня мала їхати навчатись в престижний столичний університет, і на прощання Олег запропонував їй відсвяткувати разом день міста, де він мешкав. З великими труднощами дівчині вдалось отримати на це дозвіл батьків, яких вона запевнила, що ночуватиме у подруги.
Кожна дівчина в глибині душі великий романтик, який з дитинства мріє про казкового принца, неземне кохання та щасливе майбутнє. Не була винятком і Таня, душа якої співала в передчутті чогось особливого й неповторного від цього свята. Тож спеціально для такої події вона одягнулась, наче справжня королівна: темно-синє вечірнє плаття з глибоким декольте, білі босоніжки, довге чорне волосся розпустила по плечах.
На автовокзалі Олег зустрів її з великим букетом червоних троянд. В модному костюмі кремового кольору, білосніжній сорочці й вишневій краватці, з легкою посмішкою на вустах він виглядав просто неперевершено.
Саме свято вдалось на славу. Спершу вони відвідали урочистий концерт на міському майдані, потім довго гуляли парком й вуличками міста. І хоча Таня й сама непогано знала містечко, все ж із захопленням слухала різні історії про нього, які їй розповідав парубок. Великий вигадник та веселун, він знав їх, здавалось, безкінечну кількість.
Коли ж нічні сутінки опустились на землю, хлопець привів Таню до себе на квартиру. Тут на них чекала заздалегідь приготована юнаком романтична вечеря: шоколадний торт, ваза з екзотичними фруктами, полуничне морозиво й пляшка дорогого вина. Олег запалив дві свічки, став перед дівчиною на коліна й вперше освідчився в коханні. Схвильована почутим, Таня довго не могла промовити й слова, а коли дар мови повернувся – відповіла, що теж кохає його.
Після вечері парубок увімкнув музику. З магнітофона полились легкі ритми старого доброго вальсу. Олег елегантно, мов справжній принц, запросив дівчину до танцю. І вони почали танцювати. Пригортаючись до юнака, Таня блаженствувала від його обіймів, вишуканих компліментів, довгих поцілунків. І маленьке, холостяцьке житло хлопця вже здавалось їй велетенським палацом, де вона була чарівною феєю.
Вона наче потрапила в казку, де ніжність, ласка й любов переплелися в один нерозривний клубок, а насолода й задоволення повністю заволоділи душею й тілом. Від почуттів й емоцій, які нестримною лавиною нахлинули тоді, у Тані перехопило подих, паморочилось в голові, хотілось співати...
Навчання в університеті спершу давалося дівчині нелегко. Великий мегаполіс вразив її своїм безкінечним рухом життя, гамірними проспектами й бульварами, феєрією незнаних досі образів та звуків. Нові враження, знайомства й обов’язки практично не залишали можливості думати про село. Та про Олега й свої почуття Таня не забувала. По можливості, на вихідні, приїздила додому, до коханого. На жаль, вдавалось це не часто, бо дорога була неблизькою.
І все ж тривала розлука й рідкі зустрічі зробили свою «чорну» справу. З настанням зими Таня відчула, що її кохання до Олега непомітно згасає. Немала «заслуга» в цьому була і батьків дівчини, які при кожній нагоді доводили доньці, що вони не пара. Мовляв парубок лише простий робітник на невеликій меблевій фабриці, а вона може сягнути значних висот, знайти після навчання хорошу роботу і в перспективі навіть оселитись в столиці. Тож дівчину почали гризти сумніви. Таня полюбила місто, їй подобались її нові друзі та приятелі, з великим задоволенням вона гуляла з ними в нічних клубах та «крутих» дискотеках. А Олег, з його банальними джентельменськими звичками, видавався тепер кумедним та старомодним.
Незабаром і хлопець помітив зміни в поведінці дівчини. Та не став їй цим дорікати, а просто запитав: «Ти ще й надалі кохаєш мене?». Таня при цьому потупила очі й чесно відповіла: «Не знаю». Почувши це, юнак мовчки розвернувся й пішов геть. Так вони розлучились остаточно.
Спливав час. Таня закінчила навчатись на першому курсі й приїхала на канікули в рідне село. Якоїсь неділі на дискотеці в клубі вона побачила Олега, що танцював з якоюсь незнайомою дівчиною. Від подруг швидко дізналась, що це нова кохана парубка, з якою він уже місяць як заручений. Від цієї звістки серце у Тані боляче стиснулось. Вона чомусь відчула жагучі ревнощі до цієї незнайомки. Дивлячись на їхні радісні усмішки й щасливий зблиск очей, несподівано збагнула, що зробила найбільшу помилку в своєму житті. Піддавшись спокусі легковажних розваг та безтурботних веселощів, незчулася, як втратила найдорожче, що може мати людина – щире й віддане кохання. Втратила назавжди...
У молодих так інколи трапляється. Через брак життєвого досвіду та юнацьку нерозважливість вони часто захоплюються малозначущими речами й дріб’язковою марнотою. Тож не помічають при цьому головного, того, від чого так потім буде залежати їхнє майбутнє життя. І мало хто тоді здогадується, що кохання – як джерело. Поки дбаєш про нього, поки лелієш та оберігаєш, воно щиро обдаровує тебе чистою й живильною водицею любові й ніжності. А варто забути, занехаяти – і все, стрімкий струмок почуттів міліє, перетворюється на гнилу калюжу лицемірства та брехні. І дай, Боже, щоб потім доля подарувала ще хоч один шанс виправити це своє кохання.

 
Роман Олійник, с.Савчин, Сокальського р-ну

 
  
Молодіжний погляд
 

Чи завжди брехня шкодить людині?

В нас час можна часто зустрітися з такими явищами, як брехня, несправедливість, нечесність. Ми зіштовхуємося із ними майже щодня.
Але чи завжди брехня шкодить людині? Чи може вона приносити щось корисне? На ці запитання важко відповісти однозначно, адже для того, хто говорить неправду, вона є порятунком, виходом із неприємної ситуації. А для тієї людини, що чує її, – це просто неповага до неї. Звичайно, на короткий час брехня приносить і задоволення, але коли інша людина дізнається правду, то все стає навпаки. Пізніше вона починає просто не довіряти людям, адже той, хто збрехав раз, обов’язково зробить це вдруге. І не знати, які наслідки може мати така ситуація. Але чому люди брешуть, адже це зовсім не робить їх кращими, ніж вони є насправді? Дехто, мабуть, просто боїться зізнатися у скоєному, постати перед проблемою і думає, що так вона зникне сама по собі. А деякі люди хочуть брехнею досягти своєї мети. Основними їхніми рисами є лицемірство і корисливість. Дуже прикро, що у наш час є багато таких людей. Коли брехня посідає одне із основних місць у чиємусь житті, то перетворюється на шкідливу звичку, якої дуже важко позбутися.
Але чи може брехня приносити щось хороше? Так, у деяких випадках вона може робити добро. Наприклад, коли людина, яка говорить неправду, робить це, щоб не засмучувати іншу, але лише у тому випадку, коли ця брехня невелика і не принесе поганих наслідків.
Отже, брехня може не завжди шкодити людині, але найчастіше вона не робить нічого хорошого. Кожен сам повинен вирішувати, що обирати: солодку брехню чи гірку правду!

