Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua                             /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Обговорити на форумі

Сокаль і Сокальщина :: Храм серця:: січень 2005р.

повернутися  на головну Храму серця
повернутися до січневого номеру
Мирослава ІВАНЕЦЬ, м.Сокаль

Слово Митрополита Іларіона про закон і благодать

 

Про закон, Мойсеєм даний, і про благодать та істину, що були Ісусом Христом, і як закон одійшов, а благодать і істина всю землю сповнили, і віра на всі народи поширилась, і на наш народ руський, і похвала кагану нашому Володимиру, що ним охрещені ми були. І молитва до Бога од усієї землі нашої.

Прийняття християнства на Україні-Русі виклакало потребу в проповідницько-повчальній літературі. Євангельське вчення утверджувалося у своєрідному жанрі проповіді. Таким зразком проповіді-панегірика (прославлення) є «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. Це перший українець на митрополичім престолі у Києві (1051). З Початкового літопису дізнаємося, що Іларіон (спочатку «муж») був священиком у Берестові під Києвом. Це був «муж благ, книжен і постник».

Його «Слово про закон і благодать» є прикладом тогочасного красномовства. Це твір високомистецької риторики, якому притаманні як ерудиція, так і глибокі почуття. Проповідь була виголошена у 1047 році. Складається вона з трьох частин: теологічної, біографічної і молитви.

Уже в заголовку підкреслено, що мова йтиме про «благодать» (тобто про Новий Заповіт, християнство), яка для автора є синонімом істини. «Благодать і істина всю землю сповнили, і віра на всі роди поширилась і на наш народ руський,» – читаємо у творі. Вживаючи поняття «закон» автор має на увазі перші п’ять книг Старого Заповіту, в яких викладено віровчення, засноване на 10 Божих заповідях.

У першій частині твору автор використовує біблійні настанови. Рабиня Агар і місячне сяйво символізують Закон. «Блякне, бо світло місяця перед сяйвом сонячним,» – пише автор. Біб¬лійна Сара, яка була вільною жінкою, і сонце означають християнство.

У «Слові» щедро цитуються книги Старого і Нового Завітів. Іларіон зупиняється на окремих моментах життя Христа, щоб підкреслити Його невичерпне людинолюбство. Ідея Христа як Боголюдини проводиться послідовно у творі. «Як людина розп’ятий був, і як Бог своєю владою разом із Ним розп’ятого впустив у рай».

Друга частина «Слова» розповідає про поширення християнства на Русі-Україні. Царем, який «почув нову вість і побачив світло», став Володимир. «Всі народи почитають і славлять кожний свого вчителя, того, хто навчив їх... Похвалимо ж і ми, по силі нашій, хоч малими похвалами, того, хто велике і дивне сотворив, – Володимира. Не в худорідній і невідомій землі володарював той, а в Руській, про яку відати і чути на всі чотири сторони землі». В цій тезі автор поєднує могутнє євангельське чуття із глибоким патріотизмом. Зворушливо, піднесено Іларіон возвеличує Володимира: «Як знайшов ти Христа? Як передався Йому? Як тобі серце розкрилося? Як увійшов у тебе страх Божий?» Автор прославляє велич духу, щедрість князя, говорячи: «Спільником своїм зробив тебе Господь на небесах...» Іларіон виголосив у Десятинній церкві похвалу «великому кагану нашея земля Володимиру за те», що князь охрестив Русь.

Князь Ярослав, якому при хрещенні дали ім’я Георгій, гідно продовжує справу батька. Іларіон звертається до Володимира: «Встань! Не вмер єси, бо годі тобі вмерти, увірувавши в Христа, життя всього світу... возведи очі, поглянь, якої тебе честі Господь сподобив... Поглянь на того, який красить престол на землі твоїй.» Прославлення Володимира немовби переходить у величання Ярослава.

Один з найпоетичніших церковно-християнських текстів у світовій літературі – молитва, третя частина «Слова». Вона є літературним твором високого звучання: «Славимо Тебе, Господа нашого, Ісуса Христа, з Отцем і з Пресвятим Духом, Трійцю нероздільну, єдинобожественну, що царює на небесах і на землі, над ангелами і людьми, над усім створеним, видимим і невидимим. Нині і завжди на віки-віків. Амінь».

У своєму «Слові» Іларіон доводить, що християнська благодать однаково поширюється на всі країни, а тому всі народи рівноправні. Жоден з них не повинен намагатися панувати над іншими. Ця проповідь виражала реальні інтереси Русі, її прагнення до політичної, культурної та релігійної незалежності.

Іларіон гордий за свою державу. В кінці «Слова про закон і благодать», дякуючи за Милість, молить Бога про благополуччя держави та опіку над нею. Слава ж Богу за все.


     

 

  Пиши українською
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
01:03, 13 квітня 2024 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове. 8-066-37-90-464