ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я
Перші великі медичні
заклади почали появлятися у Прибужжі за часів Австрії. З вересня 1878 року в
Сокалі відкрито лікарню. Її спорудили за кошти гмін, повітової ради, власників
дворів та фільварків і назвали іменем австрійської ерцгерцогині Ґізелі.
Цей шпиталь був
розрахований на 80 ліжок. Вартість усього його майна становила 160 000 корон. У
ньому працювало тільки два лікарі. Їх кількість не збільшувалася і пізніше.
Принаймні відомо, що в 1914 році в Сокальському повітовому шпиталі ім.
ерцгерцогині Ґізелі були лишень «доктори» Євген Вайгель та Мирон Яюс, а
обов'язки нижчого медичного персоналу виконували сестри-йосафатки.
До початку 30-х років
нинішнього століття Сокальський повітовий шпиталь не мав жодного відділу. Тут
були лишень ізоляційний павільйон і хімічна робітня.
Тепер у його приміщеннях знаходиться декілька відділів районної центральної
лікарні.
Дещо незвичною, як на
нинішні дні, була у Прибужжі медична допомога, яку тут надавали у минулому
столітті жінкам-породіллям. Робили це баби-повитухи. Про перебіг таких процедур
краєзнавець Б. Сокальський писав:
«Сільські жінки, будучи
в стані «благословеннім», до останньої хвилини віддаються господарським справам
і лишень в останній критичній хвилі кличуть бабу-повитуху, яка здебільшого
прибуває після родів, аби виконати звичні в таких випадках послуги коло
породіллі і дитини. За кілька годин після родів породілля встає і починає
крутитись біля приготування страви для гостей і кумів, за якими перед тим пішов
чоловік».
Значна частина населення
Сокальщини зверталася за медичною допомогою не до лікарів, а віддавала перевагу
різним знахарям, що начебто мали силу замовляти хвороби. Це було однією з
причин зростання смертності. На 1000 мешканців Сокальського повіту в 1878 році
померло 30,5 чол., в 1879 — 27,7, в 1880 — 29,1, у 1881 — 35,0, у 1882 — 38,9.
До захворювання людей
значно спричинилися нестатки і недоїдання.
Впродовж 1876—1885 років
найбільше мешканців повіту забрав у могили туберкульоз (2578 чоловік), коклюш
(1588), тиф (1301), дифтерія (963), скарлатина (774)... Високою була дитяча
смертність.
Перед Першою світовою
війною у повіті діяло п'ять аптек — у Сокалі (власник Євген
Височанський-Мінькович), у Белзі (Ян Ґросс), у Тартакові (Кароль Войда), у
Варяжі (Чеслав Мінніцкий) та у Кристинополі (адміністратор Кароль Ліхтенталь).
У період польської
санаційної держави якихось кардинальних змін у поліпшенні охорони здоров'я
жителів повіту не відбулося. В Сокальському шпиталі працювало тільки вісім
чоловік медичного персоналу. Щоправда, були тут здібні лікарі. Серед них — О.
Пелех, який згодом очолював цей медичний заклад і впровадив у практику
прогресивні надбання тодішньої медичної науки. У Кристинополі працював у 30-ті
роки талановитий лікар Т. Савка. Про нього ширилась добра слава серед селян
довколишніх сіл. Потім він лікував воїнів УПА* і багатьом з них урятував життя.
З встановленням
радянської влади в районному шпиталі почали працювати чотирнадцять лікарів,
один фельдшер, три акушерки і 17 медсестер. Та поступ в охороні здоров'я
намітився в 60—70-х роках. У 1981-ому в Сокалі відкрито нову районну центральну
лікарню. Крім неї, медичну допомогу мешканцям Сокальщини тепер надають
Великомостівська і Белзька лікарні та наркологічне відділення в місті Угнові,
які мають 735 ліжок, 10 амбулаторій і 51 фельдшерсько-акушерський пункт. У них
працює 205 лікарів і 697 осіб середнього медичного персоналу, 494 — молодшого і
обслуговуючого.
У Сокалі є також
державна районна санітарно-епідемічна станція, станція переливання крові,
профілактично-дезинфікаційний відділ, 7 аптек, приватна фірма «Провізор» і
товариство з обмеженою відповідальністю «Здоров'я». Крім того, в районі діють
три поліклініки — Сокальська, Великомостівська і Белзька. ДКП «Аптека
Сокаль-фармація» має свої філії у шести селах району.
Попри це останнім часом
зростали захворюваність і смертність сільського населення. Демографічні
показники по району за 1997 рік були такими: народжуваність на 1000 чоловік
населення становила 11,8, смертність — 13,8, середня тривалість життя — 69,8.
У 1999 році знизився на
4,4 відсотка природний приріст населення Сокальщини (проти 1,8 у 1998-ому). На
660 чоловік померло більше, ніж народилося.
Станом на 1 січня 2000
року у 1389 дітей району виявлено пораження емалі зубів гіпоплазією. Проте
впродовж останнього часу простежується тенденція щодо зменшення кількості цих
хворих.
Серед проблем закладів
охорони здоров'я — недостатнє виділення коштів на медикаменти. Хворим
доводилось купувати їх за власні гроші. Однак колектив Центральної районної
лікарю, який очолює кандидат медичних наук Аркадій Каліщук, зі своїми
обов'язками справляється добре.
|