** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Історія

::Невідомі сторінки історії сокальського педучилища::

:: зміст :: покажчик прізвищ ::

Сокаль і Сокальщина :: Історія :: Невідомі сторінки історії сокальського педучилища ::

ВІН ДОСІ У НЕВІДОМІЙ МОГИЛІ...

Вересень. Діти йдуть до школи. Квіти, урочистості, сміх і радість. А мій спогад про того вчителя, "який не встиг вчити дітей, який своїм гарним каліграфічним почерком ніколи не написав на класній дошці хоча б одну фразу: "Я люблю Україну". Міг би, але не встиг.

Іван Кирилович Омелян народженого 1920 року
Іван Кирилович Омелян народженого 1920 року
...Вдивляюся в уцілілу фотографію Івана Кириловича Омеляна (на знімку), народженого 1920 року в Боб'ятині в селянській родині. Кажуть, був зросту середнього, струнким, мав голубі очі. Бачу - погляд відкритий, водночас замріяний, як у Василя Симоненка. Сорочка-вишиванка, у кишені костюма блищить авторучка. Чим жив? Що думав? Зрештою, що ми знаємо про нього? Закінчив Сокальську педшколу (педучилище). З 1942 р. член ОУН-УПА, псевдо "Орест". Був активним членом "Просвіти", аматорського гуртка. Допомагав молоді ставити вистави "Назар Стодоля", "Наталка Полтавка" і ін. Як висловилася сестра, "страшно любив Україну". Говорив всім, яка то велика, багата її плодюча земля. Мав скерування на роботу вчителем на Волинь, але не скористався цим, не захотів залишати Сокальщину. Залишалась боротьба в підпіллі. На певний час вийшов з підпілля, був на волі десь з рік. В 1949 р. голова Боб'ятинської сільської Ради Сава Марцинюк разом з уповноваженим з району намагалися арештувати Івана, але тому вдалось вирватись з їх рук. Знову підпілля аж до трагічного 7 квітня 1951 р. коли від кулі НКВС він з двома побратимами загинув у Боб'ятині в домі Ковальчуків. Тіла повстанців декілька днів енкаведисти демонстрували у центрі Сокаля для постраху і впізнання. Іван Омелян був вояк УГА, який останнім загинув у Боб'ятині. Олександр Мартинюк, вчитель-пенсіонер, працював тоді в Боб'ятині і пригадує свою останню зустріч з Іваном Омеляном, з яким разом навчались в педучилищі. Була це осінь 1948 р. Кінцівка розмови добре врізалась в пам'ять: "Щоб ти знав,- говорив І. Омелян,- партія Лєніна-Сталіна веде справу до винищення нас, українців, як нації. Це триватиме не одне десятиліття. Хіба тиран Сосо упокоїться, та грузини живучі. А я не хочу бути останнім з могікан. Краще смерть. Прощай". І пішов, і загинув бандерівець Омелян з дипломом вчителя в кишені і великою любов'ю в серці до України.

Ніколи до його захоронення не клались квіти, бо він досі у невідомій могилі. Так постарались карателі. Родина Івана Омеляна з м. Соснівки наполегливо вела розшуки місця поховання. Всі ми пам'ятаємо статті в газеті "Голос з-над Бугу" за 1992 рік: "Хто його знав" (І8.04), "Василю, хто Ви?" (1.07), "Таємниця Валівки" (14.11), "Хай допоможуть геологи" (25.11), в яких піднімалось це питання. Але пошуки були безуспішні. І коли у когось на дачній ділянці буйно зацвітуть осінні квіти, то знайте, що вони, можливо, ростуть на землі, де захоронені тіла героїв України, бо досі вони у невідомій могилі.

Володимир ПОЛЯНЧУК. с. Боб'ятин.

 

попередня наступна

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
20:31, 21 вересня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464