** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Храм серця::січень 2001р

повернутися  на головну Храму серця
 
Підготувала Оленка ПОКОТЮК

ПІД ПОКРОВОМ БОЖОЇ МАТЕРІ
Історія ікони Сокальської Божої Матері

 


О Мати, що оберігаєш кожен дім, утішаєш наші серця, діти твої благають Тебе зі сльозами:
Мадонно Сокальська, молися за нас. Перед цим образом упродовж століть Ти бідним виявляла опікунство. Змилосердся і нині над нами; потіш нас у смутку і в поневірянні. Мати Сокальська, що славишся чудами, до тебе лине палке прохання, Ти найкраще знаєш, що болить в дитини. Потіш нас, полегкість надай нам у нашій недолі.

Природа одягнула землю в зелень і квіти, запахом ароматів дихають сади. Пташки з передзвоном співають величний гімн Цариці Неба і землі. З пробудженням дня несеться ця симфонія по світі від краю до краю землі.

Коли б ми тільки могли зрозуміти і перекласти на людську мову спів ранніх пташок, то чи не вистачило б почуття людського серця в нашій убогості, яка належиться Матері від дітей усього світу.

О, Мати Божа, сьогодні в ці радісні і співучі дні весни ми разом з нашим Українським народом, що колись найменував тебе великий князь Ярослав Мудрий, Царицею нашого краю, віддаємося під Твій Покров і разом з Романом Сладкопівцем співаємо Тобі пісні вічного Гімну «За всіх Ти молишся, благая...»

Коли ми роздумуємо про значення молитви в житті людини, про відданість Божій волі, ласці, опіці, неможливо не згадати про Матір Божу. ЇЇ називають Пресвятою Богородицею, Пречистою Дівою Марією, Матір’ю Божою, Непорочною Дівою, дають незліченні епітети: Помічниця в дорозі, Матір Милосердя, Матір Неустанної помочі, Мати Утішителька; величають Кристинопільською, Зарваницькою, Гошівською, Підгорецькою, Люрдською, Белзькою, Сокальською.

Походження образу Чудотворної Сокальської Богородиці пов’язане з легендою. Найдавніші відомості, вписані в 1612 р. до «Хроніки» Монастиря, походили з українського рукопису, перекладеного на польську мову.

На іконі було зображено Матір Божу з дитиною, стиль ніс в собі риси українського малярства.

Жив у давні часи литовець Венжик. Користувався доброю славою. Ласкою Божою до святого хрещення покликаний, отримав ім’я Яків на честь Св.Апостола Якова. Мав великий талант малярський. Втратив зір... В той час славилась великим чудом ікона Божої Матері з Ченстохова, яка до того знаходилась у Белзькому замку, щоб вберегти від татар, а до Ченстохова була привезена князем Владиславом Опольським... Яків Венжик пішки добирається до Ченстохова і перед Чудотворною Іконою випрошує у Матері Божої великої ласки. Йому повертається зір. Він зобов’язується відтворити Образ Богородиці і подарувати церкві. Але він повністю забув Ченстоховський Образ. Стурбовоний невдачею, він знову іде до Ясної Гори. І вдруге не може відтворити Чудотворну Ікону. Втретє йде до Ченстохова. Художник благає найсвятішу Матір допомогти йому. Заспокоєний великою вірою в Божу милість, він повертається додому. Але - о чудо! На тій дошці, на якій він збирався малювати ікону, він бачить Образ Богоматері, що сяяв надзвичайною ясністю і красою. Ікона була зовсім закінчена, подібна до Ченстоховської ! Охоплений страхом, з побожністю падає на коліна і чує голос з неба: «Якове, побожне бажання і стремління твоє з почестями відтворити Образ Матері Моєї так Мені сподобались, що її Образ, який ти так дуже прагнув відтворити рукою твоєю, Я рукою ангельською на радість твою і вірних слуг моїх відтворив». Після цього Яків Венжик з великою побожністю цю ікону, намальовану ангельською рукою, заніс у місто Сокаль, віддав у церкву, і сам залишився при цій церкві, де з великою побожністю провів решту своїх літ. Це сталось у 1392р.

Але в 1519 році татари дощента спалили Сокаль, згоріла і церква, в якій знаходилась Ікона Божої Матері Потішення. Проте ікона не згоріла, її дістали з попелу і відразу ж помістили у невеликій дерев’яній капличці, до якої знову приходили сотні хворих людей, які Божою ласкою діставали зцілення перед іконою.

Слава про ікону сягала найвіддаленіших куточків країни. Проте вірним, які прибували до ікони, важко було доступити до каплички, бо стояла вона в заболоченій місцевості. Тому в серпні 1598 році Єпископ Холмський Станіслав Гомолінський звертається до ордену Бернардинів, щоб вони взяли під свою опіку земельну ділянку, на якій стояла колись збудована капличка. В жовтні 1599 року перші бернардини осіли тут на постійно. 2 липня 1604 року Єпископ Холмський Єжи Замойський посвятив перший камінь під будову нового костелу. В цьому році в крипті під капличкою було похоронено засновника монастиря Станіслава Гомолінського.

Костел будувався кільканадцять років. Опікунами побудови костелу стояли король Польщі Зигмунд ІІІ, канцлер Ян Замойський. Костел було посвячено 14 червня 1619 року як Храм Матері Божої Умиління. Ікону Сокальської Богоматері помістили в прикрашеному алтарі зліва.