 
Бряшко Яна, 11-А кл., м.Червоноград

 
  
Молодіжний погляд
 

Дитині потрібна любов батьків

Дуже часто ми чуємо фразу «діти нам не по кишені», або ж «нам не по кишені ще одна дитина». Що ж означають ці слова, який зміст вони несуть? Ви, мабуть, подумаєте, що так говорять лише люди з фінансовими проблемами? Ті, хто не можуть дати дітям «кусок хліба» та «вивести їх у люди»? І дарма... Тому що ці жорстокі слова (а інакше їх і не назвеш, бо тільки жорстокі і безсердечні люди вимірюють життя і любов у грошах) линуть з вуст заможних людей, у яких є все... Вони не знають, що таке жертва заради любові. Слово «любов» – це не вигода, це вміння робити добро тому, кого любиш, вміння віддати все і не попросити нічого натомість. Найбільшим виявом любові було те, що Ісус Христос віддав за нас своє життя.
Кожній дитині для того, щоб нормально зростати, потрібна любов батьків. У сім’ї повинна панувати гармонія відносин як обох батьків до дитини, так і між батьками.
Кардинал Стефан Вишинський колись сказав: «Люди говорять, що час – це гроші, а я вам кажу, час – це любов».
Багатьом діти не по кишені тому, що вони не хочуть присвячувати їм свій час, не хочуть чи «не вміють» їх любити. Сьогодні люди присвячують багато часу кар’єрі, розвагам, але ж не можна робити з матеріального (грошей) сенс життя. Людина створена для любові і навіть підсвідомо прагне її. Міцна сім’я та, у якій ніхто й ніколи не забуває про любов до ближнього. Іноді батьки недолюблюють своїх дітей і ставляться до них сурово. На їхню думку, це зробить з них «сильну людину», яка у житті доб’ється всього і навіть більше...
Цей «деспотичний лад» дуже часто наносить важкі душевні й психічні травми дитині, що у дорослому житті відбивається на її сім’ї.
Поширена також думка, що дитина – це «зайвий рот», який потрібно прогодовувати. І це дуже сумно... Адже діти – це скарб. Їх не потрібно виховувати, з ними треба дружити, шукати порозуміння. Дітей треба любити!

 
*

 
  
Молодіжний погляд
 

Хто? Хто скаже?.. порадить?..

Пропонуємо Вам нову рубрику «Хто скаже? порадить?», яка виникла саме з листів читачів.
Тема кохання є вічною. Воно розділене і навпаки нещасливе, часами трагічне.І як впоратись з тими буревіями, які заполонюють душу?
До редакції надійшов лист, саме який спонукав до роздумів. Пропонуємо його вашій увазі, з надією, що відгукнетеся на «крик душі».

Я живу в одному із сіл Сокальщини. Мені 16 років. З Віталієм ми дружили більше двох років, ділились враженнями від побачених телефільмів, разом ходили на дискотеки, навіть у сусіднє село. Він був завжди уважний до мене, чуйний, був хорошим другом. Я в усьому довірялась йому: у дружбі, любові.
Недавно, у суботу, ми мали зустрітись, щоб йти на дискотеку. Чекала я годину-дві, але він не приходив. Побачила його здалека, хотіла підійти, але він вдав, що не помічає мене і попрямував геть. Я догнала його, але і тепер він глянув на мене байдуже, ніби ми незнайомі. Мені стало боляче, дуже боляче, адже ми були хорошими друзями, нічого не таїли, він був для мене опорою, а тепер?.. Що мені робити? Як підійти до нього, як привернути його? Що сказати?.. Прошу, порадьте. Може у когось було подібне?

 
Оксана К.

 
  
Для дітей
 

Коли Бог творив Маму...

Одного разу Бог вирішив створити... маму. Шість днів і ночей Він роздумував, та от з’явився Ангел і каже: «Ти стільки часу тратиш на неї! Якою ж вона буде?»
– Її поцілунок має лікувати все – від зламаної ноги до розчарування в коханні, також вона мусить мати три пари очей: одну, щоб бачити через зачинені двері, коли питає: «Щи ви там робите, діти?», навіть якщо вона вже знає, що вони роблять. Іншу пару – на потилиці, щоб бачити те, що вони роблять, але що немає знати. Ще іншу пару, щоб таємно сказати синові, який попав у халепу: «Розумію, сину, і люблю тебе».
Тоді Ангел схилився і доторкнувся до її обличчя. «Тут щось стікає», – здивувався. «Так, це – сльоза», – відповів зі смутком Бог. «А для чого вона?», – спитав Ангел. «Щоб висловити радість, смуток, розчарування, біль. Але, правду кажучи, ту сльозу створив не Я...»,– прошепотів Бог. То чому їх творимо ми?

 
Притча

 
  
Для дітей
 

Нічна птиця

Всі сміються над совою,
Тому дниною ясною
Вона все собі дрімає
І ні з ким не розмовляє.

Коли нічка наступає,
Сон у неї пропадає.
Відкрива великі очі
Й бачить усе серед ночі.

Сова дуже симпатична,
Ще й до того романтична.
Любить разом зі діточками
Розмовляти з зірочками.

Зірочки на небі сяють,
Щось сові розповідають.
Навітоь місяць угорі
Усіхається її.

Сова особлива птиця
Ночі темної сестриця.
Спати хто в ночі не хоче,
Налякає їх охоче.

 
Надія Матвіїв-Таранова, м.Сокаль

 
  
Психологiчний аспект
 

Психологія виховання неординарної особистості

2. Сила ставлення
Коли ми рухаємося, ми змінюємо свій емоційний стан. Добре відомо, що в людей, які не займаються фізичними вправами, регулярно виникає атрофія м’язів і фізична слабкість. Однак, далеко не всі знають, що люди, які ігнорують фізичні вправи, схильні до зосередження на самих собі, до стресів і підвищеної збудливості, а також частіше страждають від депресій, стурбованості і розумового виснаження.
Вчені мають прекрасне пояснення цьому явищу: внаслідок фізичних вправ мозок виділяє певні хімічні речовини і гормони– ендорфіни й енцефаліни. Це природні стимулятори, які викликають в людини задоволення, піднесення. Фізичні вправи – це лише один з аспектів, які впливають на наші емоції.
Усвідомлення своєї пози є одним із секретів щастя. Постійне зловживання тілом – звичка сидіти за столом чи перед екраном телевізора згорбившись – часто спричиняють відчуття пригніченості. Здорова осанка означає, що ваша спина випрямлена, але розслаблена. Ви не повинні відчувати ні напруження, ні болі.
Одним із факторів емоційного благополуччя є потреба нашого тіла в природньому освітленні. Його відсутність часто викликає відчуття пригніченості.
Харчування впливає на те, як ми себе почуваємо. Варто обмежити депресанти, такі як кава, чай, алкоголь, багаті цукром продукти і штучні додатки, а вживати більше фруктів, овочів, грубого зерна і бобових.

