** неофіційна сторінка про м.Сокаль і Сокальський район
Зробити сторіку домашньою
Перейти на головну  - www.sokal.lviv.ua  /Сокаль і Сокальщина/
контактипро нас, про проект
книга гостей
Фотогалерея

Минула доба за менше як 15 хвилин. м.Сокаль
Минула доба
за менше як 15 хвилин.
м.Сокаль


Відеокаталог

Нам цікаво знати:



Безкоштовні точки доступу до мережі інтернет від Інтернет та сервіс провайдер

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ

Google


 
 

Історія

::Невідомі сторінки історії сокальського педучилища::

:: зміст :: покажчик прізвищ ::

Сокаль і Сокальщина :: Історія :: Невідомі сторінки історії сокальського педучилища ::

НАЗИВАЄМО ЇХ ІМЕНА

Таких сторінок учитель історії не знайде в жодному підручнику. Не кожному про це розкаже батько чи дідусь. Хоч проходить історія через життя кожної людини і залишає карби споминів і переживань.

Р.Варварич.

Сокальщина протягом століть була форпостом українського духу. У1928 році "ще перед утворенням ОУН... існував гурток націоналістичної молоді під проводом Теодозія Цьвікули, який розбудовував мережу юнацтва ОУН в учительській семінарії..." (Сокальська гімназія, стор. 89.).

А Зиновій Стоницький у матеріалі "Сокальське педучилище мало глибокі духовні корені" (часопис "Голос з-над Бугу" за 10 серпня 1999 р.) писав: "Навчальні заклади Сокальщини були центрами формування національної інтелігенції, характерів провідників за українську справу...". Далі наголошує: "Найвищий час назвати їх імена і з'ясувати долю кожного".

Молодість їх минула у вирі підпільної боротьби у лавах ОУН-УПА, в тюрмах, таборах.

Розповідає колишній провідник рою ОУН Степан МИКИТЮК:

колишній провідник рою ОУН Степан МИКИТЮК
колишній провідник рою ОУН Степан МИКИТЮК

– Народився 1922 року в с.Бобятині Сокальського району Львівської області. Початкову освіту здобув у школі рідного села, а 1937 р. закінчив 7 класів Тартаківської школи. З другої чверті, тобто 10 листопада 1939 р., почала працювати Сокальська педшкола, куди я поступив і навчався до 22 червня 1941 р., тобто до початку війни закінчив два курси.

У школі працювала підпільна, добре організована ОУН, до якої входив я, до молодіжної ОУН вступив ще 1938 р. Провідником ОУН в педшколі був Петро Гой зі села Копитова. Мені дали псевдо "Скрипа" і доручили бути провідником рою. Рій - це найменша ланка організації, що складалася з 5 чоловік.

До мого рою входили:

1. Микитюк Степан Федорович - ройовий (я).
2. Кручкевич Богдан Володимирович - с. Боб'ятин.
3. Бузікевич Микола - с.Боб'ятин
4. Козачок Григорій - с. Стенятин.
5. Шамборовський Іван - с.Стенятин

Петро Гой мені давав завдання вивчати легку ручну зброю військ СРСР. Я познайомився з інструкцією кулемета "Максима", "Дехтярьова", гвинтівки, револьвера марки "Наган" і набоями для них. Це було напередодні війни, і ОУН готувалась до неї.

Крім того, потрібні були зошити, яких в Сокалі не було, а їх роздавали у школі по 3-5 штук на учня, згідно з розпорядженням. Я сидів за партою поруч з Миколою Веремієм зі Шарпанців, старостою групи, а зошити на клас одержував я (він був у курсі справи). Кожного разу я не додавав студентам свого курсу по одному зошиту. Їх я брав додому і в літню пору разом з односельчанами (членами ОУН) в стодолі Івана Дещиці переписували вручну націоналістичну літературу, також писану від руки, яку привозив нам Гой. Так було кожної неділі. Ввечері приїжджав на велосипеді Гой і забирав у нас написане та давав свіжу літературу. Мені допомагали переписувати: Богдан Кручкевич, Михайло Демчук (студенти) та Іван Дещиця. Зі своїм роєм вивчав "Декалог".

На третій день війни (25 червня) я повертався до свого села. На дорозі до Тартакова мене затримав офіцер СС і відправив до Сокаля, а далі мене вивезли до Німеччини (недалеко від Гамбурга). Тут я отримав номер 4320 Х-Д і вкінці листопада відправили мене у трудовий табір до Відня на примусові роботи. На околиці Відня в місцевості Швехаж-Ост я працював на будівництві аеродрому для реактивних літаків фірми "Генкель".

У 1945 році був на фронті, "визволяв" Чехословаччину й Австрію, дійшов до Праги.

У1947 р. після демобілізації з армії вступив на третій курс Сокальського педучилища, яке закінчив у 1948 році.

Богдан КРУЧКЕВИЧ:

Богдан КРУЧКЕВИЧ
Богдан КРУЧКЕВИЧ
Народився 1923 року в с. Боб'ятині Сокальського району Львівської області. Початкову освіту здобув у рідному селі, а 1938 р. закінчив сім класів Тартаківської школи. У листопаді 1939 р. вступив до Сокальської педшколи, де навчався до початку війни, тобто до 22 червня 1941 року, закінчив другий курс. 26 червня 1941 року вивезли до Німеччини і кинули за колючий дріт військовополонених "Шталог Х-Д" в регіоні Гамбурга.

У листопаді 1941 р. перевезли до Австрії в табір примусової праці. Звільнений у березні 1942 року з табору, працював на будівництві залізничних доріг до квітня 1943 року. У квітні 1943 року повернувся в с. Боб'ятин і відразу вступив до лав УПА, його призначили у Службу безпеки. 1945 року Богдана Кручкевича схопили енкаведисти і засудили на 10 літ позбавлення волі, вивезли до Норильська. Після відбуття строку повернувся на Україну у м. Херсон, де проживає донині.

До ОУН вступив 1940 року в Сокальській педшколі. Перебував у рої Степана Федоровича Микитюка

Однокурсники, члени ОУН-УПА:

1. Дмуховський Володимир - пропагандист у Кам'янці Струмиловій. Суджений, загинув у Сибірі.
2. Прудка Павло - загинув у боротьбі з енкаведистами.
3. Андрущак Петро - суджений, перебував у Гулагу до 1964 р.
4. Мусій Іванна-засуджена на 10 років, вирок відбувала у концтаборах Сибіру.
5. Дзік Володимир - з Лучиць, суджений, вирок відбував у концтаборах Сибіру.
6. Мрочковська Парасковія - зі с. Поздимира, суджена, вирок відбувала концтаборах Сибіру.

 

попередня наступна

 

RAM counter
додому
написати вебмайстру http://www.sokal.lviv.ua
Всі права застережено 2005
13:17, 23 квітня 2019 року
При передруці інформації у друкованому або електронному вигляді, посилання на Сокаль і Сокальщина обов'язкове.
Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних та інформаційних повідомлень і не завжди поділяє погляди авторів публіцистичних матеріалів
8-066-37-90-464