** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Історичні постаті та діячі сокальщини

Історичні постаті та діячі Сокальщини

Володимир МАКАР

 

Він народився 1911 року с Станіславі. Але його життя, а згодом й політична діяльність тісно переплелися з Сокальщиною. Ще з юних літ дорога Володимира Макара раз у раз пролягала з Станіслава в Надбужжя — до села Поториці. Звідси були родом його батьки, сюди, до своєїю бабусі, Володимир Макар приїздив під час гімназійних вакацій. Тут, на Сокальщині, він стрів згодом друзів і однодумців, яких єднала ідея боротьби за незалежність України.

Скінчивши гімназію, п. Володимир навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету. За підпільну працю в ОУН зазнавав переслідувань та арештів, а в червні 1934 року його кинули в сумнозвісну в№язницю Березу Картузьку, котра ваиділялася з-поміж інших польських тюрем вишуканими тортурами і знущаннями.

Німецько-польська війна вкоротила в 1939-му термін його наступного ув’язнення, котре відбував у місті Седліц. Але по дорозі з тюрми зазнав важкого поранення, що привело до втрати ноги. Одначе це не зламало Володимира Макара ні фізично, ні духовно. В роки, коли на Західній Україні польську владу змінила більшовицька, він іде в підпілля і виконує завдання ОУН, підтримує зв’язок з Провідником її Крайової Екзекутиви Іваном Климівим-Легендою. А затим, з 1943 року по 1944-ий була праця на підпільній радіостанції «Вільна Україна» в Карпатах. Важко захворівши, Володимир Макар невдовзі одержує розпорядження виїхати за кордон.

В 1956 році в Торонто появилася книга Володимира Макара «Береза Картузька» — цікава розповідь про сотні українських політичних в’язнів, їх мету і прагнення, характери і переживання, стійкість і нескореність. Шкода лише, що вона ніколи не виходила друком на Україні.

Книги «Бойові друзі» та «Від Бистриці до Бугу» переносять нашу уяву в двадцяті, тридцяті й сорокові роки, відтворюють тодішню політичну обстановку в Галичині й, зокрема, в нашому Прибужжі, дають можливість воскресити із забуття і ближче пізнати справжніх борців за волю Батьківщини, які мучилися в польських тюрмах, падали в боях з енкаведистами, гинули в застінках німецького гестапо... Це Микола Лемик, Володимир Лобай, Іван Климів-Легенда, Ярослав Старух-Стяг та чимало інших.

У своїх мемуарах автор доволі широко розповів про село Поторицю, деяких її мешканців, про роки навчання в гімназії та визначних українських діячів, богословів і професорів, з якими йому довелося стрічатися. Вартісною з історичного погляду є його оповідь про події часів Західно-Української Народної Республіки. Він подає їх так, якими бачив очима восьмирічного хлопчика, якими вкарбувалися в його пам’ять...

У передмові до книги «Від Бистриці до Бугу» п. Володимир Макар сказав: «Для мене особисто найсильнішою спонукою до писання була і є думка про тих численних незабутніх друзів і ровесників, які брали визначну участь у визвольних змаганнях українського народу та в революційній та збройній боротьбі, але не встигли залишити залишити по собі ніяких писаних мемуарів, бо передчасно загинули на полі бою... На схилі життя я дошкульно відчуваю, що не міг би спокійно вмерти, не сказавши про них того, що слід про них сказати, щоб дати свідоцтво правді і тим збагатити нашу історію...».

Помер у 1994 році в Канаді.

 

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
14:37, 20 червня 2018 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464