** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Сокаль і Сокальщина :: Історія

Історія

Юрій Губені, доктор економічних наук, в. о. професора,
завідувач кафедри Львівського аграрного університету
уродженець Угнова, проживає у Радехові

ЮВІЛЕЙ ГІДНИЙ ВІДЗНАКИ.

Гідно зустріньмо славетний ювілей в житті галицького краю – 160 річчя ліквідації панщини !

 

 

Справді епохальна та грандіозна за наслідками подія сталася 160 років тому, – волею однією людини, не революціонера, чи хоча б демократа, а самодержавця й імператора в світлий день Великодня 1848 року мільйонна громада «бидла і мовчазної безправної худоби» водночас була проголошена з 15 травня повноцінним народом. Хлопи, селяни, в переважній своїй масі – русини-українці ставали людьми. Патент– Указ Цісаря Австро-Угорської імперії Фердинанда I «Про знесення всякої роботизни й інших підданих повинностей у Галичині і Володимирщині» в п. 1 скасував усі повинності, звані звичайно панщиною, безумовно та із компенсацією за кошт казни. Тривалий процес вивільнення галицького селянства від принизливої та остогидлої панщини завершився.

Шлях до знесення панщини, як перед тим – ліквідація кріпосництва, був нелегким, але дивним чином пов’язаним не стільки з «революційною боротьбою, демократичною інтелігенцією», скільки з династією Габсбургів. Великій та просторій Австро Угорській імперії Галичина дісталась в результаті поділу бунтівної Польщі. Імператриця Марія Тереза, як свідчать сучасники, приймала цю відсталу та занедбану провінцію під Корону з великим небажанням. Але оскільки Габсбурги тривалий час притримувались принципів освідчено абсолютизму, то піклування про галицький край були тому наслідком. Тому з перших днів "колоніалізму" Марія Тереза рішуче скасувала будь які форми кріпацтва, формально урівняла в правах хлопів-селян з їх побратимами в інших краях імперії. Її син – Франц Йосип II продовжив справу матері. Він завжди з повагою ставився до селян, називаючи не інакше як "годувальниками народу". Можливо й тому старші люди завжди називали його теж з пошаною "світлої пам’яті наш найясніший Цісар".

Імператор Франц Йосип II визнав незаконним кріпацтво і скасував неволю, заборонивши продавати чи дарувати хлопів (селян), без згоди переселяти їх у інше село. Такий принизливий дозвіл на шлюб від пана також було знесено. Не треба думати, що законодавчі нововведення Марії Терези та її сина були на "ура" зустрінуті суспільством. Навіть доволі обережні "радикали" казали: може ще рано, ще люд не дозрів. Але тодішні керівники чудово розуміли, що в реформах не можна зупинятись, особливо коли суспільство завмерло в очікуванні. Франц Йосип II, не зважаючи на протести спадкових шляхтичів, місцевих чиновників та навіть більшої частини інтелігенції, не зупинявся в реформах. Ось де роль особи в історії, ось яких би нам реформаторів! В 1789 році здійснено нечувану за радикалізмом податкову реформу – усіх землевласників і користувачів землі урівняли в сплаті податків з ґрунтів. На піку своєї діяльності, однак вже на схилі правління в тому ж таки 1789 році імператор своїм патентом передбачив у 1790 році ліквідувати панщину та запровадити грошовий чинш – плату-компенсацію панам. Але на жаль Франц Йосип II не дочекався втілення цього патенту, не доживши декілька місяців до дня вступу його в силу. Очевидно, "не все можуть королі". Як образно сказав Іван Франко: "Панщина залишилась ще на 59 літ". Своє байдужістю наступник на престолі Леопольд II немов би зупинив реформи, започатковані попередниками, але це була лише ілюзія. 1948 рік мусів настати, і він наступив. Та ще в який день – світлий день Великодня!

Чимало паралелей можна провести між знесенням панщини та ліквідацією колгоспно-радгоспної системи на селі. Великими були очікування, та плоди одразу не були соковитими. Для багатьох воля та свобода не принесла очікуваного достатку. Але хлоп точно переставав бути хлопом, а ставав господарем. Зміни, що відбулись 160 років тому докорінно змінили галицьке село, весь суспільний устрій, значно вплинули на зростання національної свідомості. Тому варто зустріти цей вже близький ювілей гідно і з повагою.

На завершення запитання і пропозиція одночасно – чи дочекається Львів пам’ятника Францу Йосипу II та його сподвижникам з династії Габсбургів, і чи постане в місті інший пам’ятник – Селянинові з плугом? Величчю і подвижництвом вони цього заслужили. Але чи вистарчить нам розуму це зрозуміти?

Гідно зустріньмо славетний ювілей в житті галицького краю – 160 річчя ліквідації панщини !

Юрій Губені
2008 р.

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
23:57, 17 січня 2018 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464