Грунти.
І.І.Стасюк. Сокальщина. Природа і господарство.
– Львів. ВТНЛ.- 1999.- 52с.
У районі найбільш поширеними є чорноземи опідзолені та сірі
опідзолені грунти, в низовинній частині (Мале Полісся) — переважно
дерново-підзолисті, лучно-болотяні та торфово-болотяні грунти,
ефективне використання яких вимагає розумної меліорації.
Чорноземи та сірі опідзолені грунти зустрічаються па підвищених
ділянках рельєфу. Вони є найбільш родючими і найняті в основ¬ному
під ріллю. Незважаючи на досить високу природну родючість,
ці грунти потребують удобрення.
На щільних карбонатних породах утворилися чорноземи мало-гумусні
і чорноземно-лучні грунти. Вони утворилися на продуктах вивітрювання
крейдяних порід і багаті на кальцій. Кількість гумусу в них
відносно невелика — 3,5-4,2%. Чорноземно лучні грунти поширені
на найбільш знижених ділянках рельєфу. Вони утвори¬лися під
трав'яною рослинністю в умовах неглибокого залягання підґрунтових
вод. Мають добру структуру і високу родючість. Вміст гумусу
— 5-6%.
Дерново-підзолисті грунти характеризуються на Сокальщині
найменшою родючістю. Це здебільшого грунти, що утворилися
на пісках, глинисто-піщаних породах. Наявність у ґрунтовій
породі піску обумовлює велику водопроникність цих грунтів
і рослинам, незважаючи на велику кількість опадів у місцях,
де підґрунтові води залягають на глибині понад 2,5 м, не вистачає
вологи. Якщо ж підґрунтові води залягають на незначній глибині,
не більше 1 м, то рослини отримують надмірну вологу. Слабопідзолисті
грунти бідні на поживні речовини, менш розорені і на них передусім
ростуть соснові ліси (навколо Великих Мостів). Ці грунти мають
незначну кількість гумусу (0,2-0,5%), тому вони бідні на азот,
а вміст фосфатів також недостатній.
Отже, систематичне внесення органічних добрив, посіви люпину
є важливим чинником підвищення родючості цих грунтів, щодо
мінеральних добрив значний ефект дають азотні і фосфорні добрива.
Болотяні грунти утворилися під болотяною рослинністю в умовах
надмірного зволоження. Верхній шар болотяних грунтів містить
велику кількість органічних речовин (5-3%). Товщина шару торфу
може становити 0,5-5 м і більше. Болотяні грунти бідні на
фосфор і калій, але багаті на азот, мають підвищену кислотність.
Даючи господарську оцінку основним грунтам Сокальського
району, зазначимо, що вони родючі і придатні для вирощування
багатьох сільськогосподарських культур (пшениця, ячмінь, цукрові
буряки, льон, кукурудза, капуста, огірки, помідори, морква,
цибуля). Для того, щоб отримати високі сталі врожаї, необхідно
провести цілу низку заходів, пов'язаних з піднесенням культури
землеробства, а саме: вапнування грунтів, яке знижує їх кислотність,
що є надмірною, періодичне угноєння їх торф'яно-гнійовими
компостами. Серед комплексних заходів вирішальне значення
має удобрення достатньою кількістю органічних і мінеральних
добрив.
назад
|