ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ, ДІЯЧІ КУЛЬТУРИ, МИСТЕЦТВА, ЛІТЕРАТУРИ
АНДРІЙ П'ЯСЕЦЬКИЙ
До Другої світової війни
Андрій П'ясецький був одним з найбільш активних членів Фронту національної
єдності. Від цієї партії він увійшов у червні 1941 року до складу Українського
державного правління у Львові й став міністром лісівництва. Після того, коли
німці цей уряд розігнали, очолював Лісовий інститут, який сам заснував. («В
боротьбі за українську державу». Вінніпег-Канада, 1990, с. 1028). Але доля була
до нього неприязною. Коли німці хотіли експлуатувати янівські ліси, де він
створив науково-дослідну станцію, Андрій П'ясецький цьому противився, шукав
підтримки і однодумців. Виник конфлікт. У цей час гітлерівці його заарештували,
кинули до тюрми, а 27 листопада 1941 року розстріляли.
Перед тим йому довелося
спізнати також більшовицької в'язниці, куди потрапив через донос одного з
працівників лісництва. Але тоді обійшлося щасливо — коли Львів у 1941-му
зайняли німці, він разом з іншими в'язнями, які розбили тюремні двері, вийшов
на волю.
Андрій П'ясецький
походить з села Реклинець, що на Сокальщині. Тут народився 1909 року в сім'ї
пароха о. Лева. З юних літ був завзятим пластуном. Після закінчення
політехнічного інституту працював інспектором лісів у Львівській архидієцезії.
На цю посаду його призначив митрополит Андрей Шептицький.
Улюбленим заняттям
Андрія П'ясецького була наука. Він видав дослідження про типологію лісів на
Західній Україні, написав інші праці, створив кедрові заповідники... Шкода
лишень, що його талант і обдарованість, які саме починали розкриватися, пішли з
ним так рано в могилу, на 31-му році його життя.
|
