** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Історичні постаті та діячі сокальщини

Історичні постаті та діячі Сокальщини

о.Василь ЧЕРНЕЦЬКИЙ

 

Василь Чернецький народився 7 січня 1837 року в гірському селі Тирновиці Сяноцького повіту 256. Ще в дитинстві залишився без матері і його взяв на виховання дід — парох з села Воля Цинкалевська. Після закінчення нормальної школи вчився у тодішніх так званих нижчих і вищих гімназіях. Спочатку в Ряшеві, Перемишлі й Новому Санчі, а згодом у Пряшеві, Кошицях та Ужгороді.

В 1862 році Василя Чернецького скеровують на працю в село Туринку Жовківського повіту. Відтак завідував капеланією села Стронятина в Куликівськім деканаті.

Маючи доволі вільного часу, Василь Чернецький починає активно займатися літературною діяльністю, котру розпочав ще на Закарпатті, постійно надсилає дописи до різних газет. Деякі гумористичні оповідання підписує псевдонімом «Фотограф». Особливо активізується його творча і, зокрема, краєзнавча робота, коли він з 1884 року стає парохом в селі Сілець. В. Чернецький укладає хроніку Львівської духовної семінарії, літопис Василіян у Критинополі, видає цікаву книжечку про Белз, звичаї і життя місцевих євреїв та чудотворного рабина. Чимало енергії і старань Чернецький присвячує громадсько-освітній праці. Він засновує читальні в Сільці, Кристинополі, Пархачі та Доброчині... Завдяки йому в 1895 році в Сокалі починає діяти політичне товариство «Руська Рада».

Він автор понад 100 історико-краєзнавчих нарисів і досліджень, у тому числі про Сокаль і Кристинопіль, Белз і Великі Мости, Тартаків і Варяж, Сілець і Бутини, Завишню і Городище, Двірці й Угнів та чимало інших міст і сіл Галичини. Багато цих праць свого часу вийшли окремими книжечками, але стали бібліографічною рідкістю, а то й раритетами. Не всі вони нині значаться й у фондах бібліотеки Академії наук України. А скільки цікавих й цінних статей на різноманітні теми розпорошено в галицькій періодиці минулого століття, зокрема в «Слові», «Проломі», «Руській Раді», «Ділі», «Книжочці Місійній», «Батьківщині» та інших! І лише завдяки тому, що колись відомий український історик, академік Іван Крип’якевич видав бібліографію творів Василя Чернецького, ми маємо нині змогу хоч трохи зорієнтуватися в спадщині, яку нам залишив цей просвітитель і піонер західно-українського краєзнавства. До речі, про його творчість Іван Крип’якевич сказав так: «Чи повелося нам віднайти всі праці нашого історика, це тяжко сказати: можливо, що деякі статтейки ще віднайдуться в малодоступних періодиках».

 

Під час виступів у читальнях, зустрічей з людьми Василь Чернецький побачив низький освітній рівень і незадовільний матеріальний стан більшості дяків міських та сільських церкво. Це його занепокоїло. Був певен, що від того, якими будуть дяки, їхні знання й світогляд, такий і матимуть вплив на людей, авторитет серед них. Аби хоч трохи поліпшити їх становище — проводять збори дяків у Кристинополі (нині Червоноград), надсилає клопотання про виділення на це коштів до послів сейму, порушує це питання в газетах.

При будь-яких обставинах свою громадську й просвітню діяльнсіть Василь Антонович Чернецький поєднує з вивченням архівних документів, історії наших міст і сіл, церков, монастирів, навчальних закладів. Приклад, який він у цьому подав, згодом наслідуватиме чимало священиків Галичини.

Підсумовуючи внесок Василя Чернецького в розвиток українського краєзнавства, Іван Кип’якевич сказав: «... головною його спеціальнсітю стали історичні описи місцевини. На цьому полі Василь Чернецький займав одно з найперших місць з Венедиктом Площанським — ніхто більше не дав такої маси різних дрібних завваг про всякі оселі як вони оба. Каталог його (В. Чернецького —авт.) праць обіймає понад 100 позицій, а число сіл, містечок і міст, які він описав, переходить п’ятдесят...».

Василь Чернецький мріяв спорудити нову церкву в селі Сільці, подбав про будівництво печей для випалювання цегли на новий храм, який, на його думку, мав би бути набагато просторішим ніж старенька церква, споруджена ще в 1761 році. Та здійснитись його мрії не судилося.

Василь Чернецький помер 5 квітня 1900 року в с. Сільці.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
16:24, 19 грудня 2018 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464