3. Сила миттєвості
«Єдине місце, де потрібно жити, – тут; єдиний час, в якому потрібно жити – тепер.»
Щастя не в самій миттєвості, а в тому, щоб жити в миттєвості. Ми можемо переживати щастя лише мить за миттю. Час є єдиним на світі, чого не можна повернути, і все ж ми не вважаємо його цінністю. Це найдорогоцінніше, що в нас є, але ми схильні втрачати його. Спогади про минуле і тривоги про майбутнє позбавляють нас теперішнього, а теперішнє– тут і зараз – це все, що в нас є, все, що ми колись будемо мати. Тому батьківські слова «ти мій найкращий, я люблю тебе» дарують дитині мить щастя. Та інколи ми позбавляємо себе і дітей цих миттєвостей.
Ми не запам’ятовуємо років, місяців і навіть днів – лише миттєвості. І тому ми можемо досягнути повноти життя тільки в тому випадку, коли будемо брати краще з кожної миті. Коли мить є особливою, чарівною, то і життя стає таким же особливим і чарівним. Секрет полягає в тому, щоб зібрати якомога більше таких миттєвостей. Ніколи не забувайте про це. Як сказав колись один мудрець, чому б не почепити в петлицю квітку і не бути щасливим?
Будь-яка справа стає легкою, коли її розділити на окремі фрагменти. Коли ви живете миттєвостями, у вас не залишиться часу на жаль, хвилювання – у вас є тільки те, з чим ви безпосередньо маєте справу. Коли ви не усвідомлюєте, що хтось дає вам яблуко, то не зможете взяти його. Це як відомий тенісист на великих змаганнях, який, граючи проти слабшого суперника, думає про те, з ким йому доведеться зустрітися в наступній зустрічі, – і в результаті робить прості помилки, втрачає очки. Він обдумує свій програний удар і не може зосередитися на наступному. Так він допускає помилку за помилкою, потім себе картає, хвилюється за результат гри. Не потрібно говорити, що хвилювання за те, що не відбулось, також заважає зосередитися. Перш, ніж він зрозуміє, що сталося, гравець програє гейм, сет і всю партію.
Те ж саме відбувається і в нашому житті. Ми знову і знову думаємо про минуле, хвилюємося за майбутнє і, як наслідок, не зосереджуємося на теперішньому. Це призводить до почуття жалю за тим, що вже зроблено, і хвилювання про те, що ще не сталось, і, можливо, ніколи не станеться. Коли людина не живе в біжучій миттєвості, то вона не здатна перемогти в грі Життя. Рішення, прийняті сьогодні, стають реальними завтра. Нам слід навчитись долати проблеми з їх виникненням і прощатися з ними, коли вони зникають. Якщо людина зосереджена на віддаленому майбутньому, вона стає пригніченою і впадає в депресію. Саме в цьому полягає одна з причин того, що так багато людей стурбовані, у стресах – для них «сьогодні є те завтра, про яке вони хвилювалися вчора. В житті в мить що біжить, немає місця для жалю за минулим і хвилювання про майбутнє. Замість того, щоб звертатись до того, що позаду чи попереду, слід зосередитись на тому, що перед нами.
Цю філософію використовують більшість релігій. Коли Ісуса запитали про те, як людині слід молитися, Він сказав у своїй молитві Господу такі слова: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Не на завтра, не на наступний тиждень чи наступний рік – тільки на сьогодні. Один із засобів, за допомогою яких людям вдається пережити особисті трагедії, полягає в тому, що вони живуть тільки одним днем, і коли така філософія здатна допомогти нам перебороти важкі часи, то уявіть собі, наскільки добра вона для благодатних періодів. Ось чому говорять, що для мудрої людини кожен день є новим початком. Тільки життя в швидкоплинній миттєвості дозволить нам створити те майбутнє, якого ми хочемо. Кожна мить означає вибір, що надає форму нашій долі. Думка є зерном дії, дія породжує звичку, звички є складовою характеру, а характер формує нашу долю.
– Невже не варто будувати плани на майбутнє? – можете запитати ви. Але планування дуже важливе для будь-якої нашої дії. Однак, не варто займатись плануванням, коли ви робите щось інше, – і не варто займатись чимось іншим, коли ви складаєте плани на майбутнє. Щоб ви не думали, щоб ви не робили, зосередьтесь тільки на цьому, на одній справі в одну мить. Життя в миті, що біжить, пом’якшує відчуття тривоги і пригніченості, підвищує якість праці, покращує особисті взаємостосунки і в цілому збагачує ваше життя. Така сила життя в миттєвості.

 
*

 
  
Психологiчний аспект
 

Я навчаюсь життю від тебе!

Більшість батьків замислюються над тим чи правильно вони поводяться з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтесь нашими порадами.

– Поважай!
– Довіряй!
– Не принижуй!
– Розмовляй!
– Вибачай!
– Допомагай!
– Не насміхайся!
– Не ігноруй!
– Почуй мене, щоб я це відчула!
– Люби мене, щоб і я вміла...

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка – приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу зі старшими дітьми, а з меншими – використовуйте тактику переключання уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здатись результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.
Пам’ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям поводитися краще, даючи їм вибір
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.
Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

І головне – пам’ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей
І однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.

 
*

 
  
Здоров`я
 

Гірудотерапія або лікування п’явками

здорове тiло – здоровий дух

В попередніх публікаціях сторінки «Здоров`я», ви, шановні читачі, змогли ознайомитись з історією виникнення гірудотерапії, біологією п’явки медичної, механізмами комплексної дії біологічно-активних речовин слини п’явок.
Сьогодні поговоримо про те, які саме хвороби можна лікувати п’явками, які існують протипокази до їх застосування і можливі ускладнення при проведенні сеансів гірудотерапії.

Лікування п`явками
Лікування п`явками
Отже, покази до застосування п’явок.
Гінекологічні захворювання:
– запальні процеси (аднексит), ендометріоз;
– патологія молочних залоз (мастити);
– тромбофлебіт вен малого тазу;
– спайкові процеси (рубці) в малому тазі після оперативних втручань;
– болючі менструації.
Захворювання лор-органів:
– неврит слухового нерва і шум у вухах;
– гайморит, фронтит (період ремісії);
– наслідки травматичних ушкоджень вушної речовини;
– ларингіт.
Неврологічні захворювання:
– остеохондроз (різної локалізації);
– перед- та післяінсультний стан;
– черепно-мозкова травма, наявність гематом при ЧМТ (у відновлювальний період);
– судинні захворювання головного мозку (атеросклероз, тромбоемболія, набряк, підвищенний внутрічерепний тиск);
– захворювання переферичної нервової системи (неврит, параліч, ішіас);
– мігрень.
Хірургічні
захворювання:
– профілактика і лікування післяопераційних рубців, інфільтратів;
– мікрохірургічні втручання, аутотрансплантація (тобто для приживлення шматків шкіри і т.п.)
– трофічні виразки, варикозне розширення вен, тромбофлебіти;
– слоновість нижніх кінцівок (лімфостаз);
– геморой;
– наслідки ампутацій.
Захворювання органів дихання:
– хронічні бронхіти, пневмонії (у період ремісії);
– бронхіальна асма.
Захворювання
серцево-судинної системі:
– ішемічна хвороба серця (відновлювальний період);
– стенокардія;
– атеросклероз, кардіосклероз;
– міокардити (відновлювальний період);
– гіпертонічна хвороба І-ІІІ ст.
Захворювання шлунково-кишкового тракту:
– хронічні панкреатити, гастрити;
– хронічні гепатити;
– виразка шлунка і 12-палої кишки (ремісія).
Захворювання
ендокринної системи:
– клімактеричний синдром;
– ожиріння.
Також п’явки застосовують при лікуванні деяких стоматологічних проблем, в офтальмологічній практиці, при лікуванні шкірних захворювань.
Однак лікування п’явками, як і будь-якими іншими засобами, не можна вважати панацеєю. При лікуванні захворювань, особливо коли їх назбирався цілий «букет», важливо вибрати такий комплекс постановки медичних п’явок, який би мав позитивний вплив на всі хворі органи. Для цього необхідно консультуватися і проходити лікування в спеціаліста-гірудотерапевта.
Ускладнення при лікуванні п’явками при правильно і вміло проведеній процедурі зустрічаються зрідка і в основному тільки у людей з чутливою шкірою або дуже «зашлакованим» організмом.
Свербіння шкіри може тривати 1-2 доби після сеансу і зникнути самостійно. При цьому ранки протирають сумішшю нашатирного спирту і вазеліну (1:1); розчином оцту; меновазіном; настойкою м’яти; горілкою. При нестерпному свербіжі на ніч можна прийняти антигістамінний середник (діазолін, супрастін і т.п.). Якщо внаслідок укусу навколо ранки утворився синець, то після припинення кровотечі (яка зазвичай триває від 3-6 до 12-24 год.) це місце змащують кремом «Синяк-офф», «Софья для вен», «Гірудовен» – це креми, виготовлені з екстракту п’явки.
Протипокази до застосування п’явок такі:
– гемофілія, також захворювання, які супроводжуються кровоточивістю у зв’язку із пониженим згортанням крові, гемолізом;
– активна форма туберкульозу;
– анемія, малокрів’я;
– різке виснаження організму (дистрофія);
– стан психічного збудження;
– гіпотонія;
– вагітність;
– індивідуальне несприйняття п’явок («насильно милим не будеш»).
Особливо обережно лікування п’явками треба проводити ослабленим людям, дітям та людям похилого віку.

 
Оксана Мазурик, спеціаліст з фізичної реабілітації та гірудотерапії, член Міжнародної асоціації Су-Джок акупунктури

 
  
Здоров`я
 

Засоби народної медицини при шкірному свербіжжі

поради

Кропива звичайна. Настої та відвари кропиви (1 стол. ложка на склянку води) можна вживати всередину, а також змащувати уражені ділянки.