Храмове свято 8 (21) вересня збирало велику кількість віруючих. Служба Божа велась як польською так українською мовами. В 1680 році о.Ян Капістран Юркевич прирівняв Сокальський кляштор до Лорето в Італії, Монсарето в Іспанії і Ченстохова в Польщі.

8 вересня 1724 року відбулась коронація Сокальської Чудотворної Ікони. Коронацію проводили архієпископ Львівський Ян Скарбек, Єпископ Холмський Ян Шанявський і Єпископ Йосиф Левицький.

Трагічною подією в історії кляштора була пожежа 25 травня 1843 року. 8 вересня 1848 р. було посвячено новий образ Божої Матері Сокальської, намальований на зразок старого львівським художником Машковським.

Із зміною кордонів в жовтні 1951 року останні монахи покидають монастир і перебираються до Лежайська, а багату бібліотеку і архіви перевозять до Кракова.

Іконою зцілено багато людей з Польщі і Галичини. Серед них мати графа Яна Острозького, одного з засновників монастиря оо.Бернардинів, євангелиста за віросповіданням. Єпископ Холмський, Ієронім Язловецький, староста Сокальський... У Ватикані є свідчення очевидців про чудесні оздоровлення смертельно хворих людей. Матір Божа Сокальська допомагала всім, хто просив... Навіть татари у 1655 році відмовились від штурму...

В одному з гімнів на честь Сокальської Божої Матері написано:

Мали Тебе в церкві руських обрядів священики,
Колись Ти чуда чинила, як ласкава Пані.
Спалив церкву татарин і не пошкодив дуже,
Бо Твій образ був цілий в жаркому попелі.

«... Коли від своїх людей, випущених з кляштору, Богдан Хмельницький нічого не міг дізнатися, він дуже просить, щоб його і його вірного слугу Василя Прокевича впустити в кляштор, йому дозволили увійти. Коли Богдан Хмельницький побачив невеличкий загін, почав у думці складати злий план. Йому відкрили Чудесну Ікону, і коли це було виконано, то його осяяло таке сяйво, що він осліп. Тоді на нього напав великий страх, і коли відчув, що став незрячим, почав бити себе в груди, шкодуючи за свої грішні думки. І той, хто увійшов до костелу з гордістю – плазує по землі! Той, хто має стотисячне військо - став нічим! Той, хто грозив знищенням, – просить молитви, щоб прозріти!
З ласки Божої Матері Богдан Хмельницький прозрів, і бачив як і раніше.»

о.Маурицій Жечнік
зак. о.о.Бернардинів

фрагменти з книги “Коротка історія Чудотворної Ікони Матері Божої Сокальської” виданої кляштором оо.Бернардинів в Сокалі у 1928 році.

«...Дорогі Брати і Сестри!

Через чотири віки повернувсь образ Сокальської Божої Матері до нашої Церкви, та чи повернулись ми в серцях і душах до Неї?

Вона бо камінь нашої віри, острів надії, та полум’я любови до Бога, до рідного краю, до нашого Надбужанського краю! Тож припадім до Неї! До нашої Заступниці!»

(фрагмент листа – звернення п.Стефанії Демчук).

Християнське мистецтво усіх століть з любов’ю й пошаною зображає Пресвяту Богородицю, на її честь співають гімни, пісні, оди, хорали, в яких прославляють її покору та смиренність.

У церковних відправах незліченним відлунням повторюється пісня прослави Божої величі, що її показала Пресвята Богородиця, коли носила у своєму лоні Ісуса Христа.

«...Мати Ісуса, прославлена вже тілом і душею в небі, є зразком і початком вдосконалення церкви в майбутньому житті, так і на цій землі, доки не прийде день Господній, Вона освічує шлях Божого народу, як знамено впевненої надії та розради...»

(ІІ Ват. Собор, Світло народів)

Тож під гомін великодніх дзвонів злиймо наші серця в єдиний акорд подяки, з’єднаймо наші молитви в єдину пісню з цілим християнським світом у віночок слави Пресвятої Діви Марії, єдиним серцем і устами прославляймо нашу Царицю Неба і Землі.

О, Мати Божа і Мати наша, Тобі приносимо в дарунок нашу віру, надію і любов. Тобі віддаємо наші болі і терпіння, наші люблячі серця. О, як би ми хотіли з’єднати наші душі в любові і співати Тобі пісню слави. О, Зоре Досвітня, просвіти наших братів і сестер, що ще в блуді, візьми за руки, як любляча мати, і приведи до люблячого серця Твого Сина. Не дай згаснути іскрі, що ще може жевріє в їх серцях, покажи, що ти наша Покровителька і Мати, Мати солодкої любові. До тебе підносимо свої серця і руки, щоби випросити для нашого народу і Церкви єдності, злагоди і любові.

ПРОСЬБА
до Матері Божої Потішниці
в чудодійному Сокальському образі

Мати, що в кожному домі буваєш
І в серце наше потіхи вливаєш.
Просимо щиро Тебе зі сльозами,
Діво Сокальська, молися за нами.
Під образом цим через цілі віки.
Давала Ти бідним ознаки опіки.
Відкрий нам серце своє і надалі,
Потіш нас у смутку, біді і печалі.
Мати Сокальська, чудами знана,
Просьби гарячі послухай, кохана,
Знаєш найкраще дітай своїх болі,
Потіш нас рідна, дай ласку в недолі.

 


     

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:00, 26 вересня 2018 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464