|
Чи може людина жити без Бога? Безперечно,
ні! Що таке Віра? Це усвідомлення того, що без Бога ти не зможеш
прожити жодної миті. Чи дає Бог терпіння? Дає, бо любить цю людину
і завжди пам’ятає про неї. Такі основні мотиви третьої збірки молодої
поетеси зі Сокаля Ольги Головацької «Струна любові» (Сокаль: ТзОВ
«Вісник», 2004. – 152 с.). Україна, українці завжди під Божою ласкою,
бо
Я знаю: кожен нагороду
Одержить в Бога у житті.
Бо в мого бідного народу
Лишилась віра у душі,
(с.10) стверджує поетеса.
Духовною лірикою збірка Ольги Головацької не обмежується. До
неї увійшли вірші на патріотичну тему – цикл «В моєму серці – Україна»,
роздуми про життя – «Скарб – життя», лірика – «Струна любові», а
також віншування. «Вірші молодої сокальської поетеси говорять самі
за себе, – пише у передмові поет Євген Кравчук. – і я сподіваюсь,
що читачам третьої збірки поезій «Струна любові» вірші Ольги Головацької
сподобаються».
На жаль, часто трапляється, що в поета (зрештою, у будь-якого
митця) виникає самозакоханість. Особливо в молодих. Прикро, бо вона
веде до творчої деградації, а не до творчого прогресу. Свого часу
художник Ілля Рєпін застерігав у листах: «Я ніколи не відчуваю вдоволення
тим, що написав. Сьогодні намагаюся краще писати, ніж учора». Такий
підхід до творчості притаманний Ользі Головацькій. Вона не хоче
розчарувати читача повтореннями, а шукає нові форми, нові образи,
нові ідеї: вибирає з поетичного доробку все найкраще. А головне
– завжди в творчому пошуку!
|
|