Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

Сокаль і Сокальщина :: Храм серця:: січень 2005р.

повернутися  на головну Храму серця
повернутися до січневого номеру
Підготувала Валентина СКИБІНСЬКА

«Осяяна Світлом»

(Продовження. Поч. в № 36-43) В попередніх номерах нашого часопису ми друкували розповідь про велику Божу таїну: що нас чекає після земної смерті. Пропонуємо Вашій увазі продовження уривків з книги Бетті Джин Еді «Осяяна Світлом».

 

САД

По дорозі в наш сад, я бачила гори, надзвичайні долини і ріки вдалині. Ті, що мене супроводжували, покинули мене і дозволили продовжувати подорож самостійно. Це, мабуть, для того, щоб я могла відчути всю красу саду, і ніхто не заважав. У саду було повно дерев, квітів і рослин, які якось створювали таке відчуття, ніби вони були призначені рости саме тут, де знаходились. Деякий час я йшла по траві. Вона була холодна, яскраво зелена і здавалась живою, викликала бадьорий настрій. Але, що особливо вражало мене – це насичені фарби. Нічого схожого на землі ми не маємо.

Тут, коли світло падає на предмет, він відбивається у визначеному кольорі. Можливі тисячі відтінків. Світло в духовному світі не обов’язково відбивається від чого-небудь. Воно виходить зсередини і є суттю життя. Можливі мільйони і мільярди красок.

Квіти, наприклад, настіль¬ки яскраві, що випромінюють квіткове сіяння і здаються крихкими. Тому, що кожна рослина в сильному ореолі світла, то неможливо визначити, де вона починається і закінчується. Це, очевидно, ще тому, що кожна частина рослини, кожна її мікроскопічна частинка, виведена із власного інтелекту. Це найяскравіше сяйво. Кожна крихітна частинка наповнена своїм власним життям і може бути перетворена разом з іншими елементами, створюючи все, що можливо, із існуючого. Той же елемент, що в цей момент живе в квітці, може пізніше стати частинкою чого-небудь ще і бути таким же живим. У квітки нема душі, як у нас, але у неї є інтелект і внутрішня організація, і він може реагувати на волю Господа Бога та інші закони Вселенної. Все це, очевидно, створене тут, але особливо яскраво видно в квітках.

Прекрасна річка протікала через сад недалеко від мене, і вона миттєво привабила мою увагу. Я побачила, що річка починалась із великого спадаючого водопаду найчистішої води і впадала у ставок. Вона заворожувала своєю кришталевою прозорістю і життям.

Життя. Воно було і у воді. Кожна крапелька у водопаді мала свій власний інтелект і призначення. Мелодія величної краси неслась із водопаду і наповняла сад, зливаючись в кінці кінців з іншими мелодіями, які я тільки зараз стала слабенько розуміти та усвідомлювати. Музика звучала із води, із її інтелекту, і кожна крапля мала свій тон і мелодію, які зливались і взаємодіяли з іншими звуками і простягались навкруги. Вода прославляла Бога за дане їй життя і радість. Заальний ефект, здавалось, був за межами можливостей будь-якої симфонії чи композиції. Порівнюючи з нашою кращою музикою, вона тут буде звучати так, як би дитина грала на барабані із бляхи.

Ми просто не здатні зрозуміти безмежну силу тієї музики, не говорячи вже про те, щоб пробувати створити її. Коли я підійшла ближче до річки, подумалось, що це, можливо, «жива вода», що згадується у Святому Писанні, і я захотіла скупатися в ній.

Коли я наблизилась до води, то помітила троянду недалеко від мене, яка, здавалось, стояла окремо від інших квітів, і я зупинилась, щоб її роздивитись. Краса її була захоплююча. Серед усіх квітів тут ні одна квітка не захопила мене так, як ця. Вона тихо розгойдувалась під ніжну, ледве чутну музику і співала хвалу Господу Богу своїми власними приємними тонами.

Я зрозуміла, що можу дійсно бачити, як вона розвивається і як розростається у мене прямо на очах, моя душа була зворушена цим, і я захотіла жити її життям, ввійти в нього і відчути її душу. І як тільки ці думки прийшли до мене, я, здавалось, була в стані бачити, що всередині у неї. Це було так, якби мій зір став мікроскопічним і дозволив мені проникнути в найглибші частинки троянди. Я відчула, що це було набагато більше, ніж зорове сприйняття. Я відчувала присутність троянди навколо мене так, як би я була дійсно всередині її і була частиною квітки. Я відчувала це ніби я була та квітка. Я відчувала, як троянда розгойдується під музику всіх інших квітів, і я відчула, що вона створила свою власну музику, мелодію, яка досконало гармоніювала з тисячами інших троянд, єднаючись з ними. Я розуміла, що музика в моїй квітці виходить із її окремих частин, що її пелюстки виголошували свої особливі звуки, і що кожний інтелект всередині цієї пелюстки був доповненям досконалих нот, кожна з яких працювала гармонійно для спільного ефекту. Яка це була радість!

Моя радість була абсолютно повною! Я відчувала Господа Бога в рослині, в мені, і Його любов, що вливалась у мене. Ми були єдине ціле, я ніколи не забуду троянду, якою була я. Це пережите мною всього лише іскорка тої величезної радості, яка доступна в духовному світі. Існування одного зі всіма іншими було таке велике, що я буду дорожити цим вічно.


     

 

  Пиши українською
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
00:37, 13 квітня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464