М’ята перцева. Готують настойку (1 стол. лож. сухого листя на 100 мл. спирту або горілки. Настояти 14 днів, процідити). Змащувати ділянки шкіри, що сверблять.

Лопух. Накласти на проблемні місця компреси із 2 стол. ложок подрібненого коріння, звареного у 0,5 л води протягом півгодини.

Кріп городній. Перемелене в порошок насіння прийняти всередину по 1 г (на кінчику ножа) 3 рази в день.

Майоран. 2 чайних ложки подрібленої наземної частини рослини на 200 мл окропу. Настояти 20 хв. Застосовувати зовнішньо.

Дієтотерапія
Протягом дня рекомендується вживати свіжоприготовлені соки: морквяний – 290 г, буряковий - 90 г, огірковий – 90 г. Соки приймають свіжими, не пізніше як 15 хв. після приготування. Крім цього необхідна молочно-рослинна їжа з великою кількістю фруктів та овочів, малопосолена. Не зловживати сіллю, оцтом, прянощами, цукром, жирами. Виключається алкоголь та тютюнокуріння.
Корисно проводити вологі обтирання водою напів з оцтом або ж відваром трави чистотілу та череди (4 стол. лож. трави заварити в 1 л окропу) або відваром череди та шалфею (1:1) – 100г суміші трав заварити в 1,5 л окропу.
Важливе значення має одяг, особливо нижня білизна, яка контактує з шкірою. Вона повинна бути з натуральних тканин (льон, бавовна і т.п.).

 
*

 
  
свiт таємниць
 

Телескопи давніх вікінгів

Вивчаючи минуле, вчені частіше переконуються, що древні цивілізації володіли знаннями, яких, з точки зору сучасної науки, в них просто не могло бути. Можливо, згідно модної версії, ці невідомі прибульці займались на землі просвітницькою роботою.
Чи просто наші пращури були набагато розумнішими, ніж ми їх собі уявляємо?
Завжди вважалося, і до цього часу так вважають, що перші телескопи були виготовлені в Голландії в кінці XVI століття. Але останні дослідження німецьких вчених, можливо, заставлять переглянути цю дату. Якщо їх припущення правильне, то можна сказати, що ще в ХІ ст. вікінги використовували оптичні прилади, які стали прабатьками сучасних телескопів.

телескоп
телескоп
Предмети, які тепер ідентифікують як лінзи, були знайдені на місці стоянки древніх мореплавців на острові Готланд в Балтійському морі. Довгий час вони пролежали в сховищах місцевого музею і завжди вважались простими прикрасами. Правда, вчені так і не зрозуміли, що чи кого ці предмети прикрашали. Першим зацікавився ними 10 років тому назад доктор Карл-Хайне Вілмс, коли шукав експонати для Мюнхенського музею. Побачивши ілюстрації в книжці, він намірився більш детально вивчити оригінал. Але в цей час це зробити не вдалося, а пізніше у Вілмса появилися інші невідкладні справи і поїздка на Готланд весь час відкладалась. Лише через сім років на острів відправились колеги Вілмса. Вони вивчили 10 предметів і були шоковані вже першими одержаними результатами. Зроблені з гірського кришталю, вони мали настільки правильну еліптичну форму і їх поверхня була оброблена так якісно, що викликала повагу до майстерності древніх шліфувальників. Навіть через стільки століть вони прекрасно виконували свої функції. Як стверджують спеціалісти, виготовити подібну деталь можливо лише на токарному станку, що обертається, а їх в цей час ще не існувало.
Лінзи можна було викорисовуавти в побуті, наприклад, для розпалювання багаття, в медицині, для загоєння ран, і звичайно, для астрономічних спостережень, якщо в цьому була необхідність. Але найголовніше, що майже тисячу років тому назад існували технології, які дозволяли створювати настільки складні оптичні прилади. В ті часи тільки почалось пізнання законів оптики. Без сумніву, людина, яка виготовляла лінзи, знала набагато більше про ці закони, ніж тогочасні вчені, що залишили для нащадків результати своїх досліджень.
Очевидно, виготовлення проводилось шляхом проб і помилок, так як відповідний математичний пристрій появився лише через століття.
Дослідники вважають, що таємницю виготовлення лінз знала в той час лише одна людина, яка їх і виготовила. Причому малоймовірно, що цією людиною був вікінг. Вважають, що лінзи були виготовлені десь в Східній Європі, на територіях населених слов’янськими племенами, а вже після того потрапили на Готанд. Якщо це так, то ми можемо гордитися нашими пращурами, які ще тоді продемонстрували високий рівень своїх знань. Побачити ці унікальні предмети можна, відвідавши музей на острові Готланд чи побувавши у Шведському національному музеї в Стокгольмі.

 
*

 
  
свiт таємниць
 

Інтуїція чи таємничі знання?

З давніх часів зберігаються перекази про великі події, на хід яких вплинули спонтанні, здавалося б, рішення, ніби нав’язані ззовні.
Найяскравішим прикладом можуть послужити подвиги Жанни д’Арк.
Дев’ятнадцятирічна неграмотна селянка, що стала на чолі французької армії, якщо вірити її біографії, вигнала англійців зі своєї батьківщини тільки дякуючи «голосам святих», що долинали згори!

інтуїція
інтуїція
Декілька років тому в журналі «Болгарія» з’явилось повідомлення про те, що 52-річна продавець Марина Даскалова, яка ніколи не вивчала іноземних мов, у себе вдома, коли її чоловік і племінник грали в нарди, раптом впала в транс і... заговорила чоловічим голосом по-англійськи. Чоловік подумав, що дружина збожеволіла. Але племінник, який знав англійську мову, почув з її вуст попередження про те, що доньці Даскалових не варто в цей день вилітати із Софії. Поїздку відмінили. Пізніше виявилось, що в цей день урядовим рейсом із Софії летів Тодор Живков, у зв’язку з чим виліт пасажирського рейсу, яким збиралася летіти дівчина, не набравши висоти, рухнув на землю...
Житель Москви Лев Федотов, який народився в січні 1923 і загинув в боях під Тулою в червні 1943 року, за 17 днів до нападу Німеччини на СРСР описав у своєму щоденнику, коли і як розпочнеться війна, якими темпами будуть рухатися німецькі війська і де їх зупинять. Лев Федотов був впевнений у неминучій блокаді Ленінграду і в тому, що Москва не буде в оточенні до зимових морозів, а також повідомив, коли Червона Армія почне контрнаступ. Юнак перерахував всіх союзників Німеччини, вказав протяжність фронту від Чорного до північних морів, передбачив змову фашистських генералів 1944 р.; причини вступу США у війну, неминучий крах гітлерівського рейху, наступну «холодну» війну і навіть політ в 1969р. американського космічного корабля «Аполлон-ІІ».
Всі ці свідчення більше схожі на підказку ззовні. Причому на таку підказку, про яку людина хотіла би забути. Вчені говорять, що щоденник Федотова (чи його частина, що стосується Великої Вітчизняної війни) був написаний в режимі автоматичного письма. Справа в тому, що коли тітка подзвонила йому 22 червня 1941 року і повідомила про напад Німеччини, Лев спитав: «Війна?! А чого це раптом?» Так ніби це не він написав дрібним почерком свої вражаючі пророкування в декількох загальних зошитах!
Французький письменник Жорж Блон в праці «Великий час океанів», описуючи життя французького корсара Рене Труена сенйора дю Гея, який захопив за час піратської практики 300 торгових і 60 військових кораблів, приводить таку цитату із його мемуарів. «Представляю філософам пояснити джерела і сутність внутрішнього голосу, який часто передбачав мені везіння чи невдачу. Цей тихий впертий голос не раз повідомляв мені день і обставини подій, які повинні були відбутися.»
До речі, Вальтер Скотт працював над романом «Айвенго» в подібному стані. Весь період роботи над книгою випав у нього з пам’яті. І коли йому показали примірник надрукованої книги, Скотт не признав її своєю і сказав, що нічого про неї не знає і не пам’ятає.
Просто визначення «внутрішній голос підказав» тепер замінене більш «розумним», але таким же таємничим словом – «інтуїція». На сьогоднішній день людство має лише загальне уявлення про неї. В англійській мові навіть немає слова «інтуїція», і англійці обходяться словом «інстинкт».
Про інтуїцію говорять і мемуари дружини Дмитра Івановича Менделеєва: «Якщо йому необхідно було вирішити яке-небудь важливе життєве питання, він говорив в чому справа і просив сказати мою думку про перше враження. «Тільки не думай, тільки не думай,» – повторював він. Я говорила, і це було рішенням.» Зверніть увагу на заклик до відключення свідомості, з яким звертався Менделеєв до дружини, – «тільки не думай!»
Залишається питання: чи насправді великі люди цього світу чи прості напівграмотні люди знаходили вирішення своїх проблем інтуїтивно?
Чи все-таки є якісь непізнані до цього часу закони, що дозволяють передбачити майбутнє чи бути присутніми при подіях, які відбуваються за багато кілометрів від «очевидця».
Відповіді на це поки що немає.

