Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

Сокаль і Сокальщина :: Храм серця:: червень 2005р.

повернутися  на головну Храму серця
повернутися до червневого номеру
Рубрика «Серед книг»
Підготувала Валентина Скибінська

«Осяяна Світлом»

 

В попередніх номерах нашого часопису ми друкували розповідь про велику Божу таїну: що нас чекає після земної смерті. Пропонуємо Вашій увазі продовження уривків з книги Бетті Джин Еді «Осяяна Світлом».

(Продовження. Поч. в № 36-43, 46-47, 49-51)

Я згадала, що теж зустрічала людей, які, здавалось, були мені дуже знайомі. В першу мить нашої зустрічі відчувала миттєву близькість і пізнавала їх, хоч і не розуміла чому. Тепер знаю, що вони були післані з визначеною метою, тому і залишилися особливими, близькими, знайомими й рідними.

Мої супроводжуючі заговорили знову, відірвавши мене від думок, і сказали, що через недостатній рівень знань я ніколи не повинна судити інших. Ті, хто проходили повз п’яного, не могли роздивитись його благочестиву душу і тому судили про нього тільки за зовнішніми ознаками. Знала, що і я маю таку ж провину, мовчки осуджуючи різні причини: за багатством чи зовнішніми зідбностями. Тепер бачу, що була несправедлива, що не мала ніякої уяви про те, яке було їх життя і ще, що більш важливо, їх душі. До мене прийшла така думка: «Оскільки бідні завжди з тобою, ти в будь-яку хвилину можеш зробити їм добро». Але навіть після того, як вислів із Святого Письма згадався мені, всеодно це мене турбувало: «Чому у нас є бідні? Чому Бог не може забезпечити нас всім необхідним? Чому Він не може підказати адвокату справедливо розділити свої гроші з іншими?» Наставники перервали мої думки і сказали: «Серед нас є ангели, які ходять тут, про яких ми навіть не здогадуємся.»

Я була здивована, і тільки гіди допомогли мені зрозуміти, що всі ми зобов’язались у світі духів допомагати один одному, але не поспішаємо виконувати наші обіти, зроблені задовго до приходу на землю. Тому Бог посилає ангелів, щоб підігнати нас, допомогти нам чесно виконувати ці обіцянки. Він не примушує нас, але може нас «поспішити». Ми не знаємо, хто вони, ці істоти, бо виглядають, як і всі інші, але бувають з нами частіше, ніж ми знаємо.

Я не відчувала докору, але розуміла, що зовсім недооцінюю допомогу Господа нам на землі. Він дає всю необхідну допомогу, яку тільки може дати, не втручаючись в наші дії, методи, ідеї й вільну волю. Ми повинні охоче допомагати одне одному, розуміючи, що бідний гідний такої поваги, як і багатий.

Нам необхідно охоче признавати всіх інших, навіть якщо вони і відрізняються від нас. Всі гідні нашої любові і доброти. Немає права бути нетерпимими, недобрими або «перенасиченими»! Ми не маємо права дивитись на інших звисока чи осуджувати їх в наших серцях. Єдине, що ми можемо взяти з собою з цього життя, – це те добре, що ми зробили для інших. Я бачила, що всі наші добрі вчинки і слова повернуться до нас, благословляючи нас, помножені в сотні разів після цього життя. Наша сила в нашому милосерді.

П’яний щез з мого поля зору. Моя душа була наповнена розумінням і любов’ю, адже я теж можу допомагати іншим, як той п’яний допоміг своєму другу. Я теж можу бласловляти інших ще в цьому житті. В моій душі відізвалось як заключний акорд: наша сила в нашому милосерді.

Молитва

Я збирала знання, що лились на мене, про людство і Божественну Цінність кожної душі, прагнучи їх все більше й більше – світла і знань. Небеса відкрились мені знову, і я побачила земну кулю, що оберталась в космічному просторі. Бачила багато світлових променів, що із землі були направлені до неба, ніби маяки. Деякі з них були дуже широкі і врізались в небеса, ніби могутні лазерні промені. Інші нагадували ілюмінацію із мініатюрних ліхтарів, а деякі були не більше, ніж іскорки. Я здивувалась, коли мені сказали, що ці промені енергії були молитвами людей на землі. Я бачила ангелів, що спеціально відповідали за молитви людей і спішили їм відповісти. Вони були організовані так, щоб давати якнайбільше допомоги молільникам, літаючи від однієї людини до іншої, і були наповнені любов’ю і радістю від своєї роботи.

Вони були раді допомогти нам, особливо тим, хто з вірою і старанням підносили свої молитви до неба, бо це було достатньо, щоб отримати відповідь негайно. Вони завжди відповідали дуже ясно, спочатку всім разом, а потім кожному окремо по черзі до тих пір, поки кожному не були дані відповіді. Але я звернула увагу, що в нещирих, завчених молитвах було небагато або майже ніякого світла, і, не маючи достатньої сили, багато з них не були почуті. Тому, коли ми маємо велику потребу чи молимось за інших людей, промені передаються прямо від нас і моментально отримуються ангелами. Нема більшої молитви, ніж матері за своїх дітей. Це найчесніші молитви, бо в них величезне бажання, а часами й почуття відчаю. Мати здатна віддати все серце своїм дітям і вмовляти з величезною силою Бога за них. І всі ми здатні донести наші молитви до Творця.

Я зрозуміла, що, як тільки наші молитви сказані, треба вірити в силу Господа Бога і більше не звертатись з цими проханнями, бо Він обов’язково відповість на них, краще знаючи, що нам, немічним, треба. Він знає наші нужди на всі часи і просто чекає, коли ми попросимо його допомогти. У Нього досить могутності, щоб відповісти на молитви, бо Він зв’язаний своїм власним законом з нашою волею. Ми повинні признавати Його волю, щоб вона стала нашою, довіряти Йому. І як тільки ми попросимо Його щиро, відкинувши всякі сумніви, ми будемо почуті.

(Продовження в наступному номері)

     

 

  Пиши українською
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
14:47, 29 березня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464