Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

Сокаль і Сокальщина :: Храм серця:: січень 2005р.

повернутися  на головну Храму серця
повернутися до січневого номеру
Іванна АДАМЧУК, психолог, м.Червоноград

Роздуми про людину

 

В наш час людина переживає важкі часи – ідеологічна та професійна переорієнтація, пошуки нової роботи, визначення нових життєвих пріоритетів, нерозвиненість соціальних інститутів не сприяють нормальному функціонуванню сім’ї. Найбільше проблем з дітьми. Адже нинішні молоді батьки виховувались в іншому соціальному середовищі і, здебільшого, не знають, як виховувати в нових умовах. Окрім того, держава, загалом, значно меншою мірою турбується про дітей: кількість гуртків, секцій спортивного, культурного, оздоровчого характеру зменшилась. А ті, що ще функціонують, втратили державну підтримку і стали платними, тож не кожна сім’я може дозволити собі віддати туди дитину. На жаль, як ніколи, багато дітей зараз залишаються без батьківського догляду. Крім того, в родині, як це не прикро, втрачається авторитет батька і матері, на який спиралась традиційна українська педагогіка. Безперечно, батькам важко, але, якщо вони тільки нарікають на складні обставини і на жорстокий час, діти перестають їх поважати, вважаючи безпорадними перед життєвими проблемами.

Вихід із цього скрутного становища може бути таким: якщо неможливо змінити зовнішні обставини, треба створити своєрідну сімейну оазу – доброзичливе, відкрите середовище, сповнене довіри, любові, підтримки, взаєморозуміння, тобто, захистити дітей і себе від катаклізмів бурхливого життя. Відносно, звісно, тому що діти повинні знати все про життя, але й бути певними, що в цьому житті у них є дім, в якому їх люблять просто за те, що вони є, в якому їх завжди зрозуміють і підтримають. Це допоможе їм подолати негаразди, дозволить самореалізуватися, підтримає і вселятиме віру в себе і своє майбутнє, дозволить «залікувати» рани, отримані «назовні». Але це стосується тільки неконфліктної сім’ї. Конфліктна сім’я, навпаки, може стати найбільшим нещастям в житті дитини, сформувати негативне ставлення до себе і до світу в цілому, завдати глибоких психолгічних травм. Конфліктність родини – це не тільки пияцтво, наркоманія, бійки і чвари, аморальна поведінка. Іноді у добропорядній, на перший погляд, сім’ї настільки напружена атмосфера, недовіра, байдужість, ворожість, що у дитини формуються негативні, асоціальні риси характеру або й психічні відхилення.

Стосунки між людьми, а особливо в сім’ї, – найвагоміший чинник, який впливає на якість життя людини.

Ми, батьки, мусимо пам’ятати, що родина – це школа, в якій дитина вчиться жити, вчиться любити і бути успішною. Саме в родині наші сини й доньки засвоюють правила поведінки, вчаться приймати рішення і відповідати за них. Від сім’ї беруть початок цінності, які вони будуть сповідувати все життя, на яких будуватиметься їх ставлення до світу і до себе. Вплив сім’ї – позитивний, чи, рідше, негативний – завжди більший, ніж будь-який інший. Всі інші впливи – дитячого садка, школи, оточення ровесників – або довершують підмурівок сімейного виховання, або створюють в житті дитини конфлікт, якщо вимоги і норми в родині і поза її межами суттєво відрізняються. Вирішити цей конфлікт дитина може по-різному: або звикне жити в умовах подвійної моралі і це заважатиме їй розвиватися, або ж страждатиме все життя від надмірного напруження, або вибудує свою систему цінностей, які відрізнятимуться від сімейних.

Важливим «якісним» показником родини є рівень духовності у відносинах. Всі ми приходимо на світ з духовними потребами, і життя в сім’ї може їх суттєво розширити, якщо в родині дійсно переважають духовні цінності і дитина змалечку насичується ними. А може істотно звузити і примусити дитину відчувати себе відчуженою, обділеною духовним теплом, якщо дорослі члени сім’ї – виражені прагматики і духовні потреби дитини не задовільняються.

З родини дитина мусить піти у самостійне життя з відчуттям своєї неповторності і значущості для інших. Без цього вона не зможе впевнено ставити собі значимі цілі і досягати їх, без цього вона не зможе бути щасливою. Від сім’ї, від материнської любові бере початок і почуття безпеки, захищеності і впевненості в собі, яке залишається в дитини на все життя.

Якою б не була наша дитина: чи вона наша гордість, чи ми соромимось її – це дзеркало нашої сім’ї. Дзеркало в тому плані, що вона відображає те, що ми їй даємо: любов чи ворожість, толерантність чи агресивність, зацікавленість чи байдужість, корисливість чи безкорисливість. ВСЕ, ЩО У НАШИХ ДІТЕЙ, – ВІД НАС. Пам’ятаймо про це.


     

 

  Пиши українською
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
00:31, 13 квітня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464