 
*

 
  
цiкавинки
 

Кожен 20-й британець страждає психічним розладом

Відповідно до дослідження, практично кожен 20-й житель Великобританії страждає психічним розладом. Це дослідження показало також, що чоловіки більш схильні до розладів психіки, ніж жінки, і що найбільш розповсюджений тип розладу – це невроз нав’язливих станів (обсесивно-компульсивний розлад – ОКР).
Серед жертв ОКР, які обчислюються двома мільйонами, і футболіст Девід Бекхкм, який недавно зізнався в патологічній пристрасті до порядку.
Дослідження, проведене «Британським журналом психіатрії», показало, що люди, що перебували під опікою або доглядом, більш схильні до психічних розладів і в тричі частіше страждають від параноїдальних і шизоїдных розладів, коли почувають себе ізольованими або відчуженими. Дослідниками були опитані 8889 чоловік, а потім були проведені більш детальні співбесіди з 638 респондентами.
Професор Джеремі Койд із Лондонського університету висловив надію, що ці дані допоможуть краще підібрати превентивні заходи, особливо для молодих людей. «Питання в тому, куди направити ресурси? Чи потрібно вдаватись до них тоді, коли люди демонструють явні ознаки розладу, чи на більш ранніх стадіях, коли можна цьому запобігти?»
«Володіючи цією інформацією, можна краще ідентифікувати групи підвищеного ризику в ранньому віці, коли люди виходять з-під опіки», – говорить він.
У ході дослідження було встановлено, що всі психічні розлади, за винятком розладів шизоїдного типу, коли в людей розвиваються манії, близькі до тих, які бувають при шизофренії, більш поширені серед чоловіків, ніж серед жінок.
Антисоціальна психопатія також зустрічається в чоловіків у п’ять разів частіше, ніж у жінок. Параноїдальні реакції більш поширені в людей з низькими доходами, безробітних, а також тих, які пережили розлучення або розставання з партнером.
Професор Койд сказав, що люди, які демонструють антисоціальні відхилення, частіше зустрічаються серед тих, хто зазнавав судового осуду, перебував у в’язниці або під опікою.

 
Independent

 
  
цiкавинки
 

Китайський одяг викликає рак

При виробництві близько 10% дитячого одягу в південних провінціях КНР використовувався барвник, який може викликати ракове захворювання. Такі результати перевірки, проведеної владою.
Як повідомляє Associated Press з посиланням на китайські ЗМІ, перевірці було піддано 91 партію дитячого одягу, виробленого в районі Гуандуна. Більше половини виробів не відповідали стандартам безпеки, а в частині одягу був виявлений амін - речовина, яка може викликати рак, якщо одяг довгий час контактуватиме зі шкірою. Повідомляється, що вміст шкідливої речовини перевищував допустимі норми в 10 разів.
У доповіді, опублікованій в китайській пресі, не повідомляється, чи були випадки захворювання на рак через неякісний одяг.
Що стосується інших забракованих партій, то і в них було виявлено підвищений вміст різних хімічних речовин. Йшлося і про неякісне шиття, яке також могло призвести до різних пошкоджень шкіри.
Перевірки проводилися в 22 супермаркетах південнокитайських міст.

 
Кореспондент.net

 
  
цiкавинки
 

Причину появи Австралії знайшли в Антарктиці

Американські вчені вважають, що знайшли в Антарктиці місце падіння гігантського метеорита, що викликав поділ древнього материка Гондвана й утворення Австралії.
Про це заявила група вчених під керівництвом професора геологічних наук Університету штату Огайо Ральфа фон Фрезі.
До таких висновків учені прийшли після вивчення супутникових фотознімків, що показали наявність гігантського кратера діаметром у 500 кілометрів під кілометровою товщею льоду на території Землі Уілкеса в Східній Антарктиці на південь від Австралії.
«Наслідки від падіння метеорита на Землю Уілкеса були набагато сильнішими, ніж катаклізм, що призвів до загибелі динозаврів. Можливо, у той час падіння метеориту таких розмірів призвело до катастрофічних наслідків», – повідомив Фрезі.
Як припускають дослідники, в результаті падіння гігантського метеорита на Антарктику була знищена велика частина життя як на суші, так і в океані, а австралійський материк відколовся і відсунувся до півночі. Вчені довго вважали, що катаклізм міг бути викликаний не тільки падінням метеорита, але і могутньою вулканічною активністю або іншими стихійними лихами.
Виявлений кратер більш ніж у два рази перевищує за розмірами кратер на півострові Юкатан у Мексиці, що, як думають учені, утворився в результаті падіння іншого метеорита 65 мільйонів років тому. Саме падіння цього метеорита на територію сучасної Мексики пов’язують з вимиранням динозаврів.
Вчені вважають, що діаметр метеорита, що «вбив» динозаврів, був близько 10 кілометрів, тоді як за зробленими розрахунками, діаметр метеорита, що впав на Антарктику, складає 50 кілометрів, а його вік – 250 мільйонів років.
Як стверджують автори дослідження, для підтвердження їхньої теорії необхідно провести подальші роботи, в тому числі і проби ґрунту з кратера в Антарктиці.

 
Кореспондент.net

 
  
цiкавинки
 

Знайдено прямого нащадка Чингісхана

Оксфордський генетик Брайан Сайкс знайшов прямого нащадка великого монгольського завойовника Чингісхана.
Спорідненість середньовічного монгольського воїна і викладача бухгалтерської справи Тома Робінсона підтвердилася, коли у них знайшли ідентичні ділянки хромосом.
Фрагменти генома Робінсона зберігалися в картотеці компанії Oxford Ancestors, яку заснував Сайкс, що займається відновленням родоводів.
Імовірність того, що нащадок завойовника відшукається серед 25 тисяч клієнтів компанії, була досить високою: згідно з дослідженнями трирічної давнини, у світі проживає близько 16 мільйонів людей, предком яких був Чингісхан.
Для участі в експерименті були відібрані винятково дані чоловіків: тільки в їхньому геномі присутня Y-хромосома – єдина з 23 пар хромосом у людському організмі, що передається дітям незміненою. Зокрема, з цієї причини ДНК звідти використовують для встановлення батьківства.
Чингісхан, або Темучин, помер  1227 роцу у віці 72 років. Як вважають дослідники, у монгольського лідера було більше сотні дітей (лише чотирьох з яких визнано офіційними спадкоємцями). За минулі вісім століть, на думку генетиків, нащадки Чиніисхана встигли скласти помітну частину населення Азії.

 
Кореспондент.net

 
  
консультацiї
 

Про ведення трудової книжки працівника

Коли починати вести трудову книжку?
Якщо працівник трудиться у підприємця більше 5-днів, то необхідно оформляти трудову книжку. Ця норма закріплена в ст48 КзПП України. Сам порядок ведення трудових книжок приватними підприємцями викладений в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджений наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінсоц захисту населення України від 29.07.93р.№58.

