ІСТОРИЧНІ ПОСТАТІ, ДІЯЧІ КУЛЬТУРИ, МИСТЕЦТВА, ЛІТЕРАТУРИ
КОЦОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР
В Сокалі понад 25 років
жив і працював відомий український літературознавець, письменник і педагог
Володимир Коцовський, який народився 1860 року в селі Отиневичі, тепер
Жидачівського району Львівської області.
Навчаючись у Львівському
університеті, Володимир Коцовський очолював «Академічне братство»,
заприятелював з Іваном Франком. Коли здобув вишу освіту — працював викладачем у
гімназіях у Ряшеві, Львові, займався науково-дослідницькою і літературною
діяльністю...
Володимир Коцовський
часто писав різні матеріали до журналу «Світ», який у 1881 році почав видавати
Іван Франко. Про цей період його діяльності Франко сказав так: «...досить
пильним співробітником був Володимир Коцовський, що дав кілька рецензій, в тім
числі досить простору на видання Драгоманова «Нові українські пісні про
громадські справи».
...Разом з Іваном
Франком Володимир Коцовський був співробітником гумористично-сатиричного
журналу «Зеркало», заснованого Кирилом Устияновичем. Згодом І. Франко відзначав
вірші В. Коцовського «Клеветникам», «Ми такі прості чорні хлопи», надруковані в
цьому часописі впродовж 1882—83-х років. Свої дописи до журналів і газет
Коцовський підписував псевдонімами Корженко, Голка, Володимир К-ський та
іншими. В 1882 році Іван Франко присвятив Володимиру Коцовському вірш під
заголовком «Корженкові», в якому є такі строфи:
Душно і хмарно,
Важко бурливий час!
Чи гинуть марно,
Щоб світ не знав о нас?
Йти в небезпечний бій
Чи гнутись плазом?
Друже сердечний мій,
Ходімо разом!
..................................
З гнітом і тьмою,
З розбратанням братів
Сміло до бою
До кінця наших днів,
За серця й совісті
Ясним показом
В збройній готовності
Ходімо разом!
У 1895 році Володимир
Коцовський стає доктором філософії і прибуває в Сокаль, де працює викладачем
учительської семінарії, а з 1910 року — її директором. На цій посаді
залишається також у час Західноукраїнської Народної Республіки і активно
працює у напрямку реорганізації освіти у Сокальському повіті.
Володимир Коцовський
написав ряд науково-дослідницьких праць про життя і діяльність членів «Руської
Трійці» — М. Шашкевича, І. Вагилевича та Я. Головацького, впорядкував третій
том «Руської історичної бібліотеки», у співавторстві з О. Огоновським видав
«Методичну граматику руської мови для IV класу шкіл 5- і 6- класових», написав
оповідання «На досвітках», перекладав українською мовою поезії Горація, Гете,
Міцкевича.
Володимир Коцовський
разом з Михайлом Грушевським, Іваном Франком, Омеляном Огоновським входив до
редакційного комітету з видання творів Тараса Шевченка, а також комісії, яка
визначала репертуар українських театрів Галичини, був співробітником «Записок
Наукового товариства ім. Т. Шевченка» у Львові.
В. Коцовський належав до
найкращої когорти західноукраїнської інтелігенції і гідно репрезентував її у
Сокалі, де 11 лютого 1921 року скінчилося його життя.
|