В кого повинні зберігатись трудові книжки?
Трудові книжки підприємців-працедавців зберігаються у працівників. На відміну від підриємців, трудові книжки працівників підприємств зберігаються в адміністрації роботодавця.

Як виправити помилку в трудовій книжці?
Якщо при заповненні трудової книжки запис був внесений неправильно, то закреслювати його не можна. Якщо наприклад, була невірно записана назва професії, то виправлення помилки здійсняється у такий спосіб:на наступному рядку розділу ставлять черговий порядковий номер; дату внесення запису; у графі 3 роблять позначку «Запис під №__ недійсний.Прийнятий на _________ роботу»; у графу 4 повторно записують дату й номер трудового договору, запис із якого був неправильно внесений до трудової книжки.

 
Інформація надана Сокальською Агенцією регіонального розвитку

 
  
консультацiї
 

Соціальний захист дітей війни

Дитина війни – особа, яка є громадяном України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та листа Міністрества праці та соціальної політики України №88/0/15-06/031-4 від 23.02.06 діти війни мають право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією, опаленням, водопостачанням та водовідведенням, вивезення побутових відходів) у межах середніх норм споживання.
Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 17.03.06 р. №9790/3/1-06 та листа Міністрества праці та соціальної політики України від 23.03.06 за №9790/1/1-06, щоб не створювати соіцальної напруги, управління праці та СЗН Сокальської РДА передало списки дітей війни до організацій надавачів послуг.
Але при введені в дію даних пільг виявилося багато проблематичних питань, які можна вирішити безпосередньо при зверненні до організацій самих пільговиків. Кожна окрема організація, яка надає послуги, згідно своїх вимог та не порушуючи чинного законодавства, вирішує дані питання, так як за правильність надання пільг несе відповідальність безпосередньо надавач послуги.

 
Інформація надана Управлінням праці та соціального захисту населення Сокальської РДА

 
  
пропоную, рекомендую
 

*

Працюючи в кардіологічному відділі Сокальської районної лікарні більше десяти років, зауважив, що, за останні роки значно зросли у людей серцево-судинні захворюваня, особливо – ІХС, порушень серцевого ритму, гіпертонічної хвороби з ускладненнями. Значно почастішали гіпертонічні кризи, важкі інфаркти міокарда. Якщо раніше це були проблеми людей похилого віку, то зараз серцево-судинні захворювання значно «помолодшали».
Раніше військомати направляли на обстеження і лікування одиниці призивників з подібними проблемами, а зараз кожний другий має ті чи інші порушення з боку серцево-судинної системи.
Ліки на невідкладну допомогу в нас є, але щоб пройти повноцінний курс лікування медикаменти пацієнти змушені купувати.
Фармацевтичні фірми пропонують безліч медикаментів, які в основному мало доступні нашим хворим, бо ліки від серцевих захворювань досить дорогі.
Враховуючи те, що деякі ліки, наприклад, при гіпертонічній хворобі, треба приймати пожиттєво, то це стає великою проблемою. Пацієнти перестають приймати ліки, і хвороба прогресує. І тому з великою вдячністю рекомендую фармацевтичну фірму «Genom», яка пропонує нашим пацієнтам ліки від серцево-судинних захворювань:
ІХС – «кардітал», «вазотік»;
порушень серцевого ритму –  «ритмокард»;
гіпертонічні хвороби – «дженокард», «карділол», «лозар» та ін.
Ці медикаменти є доступними для більшості пацієнтів, досить ефективними і я, і мої колеги по роботі часто призначаєм їх нашим хворим і бачимо результат.
Хочу побажати працівникам фірми «Genom» успіхів у роботі, нових досліджень і сучасних препаратів.
Інформацію про ці препарати можна було прочитати у газеті «Сільські вісті». Отже, це такі препарати фірми «Genom»: «Провіовіт», «Гловіген», «Ензимтал», «Стрейжилс», «Кофекс», «Пензим».

«Провіовіт – ефективне вирішення кишкових проблем»
«Гловіген для опимального лікування хворих на залізодефіцитну анемію».

P.S. Для сокальчан: на фірмі працює наша землячка кандидат медичних наук Іванна Осос. Вдячні їй за турботу про хворих, старих і малих.

 
А.Райко, лікар-кардіолог Сокальської ЦРЛ Львівської обл.

 
  
вiзерунок у вашу колекцiю
 

Нові сітчані візерунки для літнього гардеробу

візерунок
візерунок

візерунок
візерунок

Основний прийом в`язання – «шишечки» з 3-х стовпчиків з декількома накидами.

 
*

 
  
Сокаль - наше місто
 

Відбулась І сесія V скликання Сокальської міської ради

11 квітня 2006 р. відбулася І сесія Сокальської міської ради V скликання.

Новообрані депутати V скликання Сокальської міської ради
Новообрані депутати V скликання Сокальської міської ради
Порядок денний складався з 7 питань, першою з яких була доповідь голови міської територіальної виборчої комісії Порташа С.С. про підсумки виборів до Сокальської міської ради 26 березня 2006 р.
Отже, до Сокальської міської ради увійшло 8 політичних партій та блоків, а саме:
«Наша Україна» – 11 депутатських мандатів, Блок Юлії Тимошенко – 9, Громадянська партія «ПОРА»  – 6, Партії Віче – 3, партія «Реформи і порядок» та Партія промисловців і підприємців– по 2, Блок Костенка Плюща та Соціалістична партія – по 1.
Головою міської ради м.Сокаль обрано Савчука Петра Миколайовича, який набрав найбільшу кількість голосів – 5 525 .
Наступним пунктом роботи установчої сесії було обрання секретаря ради, затвердження заступників міського голови, затвердження виконавчого комітету міської ради.
Керуючись ст.51 п.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та враховуючи пропозицію міського голови, сесія вирішила затвердити персональний склад виконавчого комітету в кількості 11 чоловік, а згідно ст.47 цього ж закону було затверджено 6 депутатських комісій: з питань регламенту і депутатської етики; бюджету та економіки; законності та правопорядку; з питань соціально-економічного і культурного розвитку; освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту; розвитку промислового комплексу та підприємництва.
Міський голова П.Савчук
Міський голова П.Савчук
На сесію було винесено  одне з земельних питань, доповідачем якого був Царик С.І. Згідно генерального плану забудови міста, що йтиме по вул.Чорновола з метою будівництва багатоповерхових будинків піднімалося питання включення ділянки землі (1 га), що напроти кафе «Весна» в перелік для підготовки документації на продаж. Для роз’яснення: уся документація виноситься на сесію і затверджується нею, після чого сесія дає дозвіл комісії з продажу готувати документи на продаж на конкурсній основі з оголошенням про нього в ЗМІ. Кошти, що йдуть від продажу землі спрямовуються в бюджет розвитку міста.
Останнє питання «різне» охопило ряд питань – це порядок роботи барів, з пропозицією встановлення часу їхньої роботи до 23.00. Під проведення урочистостей (весіль, бенкетів тощо)– до 2.00. Також обговорювалося зайнятість молоді у вечірній час. Деякі з питань будуть розглядатися на черговій сесії.

 
Оленка Покотюк

 
  
Сокаль - наше місто
 

Персональний склад виконавчого комітету

1. Савчук Петро Миколайович – міський голова;
2. Козакевич Леонід Володимирович – заступник міського голови;
3. Чабан Любомир Теодозійович – заступник міського голови з питань виконавчої діяльності;
4. Чугай Тетяна Степанівна – секретар ради;
5. Шевчук Степан Петрович – начальник відділу земельних ресурсів;
6. Баралус Мирослава Йосипівна – районний архітектор;
7. Мельник Ігор Богданович – головний санітарний лікар;
8. Лобода Тетяна Петрівна – директор Сокальської районної централізованої бібліотечної системи;
9. Самофалова Тетяна Георгіївна – головний інженер КП «Сокальжитлокомунсервіс»;
10. Олейчук Віктор Миколайович – підприємець;
11. Савчук Зоя Йосипівна – підприємець.

 
Оленка Покотюк

 
  
Сокаль - наше місто
 

Постійні депутатські комісії при Сокальській міській раді

І. З питань регламенту і депутатської етики:
1.Семчук Л.В. – голова комісії
2. Саганська О.В.
3. Вець І.Б.

ІІ. З питань бюджету і економіки:
1. Красільчук О.С. – голова комісії
2. Король Г.П.
3. Бабух О.В.
4. Сташко Р.А.

ІІІ. З питань законності та правопорядку:
1. Цюпа Н.І. – голова комісії
2. Сольвар О.М.
3. Поліщук М.І.
4. Петрушка В.Я.
5. Щербатий М.Й.
6. Радик А.В.
7. Боднар В.В.

ІV. З питань соціально-економічного і культурного розвитку:
1. Леськів Б.В. – голова комісії
2. Музика Є.І.
3. Евель В.І.
4. Войтюк В.В.
5. Кіпень В.М.
6. Ющенко В.Л.
7. Зарічний Б.С.

V. З питань освіти, культури, охорони здоров’я, фізкультури і спорту:
1. Михайлевич В.І. – голова комісії
2. Мельник Н.М.
3. Цимборський Я.І.
4. Пашковський Р.Є.
5. Конопльов В.А.
6. Покотюк О.М.

VІ. З питань розвитку промислового комплексу та підприємництва:
1. Кіс Т.І. – голова комісії
2. Бабух А.М.
3. Тракало Б.М.
4. Підкіпняк Я.В.
5. Паньків Є.Г.
6. Касьян Р.М.
7. Чепіль Я.Б.

 
Оленка Покотюк

 
  
Сокаль - наше місто
 

Комісії при виконкомі Сокальської міської ради:

І. Адміністративна:
1.Козакевич В.Л. – голова комісії
2. Мурза О.Р. – секретар комісії
3. Думас В.О.
4. Сольвар О.М.
5. Чернявська Х.М.

ІІ. Житлова:
1. Козакевич В.Л. – голова комісії
2. Мурза О.Р. – секретар комісії
3. Михалюк Н.В.
4. Романчук Н.Я.
5. Чернявська Х.М.
6. Евель В.І.

ІІІ. Земельно-узгоджувальна:
1. Боднар В.В. – голова комісії
2. Царик С.І.
3. Якимець Г.В.
4. Моньчук Б.П.
5. Щербатий М.В.

ІV. Контрольна комісія з питань продажу і оренди землі на конкурсних засадах:
1. Савчук П.М. – голова комісії
2. Царик С.І. – секретар комісії
3. Шевчук С.П.
4. Баралус М.Й.
5. Козакевич В.Л.
6. Олейчук В.М.
7. Радик А.В.

 
Оленка Покотюк

 
  
Сокаль - наше місто
 

Один з робочих днів міської ради

На одній з чергових нарад з комунальниками, що провів  її традиційно міський голова Петро Савчук, були присутні керівники комунальних служб міста, заступник міського голови, перший заступник голови Райдержадміністрації Олексій Кінах, начальник дільничної інспекції райвідділу міліції Володимир Звадюк, якого міська влада запросила до участі.
На нараді обговорювалось питання несення патрульно-постової служби, роботи дільничних. Така служба вкрай потрібна нашому місту, комунальники навіть згодні співпрацювати з дільничними інспекторами. Зокрема, вони готові надавати інформацію дільничним інспекторам на що треба звертати увагу, розкажуть про «точки», де збирається неблагополучна молодь, а також місця, де в котрий раз крадуть дорожні знаки, люки, б’ють ліхтарі, шибки у під’їздах, ламають вхідні двері, тощо. За словами керівників комунальних підприємств, ця співпраця призведе до покращення криміногенної ситуації.
Також гостро було поставлене питання про роботу розважальних закладів Сокаля, які працюють в нічний час і розливають спиртні напої.
Дискусія навколо криміногенної ситуації точилась доволі жорстка. Були заторкнуті проблеми і щодо крадіжок каналізаційних люків, наркоманії, роботи міліції в цілому. За твердженнями представників правоохоронних органів, проблема не стоїть в площині бажання чи не бажання патрулювати вулиці, вона знаходиться на рівні забезпечення міліції, оплати праці та соціального захисту. Влада міста і району наполягає на патрулюванні. Міський голова Петро Савчук, спираючись на громадські організації запропонував навіть спільну роботу.
В цілому, присутні зійшлись на думці обговорити усі проблеми правоохоронців, кримінальної ситуації, співпраці з владою на окремих заходах – нарадах, колегії РДА тощо.

 
Оленка Покотюк

 
  
Сокаль - наше місто
 

Ставки єдиного податку по м.Сокаль

За рішенням № 397 від 18.01.2006 р. Сокальська міська рада на ХХІ сесії IV скликання згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктами малого підприємництва», Закону України «Про Державний бюджет на 2006 р.» та, враховуючи пропозиції бюджетної комісії, вирішила і затвердила такі ставки єдиного податку для фізичних осіб – суб`єктів підприємницької діяльності:

Додаток № 1
до рішення ХХІ сесії Сокальської міської ради IV-го скликання від 18.01.2006 р. № 397

№ п/п  Назва підприємницької діяльності   І зона  ІІ зона
У сфері виробництва і реалізації товарів народного споживання
1. Пошиття і реалізація жіночого легкого одягу/сукні, крім весільних, сарафани, жакети             60,00  50,00
2. Пошиття і реалізація весільних суконь, а також виготовлення весільного одягу та ін. атрибутики           120,00  110,00
3. Пошиття і реалізація верхнього чоловічого і жіночого одягу (плащі, куртки, костюми, штани і ін.)    80,00  70,00
4. Пошиття і реалізація верхнього одягу з хутра    100,00  90,00
5. Пошиття і реалізація шапок з нутрій, кролика, овчини         60,00  50,00
6. Пошиття і реалізація шапок з хутра звірів: лисиці, норки, фредки, ондатри      80,00  60,00
7. Пошиття і реалізація взуття      150,00  135,00
8. Виготовлення надмогильних пам’ятників    180,00  160,00
9. Виготовлення і реалізація виробів з рогози, очерету (вінки, тапочки)        30,00  30,00
10. Виготовлення і реалізація столярних виробів: вікна, двері, паркет та інші      190,00  180,00
11. Виготовлення і реалізація дерев’яних виробів: сувеніри, решета та інші       30,00  30,00
12. Виготовлення і реалізація меблів     190,00  170,00
13. Виготовлення і реалізація графічних товарів: картини, образи та інші       75,00  75,00
14. Ремонт і виготовлення біжутерії та галантереї   45,00  30,00
15. Реалізація акваріумних рибок, співучих декоративних пташок      30,00  30,00
16. Ремонт і виготовлення ювелірних виробів    130,00  120,00
17. Виготовлення і реалізація хліба, хлібобулочних виробів  80,00  70,00
18. Виготовлення і реалізація різних видів копченостей: ковбаса, шинка, шпондер, риба та інші     120,00  110,00
19. Оптова торговельна діяльність     190,00  180,00
20. Торгово-посередницька діяльність     190,00  180,00
21. Торговельна діяльність, яка здійснюється громадянами:
– будівельними матеріалами, побутовою технікою, господарськими товарами      190,00  180,00
– посуд         100,00  90,00
– товари побутової хімії       100,00  90,00
– промисловими товарами      90,00  70,00
– продаж мисливсько-рибальського знаряддя    80,00  70,00
– торгівля товарами, які були вжитку (секонд-хенд)   45,00  45,00
– продовольчими товарами та продукцією громадського харчування        90,00  70,00
– продаж автотранспортних засобів     200,00  190,00
– продаж запчастин для автотранспортних засобів   190,00  180,00
– продаж квітів, вінків, подарунків     190,00  180,00
– послуги аудіо-, відеозапису      150,00  135,00
– прокат і реалізація відео та аудіо касет, комп’ютерних картриджів         65,00  50,00
– зубопротезування та інші стоматологічні послуги   200,00  190,00
– виготовлення металевих огорож     150,00  150,00
– виготовлення кондитерських виробів та морозива   75,00  60,00
– виготовлення і реалізація шкарпеткових виробів   150,00  150,00
– виготовлення блоків       90,00  80,00
– побутові газозварювальні роботи     110,00  90,00
– реалізація бланків і канцтоварів      50,00  50,00
– графічні роботи рекламно-видавнича діяльність   150,00  150,00
– торговельна діяльність, яка здійснюється громадянами у сфері громадського харчування      60,00  50,00
– торговельна діяльність з неповним робочим днем   50,00  40,00
– продаж товарів вітчизняного виробництва    50,00  50,00
– продаж дитячого харчування і косметики в аптеках міста  30,00  30,00
– діагностика та ремонт інженерних систем виприску і автоелектроніки        60,00  50,00
– заготівля молока і сільськогосподарської продукції від населення        50,00  50,00
– гуртово роздрібна торгівля медикаментами, компонентами та препаратами крові       40,00  40,00
– продаж комп’ютерної техніки      190,00  170,00
– виготовлення і продаж окулярної оптики і виробів медичного призначення        70,00  70,00
– шліфування паркету       50,00  50,00
– комп’ютерні послуги та послуги технічного характеру   50,00  50,00
– комп’ютерні ігри для дітей      70,00  70,00
– організації дозвілля для дітей в міському парку, торгівля морозивом і напоями       25,00  25,00
– реалізація підручниками, посібників, дитячої і художньої літератури, канцтоварів, періодичних видань  60,00  50,00
– реалізація україномовних видань     20,00  20,00
– прокат весільних суконь      50,00  50,00
– надання перукарських послуг на дому у населення   35,00  35,00
– концертно-гастрольна діяльність     200,00  200,00
– косметологічні послуги       60,00  60,00
– продаж, монтаж і обслуговування теплотехнічного та допоміжного обладнання для підприємницької діяльності  80,00  80,00
– виробництво олії і супутніх товарів     70,00  70,00
– виготовлення і переробка деревини довж. до 1,3 м та її реалізація        90,00  90,00
– закупка макулатури від населення     25,00  25,00

Міський голова    П.М.Савчук

 
Оленка Покотюк

 
  
Сокаль - наше місто
 

Круглий стіл «Суспільний договір між владою та громадськими організаціями»

Міські депутати та представники громадських організацій під час обговорення створення суспільного договору
Міські депутати та представники громадських організацій під час обговорення створення суспільного договору
16 квітня 2006 р. в рамках проекту громади м.Сокаль «Добробут кожної людини – запорука демократії» відбувся круглий стіл представників коаліції проекту та новообраних депутатів Сокальської міської ради з метою обговорення реальності та можливостей створення суспільного договору між владою та громадськими організаціями.
Перш за все, менеджер проекту Мар’яна Яремчук презентувала проект. Хоча діяльність його у місті вже достатньо відома, та все ж присутні мали змогу ще раз ознайомитись з його напрацюваннями, досвідом та планами з реалізації ІІ хвилі проекту (тобто його продовженням, яке розпочалось з грудня 2005р.).
Працює проект у 3-ох напрямках: робота з групами взаємодопомоги, створення соціального підприємництва, розробка суспільного договору «Компакту» між громадськими організаціями та владними структурами міста.
Власне, з цього ж приводу на круглий стіл були запрошені депутати Сокальської міської ради, адже будь-яка угода, яка підписується між владою та громадою потребує підтримки депутатів.
Отже, що ж таке суспільний договір? Це загальна форма угоди про принципи та механізми співпраці між урядовими структурами та НУО. Термін «Компакт», що застосовується до цього договору, – назва угоди між Урядом Шотландії та громадськими організаціями країни про принципи співробітництва. Сокальський проект виконується за фінансової підтримки Великобританії, тим самим прагне передати найкращий досвід розвитку суспільства саме цієї країни, тому виникла ідея не змінювати назву цього договору, підкреслюючи його походження. Такі угоди вже підписані та працюють в Уельсі, Шотландії і дуже добре у таких маленьких містечках, як наш Сокаль. Тому це слово буде використовуватись при написанні соціальної угоди.
Отже, коаліція громадських організацій проекту планує розробити спільно з міською радою та депутатами цей суспільний договір, зробити його таким, щоб він був не тільки урочисто підписаним документом, а таким, який допоможе вирішувати певні проблемні питанння, матиме певні взаємозобов’язання між НУО та владою і відповідно ставитиме завдання.
В залежності від того, як він буде охоплювати сфери діяльності, якою буде робота, відповідно від того буде залежати, чи буде він дієвим, чи просто паперовою угодою.
Презентація продовжилася дискусією щодо доцільності такого договору у м.Сокалі. Обговорювалася готовність нашої громади до такого виду співпраці, її результати для громади, майбутнє цього суспільного договіру.
Як зазначила Мар’яна Яремчук, власне коаліція за 1,5 роки роботи в проекті, перейнявши досвід громад, як закордонний, так і український, що виконують подібні проекти за сприяння програми «Демократизація України: програма малих проектів», в певній мірі «виросли» до того етапу, щоб пропонувати підписати певну угоду з владними структурами міста.
Тарас Кіс, депутат Сокальської міської ради від ГП «Пора» вважає: «...що ми зобов’язані розробити такий договір. Це дасть змогу громаді свого роду контролювати діяльність влади та забезпечить її відкритість. Тим самим вона стане ближчою до втілення ідей, що пропонуватимуться громадою».
Богдан Зарічний, депутат міської ради (блок «Наша Україна»), запропонував створити ініціативну робочу  групу з депутатів, розробити проект угоди і подати його на розгляд депутатів, а коли виробляться конкретні бачення, можна буде підписувати цю угоду. «Це, я вважаю, хороший крок до громадянського суспільства».
Олександр Новацький, pr-консультант проекту, відзначив: «Цей договір є вигідним для влади. Громадскість буде мати реальну можливість якимось чином впливати на хід подій, що відбуватимуться в місті, зокрема, соціальних програм. Підписання цього договору має бути подією для міста.
Власне, уже добрим досвідом співпраці громадськості та влади є громадські слухання, започатковані саме цим проектом під час яких народжуються хороші ідеї від самої громади.»
Ольга Красільчук (блок «Наша Україна»): «Ми, депутати, повинні бути тим місточком між владою та громадою. Нам потрібно, перш за все, вивчити проблеми та побажання людей, а потім все це враховувати при укладанні цієї суспільної угоди.»
Тетяна Чугай, секретар Сокальської міської ради (блок «Наша Україна»): «Я вважаю, що така суспільна угода – великий позитив, оскільки ми будемо працювати з громадою та громадськими організаціями, прикладом цього позитиву вже є громадські слухання, які були проведені спільно з коаліцією громадських організацій, бо самим було важко їх зробити. Отже, сама влада нічого не зможе зробити без громадських організацій, тому що всі відділи та фахівці в основному зосереджені в адміністрації, яка в цілому працює на район.»
Під час обговорення прозвучала пропозиція створення трьохсторонньої угоди між владою, бізнесом та громадськими організаціями, що відрізнятиметься від угоди Великобританії.
Представники коаліції зацікавлені в залученні до угоди усіх громадських організацій Сокаля для того, щоб охопити більш ширше коло людей, щоб зробити угоду цікавішою та взаємовигіднішою.
Наприкінці круглого столу було обговорено план дій щодо підписання «Компакту», проблем міста та шляхів їх вирішення.

 
Оленка Покотюк

 
  
Джерело мудрості
 

*

Людина лінива й працелюбна настільки, наскільки їй це вдається.

Людину, яка не вірить у себе, не торкнулася гармонія світу.

Любов – результат абсолютного здоров`я душі. Коли душа здорова, вона дивиться на світ обнадійливо, з вірою; все їй під силу, все вона може.

Руйнація мистецтва починається з руйнації особистості.

 
*

 

 

  Пиши українською
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
15:03, 18 вересня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464